Рішення № 81481363, 22.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м.Житомир справа № 240/299/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Шевчук Т.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови №ЖИ 158/ЖТЗ787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018,

встановив:

21 січня 2019 року Приватне підприємство "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 16 листопада 2018 року №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на Приватне підприємство "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" штрафу у розмірі 2345490,00 гривень.

В обґрунтування позову Приватне підприємство "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" зазначило, що посадовими особами відповідача проведено позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Позивач зазначає, що перевіряючими допущено ряд грубих порушень процедури проведення перевірки. Зокрема, перевірку проведено з порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а штраф накладено з підстави не передбаченої пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.

Крім того, 21 січня 2019 року позивачем одночасно з подачею позовної заяви було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій Приватне підприємство "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" просило забезпечити позов у справі №240/299/19 шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови начальника Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства “ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ” до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

Ухвалою суду від 22 січня 2019 року Приватному підприємству "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" було відмовлено у забезпеченні позову.

Ухвалою судді від 23 січня 2019 року позовну заяву Приватного підприємства "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

29 січня 2019 року до відділу документального забезпечення суду на виконання вимог ухвали від 23 січня 2019 року про залишення позовної заяви без руху надійшла заява позивача з усуненими недоліками.

Ухвалою судді від 31 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21 лютого 2019 року о 10:00.

01 лютого 2019 року позивачем до суду було подано заяву ще одну заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови начальника Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/299/19.

Ухвалою суду від 04.02.2019 задоволено заяву ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" про забезпечення позову. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 16.11.2018 про накладення на ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" штрафу в розмірі 2345490,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

19 лютого 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що за результатами проведеного інспекційного відвідування позивача встановлено порушення в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, а саме з 21 особою. Відповідач зауважив, що цивільно-правові відносини за договорами підряду є підміною трудових відносин, а саме: зазначений процес праці (послуги по ремонтно-будівельним роботам; послуги по зварювальним роботам; послуги по управлінню екскаватором; послуги по демонтажним роботам), а не кінцевий результат. Праця за цими угодами здійснювалася у межах загальної діяльності підприємства, в тому числі за основним видом економічної діяльності. Обсяг послуг, що будуть надаватися (надавалися) угодами не визначається. Таким чином надання послуг носить постійних характер з систематичним виконанням трудових функцій. Окрім цього, згідно укладених угод вартість послуг, що надаються виконавцями формується в залежності від часу їх надання із розрахунку 40 гривень за одну годину наданих послуг. Систематичне виконання трудових функцій підтверджується актами приймання-передачі робіт (послуг), що має ознаки погодинної системи оплати праці і є додатковим підтвердженням наявних ознак трудових відносин. Також відповідач зазначає, що зазначена перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим доводи позивача вважає необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.65-67 том 1).

У зв’язку з надходження від представника відповідача клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, судове засідання, що було призначене на 21 лютого 2019 року перенесено на 14 березня 2019 року о 11:30.

Крім того, 14 березня 2019 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач додатково зазначив, що за результатами проведеного відповідачем інспекційного відвідування ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЖТ 3787/100/АВ/П/ПТ від 31.10.2018 року відносно директора ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КупАП, а саме: за фактичний допуск 21 працівника до роботи без оформлення трудового договору, чим порушено положення ч. 3 ст. 24 КзпП України. Однак, постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 04.01.2019 провадження по вказаній справі закрите у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. Зазначене рішення суду не було оскаржено і набрало законної сили 15.01.2019. Зазначені обставини, на думку позивача, також є підтвердженням того, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню (а.с.74-76 том 2).

У зв’язку із заявленим під час судового засідання клопотанням представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання йому можливості ознайомитися з відповіддю на відзив, підготовче судове засідання, що відбулось 14 березня 2019 року було відкладено до 14:30 27 березня 2019 року.

В судовому засіданні 27 березня 2019 року представником відповідача було заявлено клопотання про допит в якості свідка головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_3. Зазначене клопотання було задоволено судом.

Крім того, протокольною ухвалою суду від 27 березня 2018 року, винесеною без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 27.03.2018, було закінчено підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті. Наступне судове засідання у справі призначено на 08.04.2019 о 14:30.

Під час судового засідання 08 квітня 2019 року судом було заслухано пояснення сторін, досліджено наявні у матеріалах справи докази, а також допитано свідка ОСОБА_3. В подальшому в судовому засіданні було задоволено усне клопотання представника позивача для надання йому строку для підготовки до судових дебатівя, у зв"язку з чим оголошено перерву до 11:30 22 квітня 2019 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Натомість, представник відповідача в проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Начальником Управління Держпраці у Житомирській області 22.10.2018 видано наказ № 1895 про проведення в період з 30.10.2018 по 31.10.2018 позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ", юридична адреса: 10025 Житомирська область, м. Житомир, вул. Промислова, 4-А, фактична адреса: 10001, Житомирська область, м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 87, код ЄДРПОУ: 33893222 з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с. 71-72, том 1).

