Рішення № 81481372, 04.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Справа № 804/4400/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представник позивача представник відповідча ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом (суддя Барановський Р.А.) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з наступними вимогами:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 130 о/с від 14 травня 2018 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_5 з посади начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

поновити ОСОБА_5 на посаді начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

стягнути з Головного управління Національної поліції Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 15 травня 2018 рку;

стягнути з Головного управління Національної поліції Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звільнення позивача є незаконним і безпідставним, так як оспорюваний наказ прийнято за результатами службового розслідування, який ґрунтується виключно на підставі наявності кримінального провадження відносно позивача, однак судовий розгляд вказаного провадження ще не розпочато і відсутній вирок суду, яким би було встановлено вину позивача у кримінальному порушенні. Крім того, спірний наказ прийнято з порушенням принципу пропорційності та обґрунтованості. Також позивач не погоджується з висновками службового розслідування – воно проведено з грубим порушенням законодавства, оскільки факти, викладені у висновку, не відповідають дійсності. Матеріалами службового розслідуванні не підтверджено факт порушення принципів діяльності поліцейського, отримання неправомірної вигоди та вчинення дій, які не сумісні з професійно-етичними вимогами, які пред’являються до поведінки поліцейського.

01.08.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпровській області подано відзив, в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та зазначив, що підставою для звільнення ОСОБА_5 стало проведене відносно нього службового розслідування, за результатами якого начальником ГУНП затверджено висновок та видано оспорюваний наказ, яким до позивача за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, ОСОБА_4 працівника поліції, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред’являються до професійних та моральних якостей поліцейського, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

29.08.2018 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26.11.2018 року та 14.12.2018 року в підготовчому провадженні судом задоволені клопотання представника відповідача та представника позивача і викликано в судове засідання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

14.12.2018 року суд закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті.

Відповідно до розпорядження від 18.02.2019 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» справа була розподілена судді Горбалінському В.В. і ухвалою від 22.02.2019 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, оцінивши їх в сукупності, зазначає наступне.

24.04.2018 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 143 о/с капітана поліції ОСОБА_5 призначено на посаду начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції.

13.04.2018 року Дніпропетровським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на адресу начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 направлено повідомлення, що в рамках кримінального провадження № 42018040630000053задокументовано протиправну діяльність заступника начальника Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_9 та начальника сектору кримінальної поліції того ж підрозділу капітана поліції ОСОБА_5

14.04.2018 року наказом начальника ГУ НП в Дніпропетровській області № 1764 «Про організацію проведення службового розслідування» наказано призначити службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП.

08.05.2018 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 затверджено висновок службового розслідування за інформацією про документування посадовими особами військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України та УСБУ у Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 42018040630000053, розпочатому 28.03.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, факту вимагання та отримання 13.04.2018 заступником начальника відділення поліції – начальником СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_9 та начальником сектору кримінальної поліції цього ж підрозділу поліції капітаном поліції ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 8000 доларів США від громадянина ОСОБА_6.

Вказаним висновком, зокрема, пропонується:

- інформацію про документування посадовими особами військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України та УСБУ у Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 42018040630000053, розпочатому 28.03.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, факту вимагання та отримання 13.04.2018 заступником начальника відділення поліції – начальником СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_9 та начальником сектору кримінальної поліції цього ж підрозділу поліції капітаном поліції ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 8000 доларів США від громадянина ОСОБА_6 вважати такою, що знайшла своє підтвердження, а службове розслідування – завершеним;

- за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статей 7 та 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 працівника поліції, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред’являються до професійних та моральних якостей поліцейського, накласти на начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

08.05.2018 року начальником Головного управлінняНаціональної поліції в Дніпропетровській області видано наказ № 2134 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП», яким наказано, в тому числі, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статей 7 та 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 працівника поліції, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред’являються до професійних та моральних якостей поліцейського, накласти на начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

14.05.2018 року по Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області видано наказ № 130 о/с «По особовому складу», яким наказано згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнити за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_5 начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції з 14 травня 2018 року.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України; Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII); Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут); Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (надалі - Правила етичної поведінки поліцейських) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону № 580-VIII регламентовано, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_4 поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає ОСОБА_4 на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 9 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» законодавець поширив на поліцейських дію Дисциплінарного статуту до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції». Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII Про Дисциплінарний статут Національної поліції України набрав чинності 7 жовтня 2018 року.

Частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту визначає поняття «службова дисципліна» як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_4 працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з частиною другою цієї ж статті службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:

створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму;

забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;

дотриманням законності і статутного порядку;

повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;

вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;

забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;

умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу;

належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Визначення дисциплінарного проступку міститься у статті 2 Дисциплінарного статуту та означає невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, серед іншого: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_4, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_4 поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктами 6, 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частини перша, друга статті 6 КАС України).

За змістом статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) як джерело права.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Конвенції, положенням якого кореспондує стаття 62 Конституції України, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу позовної заяви про необґрунтованість оскаржуваного наказу ГУНП в Дніпропетровській області з огляду на відсутність судового рішення (вироку), яким би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, суд зазначає, що хоча оспорюваний наказ № 130 о/с і винесений на підставі відомостей, наявних у матеріалах відповідного кримінального провадження, розпочатого відносно позивача, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Так, відповідно до наданих суду документів в матеріалах службового розслідування містяться наступні документи, на підставі яких проведено службове розслідування і складено висновок: спецповідомлення від 13.04.2018 року № 18/30-40 «Про обставини надзвичайної події за участю поліцейських Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_9 та капітана поліції ОСОБА_5В.», лист Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 13.04.2018 № 1680/42-03/01-2018, лист слідчого відділу управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 23.04.2018 № 55/8-1570, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.04.2018 року, протокол обшуку від 13.04.2018 року, повідомлення про підозру від 14.04.2018 року ОСОБА_9, ухвала Бабушкінського районного судум. Дніпропетровська від 15.04.2018 року у справі № 200/6849/19, ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2018 року, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 14.04.2018 року, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2018 року, ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2018 року, ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2018 року, рапорт старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ОСОБА_10Є, Ткаченко на ім’я голови комісії від 17.04.2018 року, пояснення ОСОБА_9 від 14.04.2018 року, пояснення ОСОБА_5 від 14.04.2018 року, пояснення начальника Апостолівского ВП Нікопольського ВП ОСОБА_7 від 16.04.2018 року, пояснення старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ОСОБА_11 від 16.04.2018 року, рапорт старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ОСОБА_10Є, Ткаченко на ім’я голови комісії від 30.04.2018 року, пояснення оперуповноваженого СКП Апостолівського ВП ОСОБА_12 від 16.04.2018 року, журнал № 200 обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, довідка Апостолівського ВП Нікопольського ВП від 04.05.2018 року про відсутність відеоспостереження, пам’ятка-ознайомлення ОСОБА_5 з вимогами антикорупційного законодавства, довідка відносно капітана поліції ОСОБА_5, протоколи оперативних нарад №№ 25, 22, 19, 17, 14, 10, 4, 2.

Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).

При цьому, суд звертає увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. theUnitedKingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність відповідного судового рішення (вироку), яке набрало законної сили, яке би підтверджувало факт учинення ним діяння, що ставиться йому в провину, є безпідставними.

Суд зазначає, що в силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також ОСОБА_4 поліцейського.

Здійснивши аналіз висновку, складеного та затвердженого 08.05.2018 року за наслідками службового розслідування, суд звертає увагу, що він містить опис обставин, у зв’язку із якими комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, наводить доводи, у зв’язку з чим факт дисциплінарного проступку вважається доведеним.

Зважаючи на встановлені, на підставі зібраних і проаналізованих у їх взаємозв'язку доказів, фактичні обставини цієї справи, судвважає доведеним у даному випадку в діянні позивача недотримання службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, а обраний вид дисциплінарного стягнення обґрунтованим.

Окремо, суд зазначає, що в судовому засіданні в якості свідка було допитано керівника ОСОБА_5 – начальника Апостолівского ВП Нікопольського ВП ОСОБА_7, якого було викликано за ініціативою позивача. Свідок в своїх показаннях охарактеризував ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_6 Водночас, відносно обставин, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, свідок зазначив, що їх не пам’ятає та не надав свідчень, які б спростували висновок службового розслідування або довели невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні дисциплінарного проступку.

Крім того, суд не встановив процедурних порушень із боку ГУНП в Дніпропетровській області під час проведення службового розслідування та видання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача.

За таких обставин суд констатує, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасуванні наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №130 о/с від 14 травня 2018 р. про звільнення капітана поліції ОСОБА_5 з посади начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновленні ОСОБА_5 на посаді начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; стягненні з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 15 травня 2018 року; стягненні з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 5000,00грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 15 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1