Рішення № 81481514, 02.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 р. Справа№200/3044/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168111-47 від 4 лютого 2019 року,-,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168111-47 від 4 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є фізичною особою-підприємцем за видом економічної діяльності оцінювання ризиків та завданої шкоди. Вважає, що винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску здійснено відповідачем без передбачених чинним законодавством підстав, оскільки позивача звільнено від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Крім того, зазначив, що з 4 липня 2018 року не здійснює підприємницьку діяльність, оскільки у нього закінчився строк дії свідоцтва судового експерта, відповідно до якого він міг оцінювати ризики та завдану шкоду.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано і надіслано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 4 лютого 2019 року №Ф-168111-47 у сумі 12 644,22 грн.

Також відповідач зазначив, що згідно п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, звільняються від виконання своїх обов'язків, передбачених частиною 2 ст. 6 цього Закону, проте підставою такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, але позивач таку заяву до фіскального органу не надавав. Крім того вказав, що антитерористична операція на території України закінчена.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З'ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) є пенсіонером за віком відповідно до пенсійного посвідчення (а.с.14).

Водночас позивач є платником єдиного внеску, знаходиться за основним місцем обліку у Слов'янському ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15-16) та реєстру платників єдиного податку (а.с.19).

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI).

4 лютого 2019 року відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168111-47 від 4 лютого 2019 року в сумі 12644,22 грн.(а.с.11).

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно зі статтею 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

стосовно доводів позивача про здійснення діяльності на території проведення антитерористичної операції суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (надалі ? Закон №1669-VII), якими підпункт 8 пункту 4 статті 11 вказаного Закону виключено.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року не вносилися зміни до Закону № 2464-VI.

Отже, спірні правовідносини регулюються положеннями пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, який залишився у вказаному Законі та продовжує свою дію в часі.

Згідно з пунктом 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон № 1669-VII, відповідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року. На час виникнення спірних правовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність) від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено місто Слов'янськ.

Отже, місто Слов'янськ Донецької області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VІ, яким є спірне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №805/2856/17-а.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог частини п'ятої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, відповідно до приписів частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 (фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5-1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, за вказаною підставою позивач, як фізична особа - підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, звільнений від сплати за себе єдиного внеску, оскільки він отримує пенсію за віком.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 4 лютого 2019 року №Ф-168111-47 на суму 12 644,22 грн. винесено відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства, оскільки сума недоїмки нарахована відповідачем за період, який включає час проведення на території Донецької області антитерористичної операції, а позивач, будучи пенсіонером за віком взагалі звільнений від сплати за себе єдиного внеску. З наведених підстав вимоги про визнання протиправним та скасування вказаної вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 4 лютого 2019 року №Ф-168111-47 на суму 12 644,22 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 4 лютого 2019 року №Ф-168111-47 на суму 12 644,22 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення складено у повному обсязі 02 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.