Рішення № 81481200, 02.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Справа № 160/1867/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Васильківської РВ ДВС ГТУЮ Дніпропетровської області, третя особа: ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП) про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Васильківського РВ ДВС ГТУЮ Дніпропетровської області, третя особа: ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП), в якій просить:

- визнати бездіяльність державного виконавця Васильківського РВ ДВС ГТУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 щодо не виключення ОСОБА_1 (д.н. 01.01.1963) з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 53269704 протиправною та зобов’язати державного виконавця Васильківського ГТУЮ Дніпропетровської області Варданяна Артема Тіграновича виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 (д.н. 01.01.1963).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним було виконано виконавчий документ на підставі якого було відкрито виконавче провадження №53269704 фактично та у повному обсязі, а тому не виключення позивача з Єдиного реєстру боржників є незаконним та протиправним.

Ухвалою суду від 19.03.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

02.04.2019 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у державного виконавця відсутня технічна можливість виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №53269704.

Представник позивача у судове засідання з'явився, подав до суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи за відсутності уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача і неявку представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 53269704 з примусового виконання постанови №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн.

Так, матеріалами справи встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2017 року було відкрито виконавче провадження з виконання постанови №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн.

Постановою начальника Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 року виконавчий документ - постанову №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн. повернуто стягувачу з підстав того, що державному виконавцю не вдалося встановити місце проживання (перебування) боржника.

Враховуючи зазначене, стягувачем – Управлінням патрульної поліції у м. Дніпрі було повторно пред’явлено до виконання виконавчий документ - постанову №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн.

11.08.2017 року постановою Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №54487007 з примусового виконання постанови №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн.

05.09.2017 року постановою Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавче провадження №54487007 закінчено з підстав фактичного виконання вимог виконавчого документа, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн.

11.02.2019 року представник позивача звернувся до Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про надання довідки щодо відсутності на виконанні у Васильківському районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1.

12.02.2019 року за вих. №1705 Васильківським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було надано відповідь на заяву представника позивача та зазначено, що на примусовому виконанні у Відділі відсутні відкриті виконавчі провадження, божником за якими є ОСОБА_1.

19.02.2019 року за вих. №10223 представник позивача звернувся до Васильківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про закінчення виконавчого провадження №53269704 та виключення відомостей з Єдиного державного реєстру боржників щодо ОСОБА_1.

Так, 19.02.2019 року за вих. № 1915, державним виконавцем Васильківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було надано відповідь на заяву представника позивача від 19.02.2019 року, в якій було зазначено про відсутність підстав закінчення виконавчого провадження №53269704.

Позивач, вважаючи протиправною відмову Васильківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у виключенні відомостей з Єдиного державного реєстру боржників щодо нього, звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

За приписами частин першої та другої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Частиною п'ятою статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно вимог частини сьомої зазначеної статті відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, з наведених норм суд дійшов висновку, що у відповідача дійсно відсутні правові підстави для виключення позивача з Єдиного державного реєстру боржників, так як положення ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають такі обставини, які склались у справі.

Водночас, суд наділений більш широкими повноваженнями, оскільки відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не лише перевіряє рішення на предмет того, чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а й перевіряє обґрунтованість, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонність (неупереджено) прийняття рішення; добросовісність; розсудливість; дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасність, тобто протягом розумного строку.

Так, судом було встановлено, що виконавчі провадження №53269704 та №54487007 були відкриті з підстав виконання виконавчого документа - постанови №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вимоги виконавчого документу - постанови №АР 012822 від 31.10.2016 року УПП в м. Дніпрі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 850,00 грн. боржником було виконано у повному обсязі, що також підтверджується матеріалами справи.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм та зважаючи на те, що матеріалами справи встановлено відсутність заборгованості у ОСОБА_1 за виконавчими документами у Васильківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що обставини, передбачені частиною сьомою статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" мають бути застосовані до позивача, оскільки виконавши вимоги виконавчого документу, позивач перестав бути боржником у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", а тому відомості щодо позивача мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Васильківської РВ ДВС ГТУЮ Дніпропетровської області, третя особа: ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП) про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Васильківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 (д.н. 01.01.1963) за виконавчим провадженням №53269704.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський