Ухвала суду № 81482859, 02.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2019 року м. Київ № 640/6967/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи

за позовом

Профспілкової організації міста Миколаєва «СИЛЬНІ РАЗОМ»

до

Міністерства інфраструктури України

про

визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Профспілкова організація міста Миколаєва «СИЛЬНІ РАЗОМ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України в якій просить:

- визнати протиправним та нечинним з моменту набрання чинності Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України (правонаступником якого відповідно до Указу Президента України «Про положення про Міністерство інфраструктури» №581/2011 від 12 травня 2011 року є відповідач) №1042 «Про затвердження положень про огляд підприємств, організацій та установ, що проводять підготовку моряків», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2004 року за №1577/10176;

- зобов’язати відповідача невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України (правонаступником якого відповідно до Указу Президента України «Про положення про Міністерство інфраструктури» №581/2011 від 12 травня 2011 року є відповідач) №1042 «Про затвердження положень про огляд підприємств, організацій та установ, що проводять підготовку моряків», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2004 року за №1577/10176, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, – це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов’язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В позовній заяві не зазначено, коли він став учасником правовідносин, які регулюються оскаржуваним актом і коли йому стало відомо про порушення його прав.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 №826/6380/17.

Так, у позовній заяві позивач просить скасувати наказ №1042 від 25.11.2004 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.12.2004 року за №1577/10176.

В той же час, зі штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві видно, що позивач звернувся до суду з даним позовом 19.04.2019, тобто з порушенням шестимісячного строку.

Крім того, відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Всупереч вказаної норми, позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження того, чи застосовується до нього оскаржуваний наказ.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; пояснення та докази на підтвердження того, чи застосовується до позивача оскаржуваний наказ.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо визначені судом недоліки не буде подано особою, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п’ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко