Рішення № 81480498, 22.04.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Справа № 915/1825/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

(54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14; ідент.код 01125608),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані"

(54002, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/26; ідент.код 40618543),

про: встановлення господарських правовідносин шляхом визнання додаткової угоди до договору укладеною в редакції позивача та стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

20.12.2018 Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - ДП «ММТП») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №06/1872 від 20.12.2018 (вхід.№17277/18) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" (далі - ТОВ «МСК»), в якій просить суд встановити господарські правовідносини шляхом визнання додаткової угоди №2 до договору №54-Р від 12.09.2017 (далі - договір) про надання послуг з використання портальних кранів укладеною в редакції позивача та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" 1876668,87 грн заборгованості, з яких 1461565,99 грн сума основного боргу за договором №54-Р від 12.09.2017, 307912,17 грн пені, 26267,73 грн - 3% річних, 80922,98 грн збитків від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір №54-Р від 12.09.2017 про надання послуг з тимчасового користування за плату портальних кранів для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт у відповідності з технологіями і нормами виробітки вантажно-розвантажувальних робіт в морських портах. Перелік портальних кранів, що надаються в тимчасове користування, їх вартість наведено в додатку №3 до цього договору.

Позивач зазначає, що ДП "ММТП" надає послуги за тарифами, щодо яких не здійснюється державне регулювання цін. Розрахунки за роботи та послуги, на які не здійснюється державне регулювання цін проводяться за вільними цінами. Обов'язковою умовою визначення рівня вільних цін (тарифів) є покриття витрат, що забезпечують формування собівартості надання відповідних послуг та отримання прибутку. Вільні ціни (тарифи) встановлюються позивачем самостійно у відповідності з прийнятою на підприємстві політикою та затверджуються керівником. ДП "ММТП" встановлює ціни (тарифи) на товари, роботи, послуги, які не входять до державного переліку фіксованих та регульованих цін. У встановлених ДП "ММТП" тарифах враховано собівартість товарів, робіт, послуг, податок на додану вартість та прибуток від реалізації товарів, робіт, послуг.

Позивач вказує, що в зв'язку із значним зростанням рівня індексу цін виробників (середнього рівня зміни цін на сировину, матеріали, енергоносії тощо) та індексу інфляції, позивач 12.01.2018 звернувся до відповідача з листом №04/44, яким повідомив його про зміну тарифів на послуги у 2018 році та направив йому примірники додаткових угод по ряду договорів, в тому числі і по договору від 12.09.2017 №54-Р. Відповіді на вказаний лист не отримано.

Позивач зазначає, що вчасно направляв відповідачу на підписання всі акти наданих послуг за 2018 рік та рахунки на сплату, а відповідач не повертав йому підписані акти, не надавав мотивованої відмови від підписання надісланих актів, а лише вимагав в своїх листах надіслати йому нові акти наданих послуг, що складені з урахуванням тарифів 2017 року.

Позивач вказує, що попри всі твердження відповідача про невизнання нових тарифів ним було зроблено оплату частини рахунків по договору за 2018 рік, що свідчить про фактичне визнання відповідачем тарифів на 2018 рік та виконання свої зобов'язання по договору, хоча із запізненням.

Ухвалою суду від 26.12.2018 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.01.2019 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2019.

Судом відкладались підготовчі судові засідання 04.02.2019 та 12.03.2019 в зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою від 12.03.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Відповідач відзиву на позовну до суду не надав, явку повноважного представника у підготовчі судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Позивач явку повноважного представника у підготовчі судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у клопотанні №06/487 від 01.04.2019 просив розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.04.2019.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 22.04.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у клопотанні №06/585 від 19.04.2019 просив розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 22.04.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 22.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

12.09.2017 між Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Стивідорінг Компані», як замовником, укладено договір №54-Р (а.с.31-37), відповідно до п.1.1 якого, позивач зобов'язувався за письмовими заявками відповідача за формою, встановленою у Додатку №1 до даного Договору, при наявності виробничої можливості, надавати послуги з тимчасового користування за плату портальних кранів для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт у відповідності з технологіями і нормами виробітки вантажно-розвантажувальних робіт в морських портах (надалі - «послуга»). Перелік портальних кранів, що надаються в тимчасове користування, їх вартість наведено в Додатку №3 до цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість послуг, що надаються замовнику, визначається за тарифами згідно додатку № 3, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідач має сплачувати на розрахунковий рахунок позивача вартість наданих послуг, що зафіксовано в актах прийому-здачі наданих послуг, підписаних обома сторонами згідно виставленого позивачем рахунку протягом 7 (семи) календарних днів із моменту отримання рахунку (п.3.2 договору).

Згідно п.4.2 договору по факту надання послуг позивач передає відповідачу підписаний акт прийому-здачі наданих послуг з переліком виконаних робіт за розрахунковий місяць та їх вартістю у двох примірниках, складений на підставі підписаних сторонами приймально-здавальних актів.

Відповідно до п.4.3 договору відповідач у термін 3-х днів із дня одержання Акта прийому-здачі зобов'язаний направити позивачу підписаний акт або надати мотивовану відмову від підписання такого Акта.

Згідно п.5.3 договору у разі несвоєчасної оплати послуг (п.3.2 договору) відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у термін прострочення, від суми недоплати за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дня підписання його обома сторонами і діє по 31.12.2017 року. У випадку, якщо жодна зі сторін не менш чим за один місяць до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону про намір припинити його дію, договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах (п.п.8.1, 8.2 договору).

Згідно п.9.2 Договору всі зміни або доповнення до цього договору дійсні в тому випадку, якщо вони підписані повноважними представниками сторін і скріплені печаткою.

Відповідно до п.5.1.1 статуту ДП «ММТП» (а.с.87-99), затвердженого в.о. міністра Міністерства інфраструктури України від 07.06.2013 за №365, підприємство реалізує свої послуги, продукцію, які не увійшли в державне замовлення або державне завдання на території України і за її межами, якщо інше не передбачене законом, за цінами що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами та тарифами.

Згідно ч.3 ст.21 Закону України «Про морські порти України», ст.11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст.ст.189, 190 ГК України, та п. 5.1.2 статуту ДП «ММТП» в.о. директора ДП «ММТП» було прийнято наказ №360 від 27.12.2017 «Про затвердження та введення в дію тарифів» (а.с.38-42). Цим наказом були затверджені та введені в дію з 01.01.2018 тарифи ДП «ММТП», у тому числі і за послуги з користування портальними кранами, що є предметом спірного договору.

Розрахунок статей витрат, включених до цих тарифів, проведено відповідно до тарифної політики ДП «ММТП», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999.

Позивач 12.01.2018 звернувся до відповідача з листом №04/44 (а.с.43), яким повідомив його про зміну тарифів на послуги у 2018 році та направив йому примірники додаткових угод по ряду договорів, в тому числі і по спірному договору. Відповіді на вказаний лист не отримано.

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом №04/271 від 13.02.2018 (а.с.44), в якому просив прискорити процес розгляду направлених угод про зміну тарифів та направити позивачу другий екземпляр після підписання. Відповіді на другий лист позивач також не отримав.

20.03.2018 позивач направив відповідачу лист №03-10/68 (а.с.56) з актами виконаних робіт за лютий 2018 року та перевиставлені актами виконаних робіт за січень 2018 року, в тому числі і по спірному договору, просив сплатити рахунки, підписати акти виконаних робіт, завірити їх печаткою та повернути по одному примірнику.

Позивач направив подібні листи №03-10/120 від 12.06.2018 (а.с.66) з рахунками та актами за травень 2018 року та №03-10/130 від 11.07.2018 (а.с.68) з рахунками та актами за червень 2018 року.

Листом №03/995 від 18.07.2018 (а.с.69) позивач просив відповідача підписати акти виконаних робіт за травень 2018 року та повернути позивачу, або повернути їх з мотивованою відмовою.

Позивач направив лист №03-10/151 від 10.08.2018 (а.с.72) з рахунками та актами за липень 2018 року, в якому просив сплатити рахунки, підписати акти виконаних робіт, завірити їх печаткою та повернути по одному примірнику.

Листом №03-10/157 від 12.09.2018 (а.с.75) позивач надіслав на підписання відповідачу акти виконаних робіт за серпень 2018 року, просив їх підписати, завірити їх печаткою та повернути по одному примірнику на адресу позивача.

Позивач листом №03/1288 від 13.09.2018 (а.с.76) просив відповідача підписати акти виконаних робіт за червень 2018 року та повернути їх, або повернути позивачу з мотивованою відмовою.

Листом №03-10/181 від 11.10.2018 (а.с.80) позивач надіслав на підписання відповідачу акти виконаних робіт за вересень 2018 року, просив сплатити рахунки, підписати акти, завірити їх печаткою та повернути по одному примірнику на адресу позивача.

Позивач листом №03/1423 від 17.10.2018 (а.с.82) просив відповідача підписати акти виконаних робіт за липень 2018 року та повернути їх позивачу, або повернути з мотивованою відмовою.

Листом №03-10/197 від 13.11.2018 (а.с.85) позивач надсилав на підписання відповідачу акти виконаних робіт за жовтень 2018 року, просив сплатити рахунки, підписати акти, завірити їх печаткою та повернути по одному примірнику на адресу позивача.

Відповідач відповідав листами №01-3/915 від 23.05.2018 (а.с.48), №01-3/1336 від 02.08.2018 (а.с.70), №01-3/1624 та №01-3/1631 від 26.09.2018 (а.с.77,78), №01-3/1792 від 23.10.2018 (а.с.83), №01-3/2061 від 28.11.2018 (а.с.86), в яких щоразу посилався на відсутність підписаної обома сторонами додаткової угоди до спірного договору.

Позивачем відповідно до умов спірного договору за надані послуги було виставлено, а відповідачем було отримано наступні рахунки:

- НОМЕР_1 від 28.02.2018 на суму 229893,02 грн (а.с.53), отримано відповідачем 27.03.2018, за яким авансом 27.02.2018 зараховано 140005,18 грн та сплачено повністю 27.11.2018;

- НОМЕР_2 від 28.02.2018 на суму 373299,60 грн (а.с.55), отримано відповідачем 27.03.2018, за яким 27.11.2018 зараховано 10112,16 грн, 30.11.2018 зараховано 100000,00 грн, 11.12.2018 зараховано 100000,00 грн, 17.12.2018 зараховано 100000,00 грн, і залишається несплачений залишок 63187,44 грн;

- НОМЕР_3 від 31.03.2018 на суму 158458,36 грн (а.с.61), отримано відповідачем 13.04.2018;

- НОМЕР_4 від 30.04.2018 на суму 126487,48 грн (а.с.63), отримано відповідачем 14.05.2018;

- НОМЕР_5 від 31.05.2018 на суму 212466,51 грн (а.с.65), отримано відповідачем 13.06.2018;

- НОМЕР_6 від 30.06.2018 на суму 290350,88 грн (а.с.67), отримано відповідачем 17.07.2018;

- НОМЕР_7 від 31.07.2018 на суму 246430,80 грн (а.с.71), отримано відповідачем 15.08.2018;

- НОМЕР_8 від 31.08.2018 на суму 120647,96 грн (а.с.74), отримано відповідачем 19.09.2018;

- НОМЕР_9 від 30.09.2018 на суму 108320,11 грн (а.с.79), отримано відповідачем 18.10.2018;

- НОМЕР_10 від 31.10.2018 на суму 135216,46 грн (а.с.84), отримано відповідачем 22.10.2018.

Зазначені рахунки на загальну суму 1461565,99 грн залишились несплаченими.

Також, позивачем було виставлено рахунок НОМЕР_11 від 31.12.2017 на суму 302548,03 грн (а.с.49), отриманий відповідачем 11.01.2018 та сплачений лише 27.02.2018. Зазначений рахунок, прострочення з оплати якого було допущено відповідачем, був виставлений на підставі акта наданих послуг за грудень, підписаного обома сторонами 31.12.2017 (а.с.50) та в ньому використані тарифи 2017 року.

20.04.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією №06/561 на суму 399601,05 грн по сплаті заборгованості та штрафних санкцій по спірному договору (а.с.45-47).

Листом №01-3/915 від 25.05.2018 відповідач відмовився визнавати вказану у претензії заборгованість та сплачувати по ній штрафні санкції мотивуючи це тим, що ним не підписано додаткову угоду до спірного договору, відповідно до якої мають бути внесенні зміни в додаток №3 до договору в частині розміру вартості послуг (а.с.48).

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі статей 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у даній справі на підставі спірного договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу статей 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.20 ГК України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Враховуючи те, що відповідач відмовився від підписання додаткової угоди без зазначення жодної обґрунтованої мотивації, з огляду на те що, відповідач не виявив бажання припинити дію спірного договору у зв'язку з незгодою щодо внесення змін, однак продовжив здійснювати використання у 2018 році портальних кранів, при цьому частково сплачуючи за таке користування у 2018 році та не оскарживши наказ позивача наказ №360 від 27.12.2017 «Про затвердження та введення в дію тарифів», який станом на дату розгляду цієї справи залишається чинним та не скасованим, вимоги позивача про встановлення господарських правовідносин шляхом визнання додаткової угоди №2 до договору №54-Р від 12.09.2017 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" укладеною в редакції позивача, а також стягнення основної заборгованості за договором №54-Р від 12.09.2017 в сумі 1461565,99 грн є обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 307912,17 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.3 договору у разі несвоєчасної оплати послуг (п.3.2 договору) відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у термін прострочення, від суми недоплати за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 19.01.2018 по 17.12.2018, по кожному окремому зобов'язанню.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 307912,17 грн є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 26267,73 грн та інфляційних втрат в сумі 80922,98 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 19.01.2018 по 17.12.2018, по кожному окремому зобов'язанню.

Розрахунок суми 3% річних є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Отже, вимога щодо стягнення 3% річних в сумі 26267,73 грн є обґрунтованою.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за період з січня по грудень 2018 року, по кожному окремому зобов'язанню. Розрахунок є арифметично правильним.

Детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с.19-30).

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Встановити господарські правовідносини шляхом визнання додаткової угоди №2 до договору №54-Р від 19.09.2017 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" укладеною в наступній редакції:

«Додаткова угода №2

до Договору №54-Р від 12.09.2017

м.Миколаїв «__» _ 201__

Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", (надалі - Виконавець), в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" (надалі - Замовник), в особі директора ОСОБА_5 та виконавчого директора ОСОБА_6, які діють на підставі Статуту, з іншого боку, (обидва надалі - Сторони), уклали дану Додаткову угоду до Договору №54-Р від 12.09.2017 (далі - Договір) про таке:

1. Внести зміни в Додаток №3 Договору та викласти його в новій редакції (додається).

2. Всі інші умови Договору залишаються без змін, та Сторони підтверджують по ним свої права та обов'язки.

3. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору №54-Р від 12.09.2017 та розповсюджується на відносини, що діяли з 01.01.2018.

4. Дана Додаткова угода до Договору складена і оформлена у двох примірниках (по одному для кожної зі Сторін), які мають рівну юридичну силу.

від Замовника:

Директор

ТОВ "Метал Стивідорінг Компані"

___ ОСОБА_5

Виконавчий директор

ТОВ "Метал Стивідорінг Компані"

___ ОСОБА_6

від Виконавця:

Директор ДП "Миколаївський морський

торговельний порт"

___ ОСОБА_4

Додаток №3

до Договору №54-Р від 12.09.2017

в редакції Додаткової угоди №2

від «__» _____ 201__

ВАРТІСТЬ

ПОСЛУГ З ТИМЧАСОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОРТАЛЬНИХ КРАНІВ

№ з/пНазва портальних кранівВартість 1 години роботи портальних кранів без ПДВ, грнВартість 1 години роботи портальних кранів з ПДВ, грн1.п/к «Альбрехт» 51 в/п 10 тн377,87453,442.п/к «Альбатрос» 57 в/п 10/20 тн385,44462,533.п/к «Альбрехт» 44 в/п 10 тн377,79453,354.п/к «Альбатрос» 73 в/п 10/20 тн385,26462,315.п/к «Альбатрос» 72 в/п 10/20 тн385,44462,536.п/к «Альбатрос» 71 в/п 10/20 тн385,53462,647.п/к «Альбатрос» 81 в/п 10/20 тн385,44462,538.п/к «Альбатрос» 88 в/п 10/20 тн385,28462,349.п/к «Сокол» 93 в/п 16/20/32 тн382,35458,82

від Замовника:

Директор

ТОВ "Метал Стивідорінг Компані"

___ ОСОБА_5

Виконавчий директор

ТОВ "Метал Стивідорінг Компані"

___ ОСОБА_6

від Виконавця:

Директор ДП "Миколаївський морський

торговельний порт"

___ ОСОБА_4».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" (54002, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/26; ідент.код 40618543) на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14; ідент.код 01125608) 1461565,99 грн основного боргу, 307912,17 грн пені, 26267,73 грн - 3% річних, 80922,98 грн інфляційних втрат, 35308,87 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.05.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва