Рішення № 81481366, 26.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/388/19

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення йому перерахунку та виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром, починаючи з 01.01.2018;

- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.01.2018 без обмеження її максимальним розміром відповідно до довідки, виданої Житомирським обласними військовим комісаріатом від 28.09.2018 №хз70948/НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 01.03.2015 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 240/4916/18 відповідачем, починаючи з 01.01.2018 було здійснено перерахунок його пенсії відповідно до довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 28.09.2018 №хз70948/НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. При цьому, на думку позивача, відповідачем під час перерахунку було безпідставно обмежено новий розмір його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 було визнано такими, що не відповідають ОСОБА_2 України. З огляду на зазначене ОСОБА_1 вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення йому перерахунку та виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром протиправними, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 01 лютого 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19 лютого 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить відмовити в задоволення позову в повному обсязі. Така позиція аргументована тим, що під час перерахунку пенсії відповідач керувався нормами статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з якою, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 здійснений з обмеженням максимального розміру пенсії, був проведений у повній відповідності до наданої компетенції та згідно чинного законодавства (а.с.33-34).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України і звільнений у запас із посади начальника відділу зв'язку та інформаційних систем - заступника начальника штабу управління 8 армійського корпусу та з 28.02.2015 виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, що підтверджується наказом №45 від 28.02.2015 командира військової частини - польова пошта В 0226.

Починаючи з 01.03.2015 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивача взято на облік та призначено йому пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення.

01 березня 2018 року набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, що у розумінні частини 2 статті 51 Закону №2262-XII стало обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

У свою чергу, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 240/4916/18 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 28.09.2018 за №хз70948 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивача з 01.01.2018 відповідно до довідки №хз70948 від 28.09.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для проведення перерахунку пенсій, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, виданої Житомирським обласним військовим комісаріатом, з урахуванням проведених виплат (а.с.16-19).

На виконання зазначеного рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 240/4916/18 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного в довідці Житомирським обласними військовим комісаріатом від 28.09.2018 №хз70948, який становить 16380 грн., з них: посадовий оклад – 9440,00 грн., оклад за військовим званням – 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50 %) – 5460 грн. (а.с.24).

Разом з тим, при здійсненні розрахунку розміру пенсії позивача відповідачем визначено, що розмір перерахованої пенсії становить 17010,80 грн., в тому числі: основний розмір пенсії – 13104,00 грн. (16380,00 грн. х 80 % = 13104,00 грн.); збільшення основного розміру пенсії 25 % - 3726,00 грн.; підвищення інваліду війни ІІ групи – 580,80 грн.; цільова грошова допомога інваліду війни ІІ групи – 50,00 грн. Однак, при перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було враховано обмеження максимального розміру пенсії, що встановлене відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та фактично призначено позивачу пенсію у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2018, що становить 13730,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії від 01.01.2018 (а.с.36).

В свою чергу, розраховуючи суму доплати до пенсії після перерахунку, відповідачем було визначено, що різниця між перерахованим розміром пенсії позивача (з урахуванням максимального розміру пенсії) та попереднім розміром пенсії становить 2181,52 грн. (13730,00 грн. – 11548,48 грн. = 2181,52 грн.). Оскільки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 виплата перерахованого підвищення з 01.01.2018 по 30.06.218 проводиться в розмірі 50 % підвищення, що становить 1090,76 грн. (2181,52 грн. х 50 % = 1090,76 грн.), то розмір пенсії ОСОБА_1 після проведеного на виконання рішення суду перерахунку був визначений відповідачем в сумі 12639,24 грн. (11548,48 грн. + 1090,76 грн. = 12639,24 грн., де: 11548,48 грн. – попередній розмір пенсії позивача; 1090,76 грн. – розмір доплати до пенсії після проведеного перерахунку) (а.с.36).

В подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області неодноразово здійснювався перерахунок пенсії ОСОБА_1, а саме: з 01.01.2018, розмір пенсії з надбавками склав 17010,80 грн., та обмежено її граничним розміром 14350,00 грн. (а.с.37); з 01.12.2018, розмір пенсії з надбавками склав 17028,80 грн., та обмежено її граничним розміром 14970,00 грн. (а.с.38); з 01.01.2019, розмір пенсії з надбавками склав 17028,80 грн., та обмежено її граничним розміром 14970,00 грн. (а.с.39).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідачів щодо обмеження розміру його пенсії граничним розміром, а тому він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 ОСОБА_2 Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_2 України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI викладено частину 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

В той же час, пунктом 2 розділу 2 "Прикінцевих та перехідних положень" вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII частину 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень" .

Пунктом 2 "Прикінцевих положень" цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

В подальшому, відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" від 12.04.2016 №1080-VIII статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 ОСОБА_2 України).

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 ОСОБА_2 України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, положення ч. 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення, тобто, з 20.12.2016.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII слова і цифри "у період з 01.01.2016 по 31.12.2016" замінено словами і цифрами "по 31.12.2017".

Таким чином, частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. №1774, який набрав чинності з 01.01.2017 р., передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, в редакції Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, згідно статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-VI (в редакції Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 року, що була чинною на момент перерахунку пенсії позивачу) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищенаведених норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VI вбачається, що обмеження максимальним розміром пенсії не застосовується до пенсій, які призначені до набрання чинності цим законом, тобто до 01 жовтня 2011 року.

Водночас, обмеження пенсії максимальним розміром 10740,00 грн. з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2018 року застосовуються до тих пенсій, що призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VI, та які з 01.01.2016 року були перераховані та розмір яких внаслідок перерахування перевищує розміри, встановлені ч. 2 цього закону.

Оскільки позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.03.2015 отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд вважає, що він не має право на виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром, оскільки пенсія йому призначення вже після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI.

Такими чином суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача, правомірно обмежив розмір такої пенсії на підставі норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому є обов'язковими для застосування.

Вищевказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 15.08.2018 року (справа №161/9572/17), від 17.01.2019 року (справа №161/713/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відповідач при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність діяв у відповідності до частини другої статті 19 ОСОБА_2 України, а спірні дії відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_2 та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку, відповідач надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування правомірності своїх дій щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул.Пушкінська, 27 а, кв. 77, м. Житомир, 10014; РНОКПП 26316159994) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович