Ухвала суду № 81481043, 02.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 травня 2019 р. Справа № 120/1423/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області про продовження термінів планової ревізії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області про продовження термінів планової ревізії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» починаючи з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 1921,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру для суб’єкта владних повноважень становить 1921,00 грн.

Водночас до матеріалів позовної заяви позивачем доказів щодо сплати судового збору за даний позов не додано.

Згідно додатків до позовної заяви позивачем надано службову записку, з якої слідує, що останній звертається до Начальника Північного офісу Держаудитслужби з прохання розглянути питання щодо сплати судового збору за подання вказаного позову.

Однак, зазначені документи не є належними доказами в підтвердження сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «ОСОБА_1 проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland», № 28249/95, п. 55).

Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду («Urbanek v. Austria», № 35123/05).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків, а саме надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 169 КАС України, –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області про продовження термінів планової ревізії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Згідно з оригіналом: суддя:

помічник: