Рішення № 81481343, 18.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2019 року м. Ужгород№ 260/120/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: 88000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження 19.08.1951 податковий борг у розмірі 4586643,93 грн., в тому числі пеня у розмірі 1162520,36 грн., по платежам: 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 2350310,54 грн., в тому числі пеня у розмірі 671395,29 грн.; 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 7315,60 грн.; 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 136761,40 грн., в тому числі пеня у розмірі 25246,82 грн.; 85 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у розмірі 510,00 грн.; 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 2091746,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 465878,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла в зв’язку з несплатою ним в повному обсязі самостійно визначеного грошового зобов'язання та нарахованого контролюючим органом за результатами проведених перевірок податковими повідомленнями-рішеннями по платежам «Єдиний податок з фізичних осіб», «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», «Військовий збір», «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Прийняті податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному, ані в судовому порядку, а тому сума податкового боргу є узгодженою та такою, що підлягає стягненню в судовому порядку.

Окрім того, позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі скерована рекомендованою кореспонденцією на адресу місця реєстрації відповідача (відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), повернулася до суду без вручення.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Згідно з нормами п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

У зв’язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30 грудня 2013 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1І.), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 18 – 19).

20 лютого 2017 року ФОП ОСОБА_1 подав до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області звітні податкові декларації про майновий стан і доходи за 2015 та 2016 рік, відповідно до яких відповідачем самостійно визначено суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету, в розмірі 3700,63 грн. та 9666,90 грн. відповідно, а також з військового збору, що підлягають сплаті до бюджету, в розмірі 308,39 грн. та 805,58 грн. відповідно (арк. спр. 43 – 48).

П. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПК України) дає визначення поняттю "податкова декларація", відповідно до якого, такою є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Ст. 54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте самостійно визначену суму податкового зобов’язання відповідачем сплачено тільки частково у розмірі 3253,86 грн.

Також 06 вересня 2016 року ФОП ОСОБА_1 подав до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій обрав II групу та ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування в розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати (арк. спр. 49 – 50).

Згідно п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до норм пп. 2) п. 293.2 ст. 293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням V сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 р. затверджено на території м. Ужгород фіксовані ставки єдиного податку на календарний місяць у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року в таких розмірах: для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків (арк. спр. 51 - 53).

Таким чином, ставка єдиного податку для платників другої групи в 2017 році становила 640,00 грн. (3200,00*20%).

П. 295.2 ст. 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

У зв'язку з наведеним контролюючим органом нараховано ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за березень - вересень 2017 року в розмірі 4480,00 грн. (640,00 грн. * 7 місяців) (арк. спр. 13).

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Однак, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (арк. спр. 13), сума нарахованого відповідачу єдиного податку залишається несплаченою в повному обсязі.

Окрім того, працівниками ГУ ДФС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку подання податкової звітності платника єдиного податку фізичної особи та своєчасності сплати авансових внесків стосовно ФОП ОСОБА_1, якою встановлено несплату авансових внесків по єдиному податку, що зафіксовано в акті №485/13-04 від 24.11.2017 р. (арк. спр. 54).

Згідно п. 122.1 ст. 122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

У зв’язку виявленими під час перевірки порушеннями податкового законодавства ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0192191304 від 05.12.2017 р., яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 50% ставки єдиного податку у сумі 2835,60 грн. (арк. спр. 57).

Зазначене податкове повідомлення-рішення надіслане відповідачу в порядку, передбаченому п. 42.2 ст. 42 ПК України, однак повернулося до контролюючого органу з відміткою органу поштового зв’язку: «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 58).

Також, у період з 04 грудня 2017 року по 15 грудня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог іншого законодавства за період з 30.12.2013 по 31.12.2016. За результатами перевірки 02 січня 2018 року складено акт №2/13-11/НОМЕР_1 (арк. спр. 59 – 83).

