Ухвала суду № 81481515, 02.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

"02" травня 2019 р. справа № 300/670/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді:

судді: Панікара І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судовий розгляд по справі призначено на 02.05.2019 року.

02.05.2019 року від позивача надійшла заява про відвід судді Панікару І.В.

Розглянувши вказану заяву про відвід, суд зазначає наступне.

Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов'язаних з відводами.

Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3 та 5 частини 1 статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Підставою, якою позивач обгрунтовує заяву про відвід судді є сумнів у неупередженості судді, мотивований тим, що за останній рік в аналогічних справах, усіх які він розглядав, було відмовлено в задоволенні позовів платникам митних платежів та наведено номера відповідних адміністративних справ, зокрема: №809/1410/17, 876/4172/18 (809/211/18).

Таким чином, заява позивача про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-3, 5 частини 1 статті 36, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого, на позивача покладений обов'язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Суд зазначає, що у відповідності до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_2 ООН від 27.07.2006 за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому, наведені приклади таких випадків:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. З даного приводу, суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.

Суд вказує на те, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву.

Водночас суд зазначає, що частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді в контексті статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що заява про відведення від розгляду адміністративного позову судді Панікара І.В. є необгрунтованою та задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим, виникає необхідність в порядку частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України зупинити провадження по справі до вирішення питання про відвід.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження в адміністративній справі № 300/670/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - зупинити до вирішення питання про відвід судді.

2. Передати заяву ОСОБА_1 від 02.05.2019 року про відвід судді Панікара І.В. для реєстрації в автоматизованій системі документообігу для визначення складу суду щодо розгляду заяви про відвід.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Панікар І.В.