Рішення № 81481376, 22.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Житомир справа №806/2532/18

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради про визнання протиправними припису та постанов,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради від 23 травня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №1 від 29 травня 2018 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №2 від 29 травня 2018 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №3 від 29 травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність проведеної перевірки та, як наслідок, протиправність прийнятих за її результатом рішень. Вказує, що порушення були виявлені під час перевірки одного об'єкту на іншому об'єкті, а тому винесений припис та постанови не відповідають вимогам чинного законодавства. Посилається на протиправність винесених постанов, оскільки жодних будівельних робіт позивачем на об'єкті перевірки не проводилося, а об'єкт, на якому проводили перевірку, був введений в експлуатацію ще 25 травня 2017 року.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (головуючий суддя Липа В.А.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

16 липня 2018 року у строк та в порядку, визначеному частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву вих. №77 від 12 липня 2018 року, відповідно до змісту якого відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що спірний припис щодо усунення порушень та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності були винесені контролюючим органом у встановленому законом порядку за результатом проведеної перевірки та на підставі виявлених поршень. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на спростування порушень, виявлених під час перевірки, а тому доводи позивача про протиправність винесених постанов та припису є без підставними. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради при винесенні спірних постанов та припису діяв у виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 30-32).

18 липня 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання про об'єднання справ у одне провадження (а.с. 60), а також в порядку частини другої статті 261 КАС України надійшла відповідь на відзив (а.с. 67).

В судовому засіданні, призначеному на 18 липня 2018 року о 09:30 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 29 серпня 2018 року о 12:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 18 липня 2018 року.

29 серпня 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради вих. №98 від 29 серпня 2018 року про зупинення провадження у справі (а.с. 69-70), заява про розгляд вказаного клопотання без участі представників відповідача (а.с. 71) та заява позивача про розгляд вказаного клопотання без участі позивача (а.с. 72). Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі №806/2532/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №274/2672/18.

У зв’язку із проходженням суддею Липою В.А. військової служби за призовом осіб офіцерського складу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року №17), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року №306, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, адміністративної справи №806/2532/18. Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2018 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №806/2532/18 визначено суддю Попову Оксану Гнатівну.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року (головуючий суддя Попова О.Г.) прийнято до провадження адміністративну справу №806/2532/18 та поновлено провадження у справі. Встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Призначено підготовче засідання у справі на 11 грудня 2018 року о 10:40 із повідомленням учасників справи про його проведення у Житомирському окружному адміністративному суді за адресою: місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, 23, зал №3. Встановлено сторонам та учасникам справи процесуальні строки для надання заяв по суті справи (а.с. 82-84).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року встановлено розгляд позовних вимог ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради про визнання протиправними припису та постанов - продовжити в межах адміністративної справи №806/2532/18 (а.с. 90-92).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року клопотання представника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради про зупинення провадження у справі задоволено, провадження в адміністративній справі №806/2532/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №274/2672/18 (а.с. 94-96).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 15 квітня 2019 року о 12:00.

В підготовчому засіданні, призначеному на 15 квітня 2019 року о 12:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22 квітня 2019 року о 14:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 15 квітня 2019 року.

В судове засідання, призначене на 22 квітня 2019 року о 14:30 прибули позивач та представники відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено зі змісту направлення для проведення планового (позапланового) заходу №4 від 10 травня 2018 року на підставі звернення депутата Бердичівської міської ради ОСОБА_4 від 12 квітня 2018 року №18 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533 провідного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради ОСОБА_5 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради ОСОБА_3 направлено на проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб’єктами містобудування ОСОБА_6, ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: вул. Житомирська, 84 м. Бердичів. Вказане направлення було отримано позивачем 10 травня 2018 року, про що свідчить відмітка про особисте отримання із зауваженнями щодо правових підстав та порядку проведення перевірки (а.с. 7 та зворот).

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт №3 від 23 травня 2018 року, відповідно до змісту якого контролюючим органом встановлено порушення: 1) статті 27, абзацу 5 статті 28 Закону України "Про архітектурну діяльність"; 2) пункту 4 статті 26, пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частини першої статті 9 "Про архітектурну діяльність", пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466; 3) частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461. Вказаний акт було підписано позивачем із зауваженнями щодо правових підстав, порядку проведення перевірки, достовірності виявлених порушень (а.с. 8-10).

Відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №1 від 23 травня 2018 року, відповідно до якого, за результатами позапланової перевірки на об'єкті виконання будівельних робіт за адресою вул. Житомирська, 84, м. Бердичів встановлено отримання замовником будівництва, ФОП ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт за відсутності права користування земельною ділянкою, самочинне виконання будівельних робіт із добудови нового торгового залу та приміщення санвузла з втручанням у зовнішні стіни існуючого магазину по вул. Житомирська, 84, м. Бердичів, який експлуатується, що є порушенням: пункту 4 статті 26, пункту 1 частини першої статті 34, частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; частини першої статті 9, статті 27, абзацу 5 статті 28 Закону України "Про архітектурну діяльність"; пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466; пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461. У зв'язку з чим та з метою усунення порушень контролюючим органом вимагається зупинити експлуатацію самовільно збудованого об'єкту та усунути порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил до 23 липня 2017 року. Про виконання припису зобов'язано повідомити до 23 липня 2018 року (а.с. 11).

Також, постановою начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №1 від 29 травня 2018 року, за порушення статті 27, абзацу 5 статті 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн (а.с. 12 та зворот).

Відповідно до постанови начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №2 від 29 травня 2018 року, за порушення пункту 4 статті 26, пункту 1 частини першої статті 34 "Про регулювання містобудівної діяльності", частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн (а.с. 13 та зворот).

Постановою начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №3 від 29 травня 2018 року, за порушення частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дев'ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн (а.с. 14 та зворот).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначено Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (в редакції, чинній на момент винесення спірного припису та постанов, далі - Закон №687-XIV).

Частиною першою статті 9 Закону №687-XIV встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до положень статті 27 Закону №687-XIV, замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.

Абзацом п'ятим статті 28 Закону №687-XIV визначено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об'єкта, та передавати цю документацію новому власнику.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (в редакції, чинній на момент винесення спірного припису та постанов, далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Положеннями статті 41 Закону №3038-VI закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.

Положеннями пункту 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Судом встановлено, що питання правомірності проведення вказаної перевірки були предметом розгляду адміністративної справи №274/2672/18.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради про проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт вул.Житомирська,84 м. Бердичів (а.с. 100-103). Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року - без змін (а.с. 104-109).

Так, судом в межах адміністративної справи встановлено, що проведена перевірка була незаконною та в даному випадку у відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради не було правових підстав для проведення цієї перевірки, оскільки жодного звернення щодо нежитлових будівель по вул. Житомирська, 84 м. Бердичів безпосередньо до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради ОСОБА_4 ні, як фізичною особою, ні навіть, як депутатом, подано не було. В зверненні також не були зазначені порушення чинного містобудівного законодавства.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що протиправність дій контролюючого органу щодо проведення вказаної перевірки була встановлена судом у межах адміністративної справи №274/2672/18. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року в адміністративній справі №274/2672/18 набрало законної сили 26 лютого 2019 року. В межах адміністративної справи встановлено, що проведена перевірка була незаконною та в даному випадку у відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради не було правових підстав для проведення перевірки. Як наслідок. прийняті рішення за результатами такої перевірки є неправомірними і підлягають скасуванню.

Крім того, суд також погоджується із доводами позивача в частині невідповідності змісту направлення на проведення перевірки та предметом дослідження фактично здійсненої перевірки, а саме: перевірка здійснювалась щодо об"єкта замовниками будівництва якого були ОСОБА_1 і ОСОБА_6, при цьому порушення встановлені на об"єкті замовником якого є ОСОБА_1

Суд наголошує, що виявлення окремих порушень в ході проведення одного заходу державного архітектурного контролю не надає відповідачу правових підстав для зміни предмета такої перевірки та прийняття за її результатами оскаржуваних рішень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що за встановленого факту протиправності проведеної перевірки, винесені за її результатами припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради від 23 травня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також постанови начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №1, №2, №3 від 29 травня 2018 року винесені з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Саєнко, 91, м. Житомир, 10007. РНОКПП: НОМЕР_1) до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради (Центральна площа, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13300. ЄДРПОУ: 40873629) про визнання протиправними припису та постанов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради від 23 травня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №1 від 29 травня 2018 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №2 від 29 травня 2018 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бердичівської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №3 від 29 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 02 травня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова