Рішення № 81481412, 23.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. справа № 300/460/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання Гевак Л.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1,

до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,

про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періоди роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року, в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996 та в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 року по березень 2002 року і зобов'язання зарахувати до загального стажу періоди роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року, в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996 та в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 року по березень 2002 року, призначити пенсію за віком з 20.05.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Коломийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, а також у зарахуванні до загального стажу періоди роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року, в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996 та в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 року по березень 2002 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.03.2019 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.28-34). Просив суд в задоволенні позову відмовити, зазначив що період роботи позивача в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року до загального стажу роботи не зараховано у зв'язку з тим, що у трудовій книжці позивача містяться дані про прийняття на роботу та звільнення з роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року, однак відсутні в записах трудової книжки позивача дані про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та кількість фактично вироблених трудоднів. Зазначено, що відповідачем неодноразово надсилались запити до архівного відділу Нікопольської райдержадміністрації для надання уточнюючої довідки із зазначенням встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьованих вихододнів про період роботи позивача з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року у колгоспі «За мир» Нікопольського району, які необхідні для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 Проте, необхідні документи для зарахування в страховий стаж позивача період роботи з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року у колгоспі «За мир» Нікопольського району в трьох місячний термін від дати подання заяви на призначення пенсії - до 03.10.2018 в управління не надійшли а тому правових підстав для зарахування вказаного періоду роботи в страховий стаж не було. Щодо зарахування в страховий стаж періоду роботи в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996, зазначено, що в записі №8 трудової книжки позивача про період роботи в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996, виявлено виправлення та дописка в даті прийняття на роботу. На запит управління щодо надання уточнюючої довідки про періоди роботи ОСОБА_1 в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996, згідно повідомлення архівного відділу Коломийської міської ради (лист №231/04-01 від 22.05.2018) та архівного відділу Коломийської райдержадміністрації (лист №04-01/В-35 від 04.06.2018) документи підприємства, яке ліквідовано 24.06.2005 на збереження не надходили. Зважаючи на те, що жодних підтверджуючих документів про період роботи позивача в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996 управлінню не надано, правових підстав для зарахування вказаного періоду роботи в страховий стаж не було. Щодо зарахування в страховий стаж періоду роботи в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 року по березень 2002 року, зазначено, що в трудовій книжці позивача відсутній запис про вказаний період роботи позивача і жодних підтверджуючих документів що стосується спірного періоду роботи управлінню не надано а тому не має законних підстав для зарахування до загального стажу позивача такого періоду роботи.

Відповідачем на адресу суду 28.03.2019 подано клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019, задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено судовий розгляд на 14:00 год., 10.04.2019 (а.с.60-61).

Позивачем 09.04.2019 подано на адресу суду відповідь на відзив, що міститься в матеріалах справи (а.с.67-70).

10.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 15:00 год., 18.04.2019, у зв'язку із викликом свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У зв'язку із витребуванням у відповідача додаткових доказів 18.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 год., 23.04.2019.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив і надав аналогічні за їх змістом пояснення.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов та надала аналогічні за їх змістом пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 02.08.2018 року подав до відповідача заяву з проханням розглянути подані ним документи, щодо призначення пенсії за віком (а.с.40).

Листом Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 07.11.2018 №12860/03.1 позивачу повідомлено, на підставі рішення управління від 01.11.2018 відмовлено у призначенні пенсії за віком, мотивуючи свою відмову тим, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 22 роки 11 місяців та 27 днів. Зазначено, що не враховано в страховий стаж періоди роботи позивача в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року, в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996 та в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 року по березень 2002 року (а.с.15-17).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 1 сттатті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років.

Згідно копії паспорта дата народження позивача - 20.05.1958, тобто позивач досяг 60 років (а.с.12).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач з 15.06.1988 по 05.07.1991 рік працював в бригаді по заготівлі лісу в Костромській області в колгоспі «За мир» Нікопольського району (а.с.18-19).

Як наслідок, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 по 05.07.1991.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому безпідставно не взяті для призначення пенсії за віком.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до загального стажу роботи позивача період роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 по 05.07.1991.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 якою зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Незарахування відповідачем до стажу роботи позивача період його роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 по 05.07.1991, з підстав відсутності у трудовій книжці позивача записів щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та кількості фактично вироблених трудоднів а також не надходження з архівного відділу Нікопольської Райдержадміністрації, на запити відповідача уточнюючої довідки із зазначенням даних щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьованих вихододнів, та не зарахування до трудового стажу вказаного періоду є безпідставним, оскільки такий стаж роботи позивача підтверджений трудовою книжкою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Таким чином, дії Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, щодо відмови у зарахуванні до загального стажу період роботи позивача в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 по 05.07.1991, є протиправними.

Щодо зарахування до загального стажу період роботи позивача в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач з 20.07.1991 по 30.12.1996 рік працював в агрофірмі «Карпати» (а.с. 19).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Як встановлено судом у трудовій книжці позивача містяться записи про прийняття його на роботу з 20 липня 1991 року на агрофірму «Карпати» наказ №15 від 20.07.1991 та про звільнення з 30 грудня 1996 року, наказ №24 від 30.12.1996. В даті прийняття міститься виправлення в місяці прийняття «07» шляхом дописки відповідних елементів поверх попереднього числа. Зазначена дата прийняття позивача на роботу з наявним виправленням 20.07.1991 відповідає запису наказу про прийняття на роботу наказ №15 від 20.07.1991р.(а.с.19).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які знають позивача по спільній роботі на агрофірмі «Карпати», підтвердили факт роботи ОСОБА_1 на агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 по 30.12.1996 року.

На підтвердження спільної роботи з ОСОБА_1 на аргофірмі «Карпати» в матеріалах справи наявні заяви-підтвердження, копії паспортів та нотаріально засвідчені копії з трудових книжок свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.71-80).

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до загального стажу роботи позивача період роботи в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 по 30.12.1996.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) якою зазначено, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, дії Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, щодо відмови у зарахуванні до загального стажу період роботи позивача в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 по 30.12.1996 року, є протиправними.

Щодо зарахування до загального стажу період роботи позивача в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 по березень 2002 року, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Дослідивши записи трудової книжки позивача встановив, що в ній відсутній запис про роботу ОСОБА_1 в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 по березень 2002 року.

Доказів на підтвердження роботи ОСОБА_1 в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» в період часу з грудня 2001 по березень 2002 року, позивачем суду не надано і судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно не зараховано до загального стажу період роботи позивача в дочірньому підприємстві «Індустрія» відкритого акціонерного товариства «Будівельник» з грудня 2001 по березень 2002 року.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення в частині позовних вимог, шляхом визнання протиправними дій Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу роботи період роботи в колгоспі «За мир» Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року та в агрофірмі «Карпати» з 20.07.1991 року по 30.12.1996 року і призначити пенсію за віком з 21.05.2018 року.

Ні підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 576,30 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до загального трудового стажу роботи період роботи в колгоспі "За мир" Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року та в Агрофірмі "Карпати" з 20.07.1991 року по 30.12.1996 року.

Зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_6 до загального трудового стажу роботи період роботи в колгоспі "За мир" Нікопольського району з 15.06.1988 року по 05.07.1991 року та в Агрофірмі "Карпати" з 20.07.1991 року по 30.12.1996 року.

Зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21.05.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) адреса: АДРЕСА_1

Відповідач:

Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37904176) адреса: вул.Валова, 47а, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 30 квітня 2019 р.