Рішення № 81481300, 26.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/2392/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати суми компенсації щорічної допомоги на оздоровлення у сумі 30 672,00 грн,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо відмови у виплаті коштів з січня 2015 року по грудень 2017 року неправомірними;

- зобов'язати відповідача перерахувати суми компенсації щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 7 788, грн. за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, в розмірі 13 284 грн. за період з 01.01.2016, в розмірі 9 600,00 грн за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, а всього: 30 672,00 грн згідно статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також щорічно перераховувати суми компенсації щорічної допомоги на оздоровлення до вищезазначеного закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вона є громадянкою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вам має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як особа, яка віднесена до 3 категорії, в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Позивач звернулась до відповідача із заявою щодо проведення відповідного розрахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 18.10.2018 №3523/19.4 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, оскільки Порядком виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян від 26 жовтня 2016 року № 760 не передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідач у строк та в порядку подав відзив на позовну заяву № 1543/19.4 від 09.04.2019, в якому просить відмовити з задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Наголошує, що відповідачем не порушувались права позивача, оскільки у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для отримання допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка потерпіла від чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням від 19.10.1993 серія Б №550628 (а.с.8).

Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради із заявою щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 2015-2017 роки.

Листом від 8.10.2018 №3523/19.4 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, оскільки Порядком виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян від 26 жовтня 2016 року № 760 не передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії (а.с.9).

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (далі Закон №796-XII). Порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян передбачений статтею 48 цього Закону.

Відповідно до положень статті 48 Закону №№796-XII в редакції згідно із Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", що набрав чинності з 01 січня 2015 року, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, у частині 4 статті 48 Закону №796-XII, в редакції чинній до 01.01.2015 року, було встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I і II групи виплачується в розмірі - 5 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - 4 мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Згідно положень статті 48 Закону №796-XII в редакції Закону України № 76-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, порядок та розміри виплати щорічної допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017 роках на підставі статті 48 Закону №796-XII визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 визначено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

26.10.2016 відповідно до статті 48 Закону №796-XII, Кабінет Міністрів України постановою №760 затвердив Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян.

Пунктом 10 вказаного Порядку визначено, що щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 встановлено такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

- інвалідам I і II групи - 120 гривень;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;

- інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень.

Вказані положення є чинними та у встановленому порядку не були визнані неконституційними.

Як зазначалось раніше, позивач є особою, яка потерпіла від чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням від 19.10.1993 серія Б №550628, а тому вона не відноситься до жодної з перелічених вище категорій осіб, яким здійснюються виплати щорічної допомоги на оздоровлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015-2017 роки є безпідставними, а дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки у розмірі трьох мінімальних заробітних плат є правомірними.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради у межах спірних правовідносин діяло у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України та із дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено наявність протиправної бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради в частині перерахунку позивачу суми компенсації щорічної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача вчинені з дотриманням вимог законодавства України, а тому підстав для задоволення даного адміністративного позову немає.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради (вул. Шевченка, 8, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192709) про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати суми компенсації щорічної допомоги на оздоровлення у сумі 30 672,00 грн - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 02 травня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова