Ухвала суду № 81480414, 02.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

02.05.2019Справа № 904/2387/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, буд. 14; ідентифікаційний код 33546549) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106), третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; ідентифікаційний код 14360570) про визнання відсутнім права,

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №21 від 04.03.2009, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.І. та зареєстрованим в реєстрі за №351.

19.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Національного банку України, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» усієї суми заборгованості за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» до Національного банку України, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» усієї суми заборгованості за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», передано для розгляду за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2019 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 у справі №904/2387/18 залишено без змін.

23.04.2019 до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» до Національного банку України, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» усієї суми заборгованості за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

За результатом розподілу судової справи між суддями, матеріали позову № 904/2387/18 передано на розгляд судді Маринченку Я.В.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить, визнати відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» усієї суми заборгованості за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

Утім, позивачем не вказано, визнання права у Національного банку України на стягнення з позивача заборгованості в якому розмірі останній просить визнати відсутнім, у зв'язку з чим дана позовна вимога має абстрактний (невизначений) характер та свідчить про фактичне не визначення предмету позову, від чого, зважаючи на майновий характер такої вимоги, залежить і визначення належної до сплати суми судового збору.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1762 грн.

Згідно з п.п.1 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання даної позовної заяви до суду) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, після визначення позивачем ціни позовної вимоги про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» усієї суми заборгованості за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, останній має додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Ураховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 72 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, остання не містить жодних доказів направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Також, відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте матеріали позовної заяви не містять жодних доказів (оригіналу або належним чином засвідченої копії) на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим, відповідно до п.9 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Проте подана до суду позовна заява не містить такого розрахунку.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

До судових витрат відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України належать судовий збір, та витрати, пов'язані з розглядом справи, як то витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно визначитися з розміром майнової вимоги про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення позивачем заборгованості Кредитним договором №19 від 03.03.2009 та подати належні документи про сплату судового збору у відповідному розмірі, подати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надати суду належні та допустимі докази, які підтверджують відправлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також попередній розрахунок суми судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 02.05.2019.

Суддя Я.В. Маринченко