Рішення № 81481555, 02.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 травня 2019 року Справа № 280/1019/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 (71111, АДРЕСА_1)

до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23л)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування до спеціального стажу період роботи в Андріївській дитячій музичній школі викладачем по класу фортепіано з 01.01.1992 по 09.12.2014 і відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років як працівнику освіти із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії — протиправними;

- зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області врахувати до спеціального стажу період роботи в Андріївській дитячій музичній школі викладачем по класу фортепіано з 01.01.1992 по 09.12.2014 і відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років як працівнику освіти із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з дати подачі заяви (14 січня 2019 року) та виплатити різницю між призначеною і фактично виплаченою пенсією.

В обґрунтування позову позивач послалась на те, що в період з 14.08.1978 до 09.12.2014 працювала викладачем та концертмейстером в Андріївській дитячій музичній школі. З 2014 року отримує пенсію за віком. Вважає, що має стаж, достатній для призначення пенсії по вислузі років, тому звернулась з відповідною заявою до відповідача. Відповідач відмовив в призначенні пенсії за вислугою років, мотивуючи це недостатністю у позивача необхідного стажу.

15.03.2019 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 22.04.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву

Від представника відповідача 22.04.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначає, що позивач зверталась з заявами про призначення пенсії за віком та про надання розрахунку пенсії за віком. Стверджує, що заяви, на які посилається позивач в обґрунтування позову, не містять вимоги про призначення їй пенсії за вислугу років. Відтак, вважає свої дії правомірними, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно із записами в трудовій книжці позивач працювала з 14.08.1978 до 09.12.2014 викладачем та концертмейстером в Андріївській дитячій музичній школі.

З 11.12.2014 позивачу призначена пенсія за віком. Суд вважає цей факт беззаперечним, оскільки про це зазначив відповідач, а позивач не спростував.

Також суд вважає встановленим, що в вересні 2018 року і 14.01.2019 позивач зверталась до відповідача з листами. Так, позивач надала до матеріалів справи копії своїх звернень від 18.09.2018 і 14.01.2019. Натомість, відповідачем надано копії листів, отриманих від позивача, датованих 15.09.2018 і 14.01.2019, при цьому зміст останнього відрізняється від змісту листа від цієї дати, наданого суду позивачем. З відзиву відповідача вбачається, що листа від 18.09.2018 від позивача він не отримував. Вирішуючи питання достовірності наданих сторонами письмових доказів, суд виходить з того, що листи, надані позивачем, не містять будь-якої відмітки про їх отримання відповідачем, або інших доказів, які б свідчили, що відповідачу надавались листи саме в цій редакції. В той же час, листи, надані відповідачем, містять підпис позивача, що дає суду підстави вважати достовірними саме їх.

Так, 15.09.2018 позивач звернулась до відповідача з листом, в якому, серед іншого, зазначила, що має право на призначення пенсії по вислузі років. Просила відповідача надати їй розрахунок пенсії за віком, її складових, копію рішення (розпорядження) про призначення пенсії за віком та її перерахунок. Відповідач листом № 452/п-4 від 02.10.2018 повідомив позивача, що зарахувати до спеціального стажу період роботи в Андріївській дитячій музичній школі та визначити право на перехід з пенсії за віком на пенсію по вислузі років можливо буде після підтвердження того, що Андріївська дитяча музична школа, в якій працювала позивач, відноситься до загальноосвітнього навчального закладу. Також відповідач зазначив, що під час переведення з пенсії за віком на пенсію по вислузі років буде застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії за віком.

В заяві до відповідача від 14.01.2019 позивач наполягала, що має право на пенсію за вислугою років, на підтвердження чого додала до свого звернення лист департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 09.11.2018, в якому зазначено, що посада викладача музичної школи дає право на пенсію за вислугу років. Просила призначити їй пенсію за віком, надати розрахунок призначеної пенсії. У відповіді № 7/П-4 від 28.01.2019 відповідач висловив позицію, що зарахувати до спеціального стажу період роботи в Андріївській дитячій музичній школі з 01.01.1992 по 09.12.2014 та визначити право на перехід з пенсії за віком на пенсію по вислузі років можливо буде після надання довідок уточнюючих тип навчального закладу, копії статуту (положення) музичної школи тощо.

Суд погоджується з доводами позивача, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, має бути зараховано весь час її роботи викладачем та концертмейстером в Андріївській дитячій музичній школі. Суд дійшов цього висновку з огляду на таке.

За приписами ст. 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за цим законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно пункту «е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Частиною 1 ст. 10 Закону України “Про освіту” передбачено, що невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім'єю, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами (частина третя статті 14 Закону “Про освіту”)

Згідно частин третьої та п'ятої ст. 12 Закону України “Про позашкільну освіту” заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту. Перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші) визначені Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433.

Також, загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи увійшли до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04.11.1993 № 909.

Абзацом третім частини четвертої ст. 21 Закону України “Про позашкільну освіту визначено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників” від 14.06.2003 № 963, посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей віднесено до категорії педагогічних працівників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а стаж роботи викладачем у дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією ОСОБА_2 Верховного Суду, висловленою в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17.

Суд вважає слушними і аргументи позивача щодо того, що при призначенні пенсії за вислугою років має застосуватись показник середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, тобто з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

При цьому до спірних правовідносин не застосовуються приписи ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якими установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. З аналізу цієї норми вбачається, що вона регулює відносини, пов'язані з переведенням з одного виду пенсії на інший вид пенсій, передбачений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Оскільки пенсія за вислугу років передбачена Законом України “Про пенсійне забезпечення”, призначення такої пенсії особі, яка раніше отримувала пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є переведенням на інший вид пенсії в розумінні ч.3 ст. 45 законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а є новим призначенням пенсії.

Проте, суд не погоджується з твердженням позивача, що відповідач відмовив їй у призначенні пенсії за вислугу років, чим порушив права позивача, з наступних підстав.

Статтею 80 Закону України “Про пенсійне забезпечення” врегульовано порядок звернення за призначенням пенсії, за яким заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст. 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”), документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження (ст. 82 Закону України “Про пенсійне забезпечення”).

Отже, призначенню пенсії обов'язково має передувати відповідна заява особи до органів Пенсійного фонду України. Позивач належними і допустимими доказами не довела, що зверталась з такою заявою до відповідача. Твердження в позовній заяві про те, що позивач двічі — 18.09.2018 і 14.01.2019 зверталась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років не підтверджуються матеріалами справи.

Так, ні лист від 18.09.2018, копія якого надана позивачем, ні лист від 15.09.2018, копія якого надана відповідачем, не містять вимоги про призначення пенсії за вислугу років.

Також з наданої відповідачем копії заяви від 14.01.2019 про призначення пенсії вбачається, що хоча позивач і зазначає про наявність у неї права на пенсію за вислугу років, проте питання про її призначення перед відповідачем не порушує. У відповіді на цю заяву відповідач висловлює свою позицію щодо умов переведення позивача з пенсії за віком на пенсію за вислугу років. Що стосується саме призначення позивачу пенсії за вислугу років і порядку її розрахунку, то це питання у відповіді не розглядалось, оскільки така вимога позивачем не заявлялась.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до адміністративного суду , якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскільки позивач не зверталась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років і відповідач таку заяву не розглядав, наразі права позивача не є порушеними відповідачем, а отже звернення з позовом про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за вислугою років є передчасним. Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (71111, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71102, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23 л, код ЄДРПОУ 37963785) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 02.05.2019.

Суддя О.В. Конишева