Так, проведеною податковою перевіркою встановлено порушення відповідачем, в тому числі:

- п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, перевіркою донараховано суму податку на доходи фізичних осіб з оподатковуваного доходу, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1291923,58 грн., в т.ч., за 2014 рік в сумі 203370,05 грн., за 2015 рік в сумі 314062,13 грн., за 2016 рік в сумі 774491,40 грн.;

- пп. 164.1.3 п. 164.1. ст. 164, п. 177.2 ст. 177, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого донараховано суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 88567,20 грн., в тому числі за 2015 рік – 24026,25 грн., за 2016 рік – 64540,95 грн.;

- ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розд. ІІІ, п. 11 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано суму єдиного внеску за період, що перевірявся, в розмірі 225306,97 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2014 рік в сумі 64664,82 грн., 2015 рік в сумі 77516,26 грн. та за 2016 рік в сумі 83125,89 грн.;

- п. 180.1 ст. 180, п. 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 1343132,20 грн.;

- пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV ПК України в частині неподання відомостей стосовно виплат доходів за ознакою « 157» податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за періоди ІІ, ІІІ квартали 2014 року, ІІІ квартал 2016 року;

- пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України в частині неведення обліку доходів та витрат;

- п. 179.1 ст. 179 ПК України, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розд. ІІ та п. 177.5 ст. 177 розд. ІV ПК України в частині неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік та несвоєчасного подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині неподання звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік, та несвоєчасного подання такої звітності за 2015 рік;

- п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині недотримання строків сплати єдиного внеску;

- п. 44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 ПК України та п. 8 наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 в частині незбереження первинних документів;

- пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України в частині порушення порядку переходу на спрощену систему оподаткування.

На підставі вищевказаного акту перевірки 22 лютого 2018 року позивачем було прийнято наступні податкові повідомлення – рішення:

- №0063681311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 1678915,25 грн., в тому числі 1343132,20 грн. за основним платежем та 335783,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. спр. 86);

- №0063061311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Військовий збір» у розмірі 110709,00 грн., в тому числі 88567,20 грн. за основним платежем та 22141,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. спр. 87);

- №0063441311, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у розмірі 510,00 грн. (арк. спр. 88);

- №0063381311, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 510,00 грн. (арк. спр. 89);

- №0062941311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1614904,47 грн., в тому числі 1291923,58 грн. за основним платежем та 322980,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. спр. 90);

- №0063371311, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 340,00 грн. (арк. спр. 91).

Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу в порядку, передбаченому п. 42.2 ст. 42 ПК України, однак повернулися до контролюючого органу без вручення (арк. спр. 92- 93).

Прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення стосовно ФОП ОСОБА_1 ні в адміністративному, ані в судовому порядку оскаржені не були.

П. 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума визначеного контролюючим органом за результатами проведених перевірок грошових зобов’язань та нарахованих штрафних санкцій відповідачем у встановлені ПК України терміни сплачена не була.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю "податковий борг", відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов’язань у встановлені ПК України строки ФОП ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 30.11.2017 р. №9653-17 (арк. спр. 94).

Згідно пп. 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Так, в порядку пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню у розмірі 1162520,36 грн. за наступними платежами:

- «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 671395,29 грн.;

- «Військовий збір» у розмірі 25246,82 грн.;

- «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 465878,25 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, в ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 4586643,93 грн., за наступними платежами:

- «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 2350310,54 грн., в тому числі пеня у розмірі 671395,29 грн.;

- «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 7315,60 грн.;

- «Військовий збір» у розмірі 136761,40 грн., в тому числі пеня у розмірі 25246,82 грн.;

- «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у розмірі 510,00 грн.;

- «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 2091746,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 465878,25 грн.

Станом на день розгляду даної адміністративної справи в суді вказана сума податкового боргу відповідачем погашена не була.

П. 102.4 ст. 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За наведених обставин, враховуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В

1. Позов Головного управління ДФС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 88000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 88000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 4586643,93 грн. (Чотири мільйона п'ятсот вісімдесят шість тисяч шістсот сорок три гривні 93 коп.), в тому числі пеня у розмірі 1162520,36 грн. по платежам 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 2350310,54 грн., в тому числі пеня у розмірі 671395,29 грн.; 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 7315,60 грн.; 30 11011000 «Військовий збір» у розмірі 136761,40 грн., в тому числі пеня у розмірі 25246,82 грн.; 85 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у розмірі 510,00 грн.; 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 2091746,39 грн., в тому числі пеня у розмірі 465878,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв’язку з перебуванням головуючого судді в період з 23.04.19 по 28.04.19 у відрядженні повний текст рішення виготовлено та підписано 02 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_2