22 жовтня 2018 року Управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу №1805 від 22.10.2018 видано направлення № 1758/06 на здійснення інспекційного відвідування ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" у період з 30.10.2018 по 31.10.2018 (а.с. 73-74, том 1).

31 жовтня 2018 року інспектором праці складено акт №ЖТ3787/100/АВ відносно ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ", відповідно до якого в ході інспекційного відвідування встановлено, що директором ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" було допущено до роботи 21 громадянин без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу. Натомість, укладено цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових договорів, в яких відсутній характер, вид і об'єм робіт, послуг, які виконавець зобов'язаний виконувати з фактично погодинною оплатою праці. (а.с.13-19 том 1)

На підставі зазначеного акту від 31.10.2018 №ЖТ3787/100/АВ 16 листопада 2018 року Управлінням Держпраці у Житомирській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ158/ЖТЗ787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, відповідно до якої на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України на ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" накладено штраф у розмірі 2345490,00 грн. (а.с. 13-14 том 1).

Вважаючи зазначену постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

За змістом пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Як встановлено судом, на адресу Управління Держпраці у Житомирській області надійшов лист головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №12314/05-03 від 03.10.2018, яким на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 649-р "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення" надано інформацію по ризикових суб’єктах господарювання, що свідчать про можливі ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, серед яких значиться ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ".

Положеннями п.п.3 п.5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Разом з тим суд зазначає, що відповідальність за порушення законодавства про працю врегульована ст. 265 КЗпП, відповідно до якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалося, ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "ОСОБА_5 питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" були затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок контролю) та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок нагляду).

Пунктом 2 Порядку контролю встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно п. 8 Порядку контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" пердбачено, що заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Тобто, перевірка та інспекційне відвідування є різними формами державного нагляду (контролю), порядок проведення та об'єкти яких відрізняються.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Частиною 7 ст. ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

Отже, відповідач, здійснюючи інспекційне відвідування позивача, не мав законного права накладати на нього штраф на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, оскільки за цією нормою штраф може бути накладений лише за порушення, виявлені за результатами проведення перевірки, а не інспекційного відвідування.

Також суд зазначає, що правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року №820/1432/17 від 04.07.2018 року.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи укладення угод про виконання роботи між ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" (замовник) та громадянами (виконавці) ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25

Як вбачається з наведених вище цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є послуги з ремонтно-будівельних робіт, по зварювальним роботам, по управлінню екскаватором та демонтажним роботам (а.с.76-77, 86, 91, 100, 103, 112, 119, 124, 133, 141, 146, 151, 158, 163, 170, 175, 184, 192, 197, 202, 209, 214, 220, 228, 236, 241, 246 том 1; а.с. 4, 9, 14, 18, 21, 25, 27, 29, 40, 44, 49, 51, 55 том 2).

Так, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є кінцевий результат праці, а не її процес. Фізичні особи повинні були виконувати роботу на свій ризик, самостійно організовувати виконання роботи, не підлягати під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, самим забезпечувати себе усім необхідним для виконання роботи (п. 1.2 наведених договорів). У свою чергу, замовник (ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ") взяв на себе зобов'язання своєчасно прийняти і оплатити виконану роботу (п. 1.3) та сплатити винагороду згідно акта виконаних робіт (п. 2.1). Між виконавцями та замовником підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт, в яких зазначено, що виконавець виконував роботи згідно з договором, зазначено кількість відпрацьованих годин та суму оплати, згідно установленого в договорі розміру оплати за 1 годину.

Як вбачається зі змісту угод про виконання роботи, працівники самостійно організовували роботу, виконували її на власний ризик та розсуд та не підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Крім того, пунктом 3.1 угод було передбачено відповідальність виконавця послуг за невиконання чи неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з чинним законодавством.

Разом з цим, під час проведення інспекційного відвідування ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" відповідачем не відбиралися пояснення від найманих працівників, не з'ясовано чи було досягнуто згоди між найманими працівниками та позивачем щодо форми трудових відносин (усна чи письмова), наявність у таких осіб трудових книжок, а також наявність інших обставин, які згідно вимог чинного законодавства є підставою для укладення трудового договору між працівником та роботодавцем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договори, укладені позивачем з фізичними особами мають ознаки цивільно-правових угод, а не договорів трудового характеру. У свою чергу відповідачем належних та допустимих доказів протилежного суду не надано.

У зв'язку з цим, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та законодавстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України на користь ПП "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" підлягає відшкодуванню судовий збір у сумі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесену Управлінням Держпраці у Житомирській області постанову №ЖИ158/ЖТЗ787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 39790560) на користь Приватного підприємства "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" (вул. Промислова, 4-а, м. Житомир, 10025; код ЄДРПОУ 33893222) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 02 травня 2019 року