Ухвала суду № 81481287, 25.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 квітня 2019 року м. Житомир

справа № 806/3270/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №806/3270/18 позов ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради задоволено:

- визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області "Про інформацію щодо пожежі, яка сталася в міському Молодіжному центрі 19.05.2018 року та звіт про роботу виконавчих органів міської ради щодо забезпечення пожежної безпеки комунального майна" від 24.05.2018 №497 щодо дострокового припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_1А;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді секретаря Новоград-Волинської міської ради Житомирської області;

- стягнуто з Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 травня 2018 року до 25 жовтня 2018 року.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Новоград-Волинської міської ради Житомирської області та стягнення з Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання (т.1 а.с.160-161, 162-169).

01 лютого 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№2105/19) про роз"яснення рішення суду від 25.10.2018 у справі №806/3270/18, у якій просить роз"яснити:

1) яка саме конкретна сума підлягає стягненню на користь позивача, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.05.2018 до 25.10.2018;

2) чи підлягає стягненню ця сума коштів відповідно до виконавчого листа №31112018 з Новоград-Волинської міської ради в особі/через виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради, оскільки Новоград-Волинська міська рада не є безпосередньо розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів, в казначейській службі не обслуговується та не має відкритих рахунків, а головним розпорядником бюджетних коштів, який здійснює нарахування та виплату заробітної плати секретарю Новоград-Волинської міської ради є її виконавчий комітет.

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", станом на 07.02.2019, адміністративна справа №806/3270/18 за позовом ОСОБА_1 згідно із супровідним листом Житомирського окружного адміністративного суду за вихідним №086/3270/18/2399/18 від 12 грудня 2018 року направлена до Сьомого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги.

Тому вирішення питання про роз"яснення судового рішення за заявою ОСОБА_1 (вх.№2105/19) від 01.02.2019 відкладалося до повернення справи №806/3270/18 до Житомирського окружного адміністративного суду з Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Згідно з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 апеляційну скаргу Новоград-Волинської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №806/3270/18 повернено особі, яка її подала.

З огляду на викладене, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №806/3270/18 відповідно до вимог ч. 2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили з 14 березня 2019 року.

До Житомирського окружного адміністративного суду справа №806/2164/16 повернулась 08 квітня 2019 року.

У судове засідання, призначене на 25.04.2019 щодо розгляду заяви про роз"яснення судового рішення позивач та представник відповідача не з"явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

24 квітня 2019 року засобами факсимільного зв"язку позивач надіслала до суду заяву за вх.№9809/19, в якій просить судове засідання щодо роз"яснення рішення у адміністративній справі №806/3270/18 проводити без її участі.

24 квітня 2019 року на електронну адресу суду Новоград-Волинська міська рада наслала заяву за вх.№9766/19, в якій просить судове засідання щодо роз"яснення рішення у даній адміністративній справі проводити без участі її представника.

Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз’яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на неявку учасників справи та керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 та 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.

Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Як свідчить зміст заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення, позивач по суті просить не роз'яснити резолютивну частину рішення суду що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а лише вказати конкретну суму, яка підлягає стягненню, та з яких розрахунків необхідно стягнути кошти при його виконанні. Фактично позивач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

При цьому суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.

Разом з цим суд зауважує, що при розгляді заяв учасників процесу про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Крім того, інститут роз'яснення судового рішення направлений виключно на усунення незрозумілості окремих положень судового рішення, які перешкоджають його виконанню. При роз'ясненні судового рішення не допускається внесення змін у його резолютивну частину.

Суд наголошує, що механізм роз'яснення судового рішення не є тотожним інституту зміни способу та порядку виконання судового рішення, а тому внесення змін в резолютивну частину рішення при роз'ясненні судового рішення з мотивів незрозумілості механізму його виконання не відповідає чинним нормам процесуального законодавства.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ч.1 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем (боржником) у даній справі є Новоград-Волинська міська рада.

Статтями 1 та 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Частинами 1, 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Частиною третьої, четвертої статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини п'ятої статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. ст. 129, 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Щодо роз"яснення рішення суду від 25.10.2018 у справі №806/3270/18 в частині визначення розміру суми, що підлягає стягненню на користь позивача, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення суду від 25.10.2018 у справі №806/3270/18, зазначено: "...що при виплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.05.2018 по 25.10.2018, відповідачу слід врахувати виплачену заробітну плату з 25.05.2018 по 25.10.2018 на посаді заступника директора департаменту - начальника управління державних соціальних допомог департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради.".

Враховуючи викладене, оскільки рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року є чітким, зрозумілим, належним чином вмотивованим, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України та не потребує роз'яснення, то суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 32, 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз"яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена в повному обсязі 25 квітня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко