Рішення № 81480150, 23.04.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2019 р. Cправа № 902/84/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

а позовом: AGROPROPERIS 1 LIMITED (АГРОПРОСПЕРИС 1 ЛІМІТЕД)

(вул. Дегтярівська, 27-Т, Офісний центр "Міком Палац", 2-й поверх, через представництво NCH Advisors, Inc, м. Київ, 04119)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник"

(вул. Гагаріна, 3-А, с. Сорока, Іллінецький район, Вінницька область, 22731)

про стягнення 6 604 549,68 доларів США

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю;

відповідача ОСОБА_2 за договором

У С Т А Н О В И В :

05.02.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 31.01.2019 AGROPROPERIS 1 LIMITED (АГРОПРОСПЕРИС 1 ЛІМІТЕД) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник" суму основного боргу в розмірі 5 929 919,79 доларів США, суму трьох відсотків річних від суми основного боргу в розмірі 177 897,57 доларів США та суму процентів за користування грошовими коштами в розмірі 496 732,32 доларів США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається не неналежне виконання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник" умов Кредитного договору № 1/11СМ від 06.10.2011 та додатків до нього в частині повернення отриманого кредиту.

Ухвалою суду від 06.02.2019 позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 5 днів з дня вручення ухвали суду.

21.02.2019 до суду надійшла заява про усунення недоліків б/н від 15.02.2019 на виконання ухвали суду від 06.02.2019.

Ухвалою суду від 22.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/84/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.03.2019.

Ухвалою суду від 20.03.2019 підготовче засідання відкладено на 18.04.2019.

28.03.2019 до суду надійшла заява відповідача б/н від 21.03.2019 про визнання позову, в якій останній просить прийняти заяву про визнання позову та ухвалити рішення про задоволення позову.

18.04.2019 до суду надійшла заява б/н від 18.04.2019 за підписом представника відповідача – адвоката ОСОБА_2 про визнання позову.

При розгляді справи 18.04.2019 судом оголошено перерву до 23.04.2019, про що постановлено відповідну ухвалу.

23.04.2019 до суду надійшли письмові пояснення за підписом представника позивача – адвоката ОСОБА_1 щодо застосування законодавства України до спірних правовідносин.

На визначену судом дату з'явились представники сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача позовні вимоги визнав.

При визнанні відповідачем позову суд цьому суд зважає на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши у підготовчому засіданні, яке відбулося 23.04.2019 за участі представників обох сторін, заяву відповідача б/н від 21.03.2019 про визнання позову за підписом директора ТОВ «Сорочанський мірошник», господарський суд дійшов до висновку, що директор відповідача ОСОБА_3, який підписав заяву, в силу закону та установчих документів, не обмежений у повноваженнях на визнання позову, і визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

Господарський суд у підготовчому засіданні роз'яснив представникам сторін наслідки визнання представником відповідача позову.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.04.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 06.10.2011 між Компанією «Trittico Holdin_gs Lir:nited»( «Триттико Холдингз Лимитед») (Кредитор за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сорочанський мірошник» (Позичальник за Договором) укладено Кредитний договір №1/11 СМ (надалі- Договір). (т.2. а.с. 6-15)

Відповідно до п. 1.1 Договору Кредитор передає Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти (які в подальшому іменуються - Кредит), для поповнення обігових коштів та купівлі необоротних активів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язався використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів, налагодження своєї фінансово-господарської діяльності та купівлі необоротних активів, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору відсотки за користування Кредитом. (надалі Відсотки).

Відповідно до п.1.2 Договору загальна сума кредиту складає 6 000 000,00 (шість мільйонів) доларів США.

Згідно п.1.3 Договору розмір ставки Відсотків за користування Кредитом складає 11,0 % річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

Кредитор надає Позичальнику Кредит на умовах, визначених даним Договором, при цьому, в любому випадку Кредит (його перша частина) може бути надано Позичальнику після отримання останнім всіх погоджень, дозволів (ліцензій) та повного здійснення всіх державних реєстраційних процедур та інших дій, визначених чинним законодавством України та цим Договором. (п.. 2.1. Договору)

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Кредитор надає Кредит Позичальнику у безготівковій формі шляхом банківського переказу з банківського рахунку Кредитора на поточний рахунок Позичальника, вказаний в п. 23 цього Договору.

Кредитор може надавати Кредит Позичальнику окремими частинами за одностороннім рішенням Кредитора і, виходячи з погодженої Кредитором в письмовій формі потреби Позичальника в отриманні будь-якої наступної частини Кредиту. (п. 4.2. Договору)

Відповідно до п. 5.1 Договору кінцевою датою повернення суми Кредиту (суми Кредиту фактично отриманого Позичальником) відповідно до даного Договору настає 05 жовтня 2016 року (надалі – ОСОБА_4 завершення). Це означає, що в ОСОБА_4 завершення на банківський рахунок Кредитора повинна надійти одним платежем загальна сума Кредиту (фактично отримана Позичальником частина Кредиту), яка визначена в п. 1.2. ст. 1 цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору ОСОБА_4 погодили, що щомісячне нарахування відсотків за користування Кредитом починається з дати фактичного зарахування Кредиту, або його першої частини на поточний рахунок Позичальника зазначений у п. 23 даного Договору.

У випадку будь-якого прострочення повернення Позичальником суми Кредиту, або його частини Кредитору, Позичальник зобов'язаний протягом всього часу існування такого прострочення до дати її повного погашення сплачувати Кредитору відсотки на прострочену загальну суму Кредиту чи її частину, на умовах, визначених в даному Договору. (п. 6.2. Договору)

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що відсотки сплачуються щоквартально протягом п'яти банківських днів місяця, наступного після закінчення кварталу, за який сплачуються відсотки.

Загальна сума відсотків розраховується Позичальником самостійно відповідно до погодженої між Сторонами відсоткової ставки. (п. 6.4. Договору)

Статтею 9 Договору ОСОБА_4 погодили гарантії Позичальника.

Пунктом 9.1.2. Договору визначено, що Позичальник та особи, які підписали цей Договір від імені Позичальника, повністю і належним чином уповноважені на підписання даного Договору і для них не вимагається отримання будь-яких додаткових схвалень та погоджень на підписання даного Договору.

Відповідно до п. 9.1.3. Договору всі права Кредитора, передбачені цим Договором, являються дійсними, мають юридичну силу і повністю захищаються та убезпечуються всіма засобами судового та позасудового захисту, відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 19.3 договору будь-які права кредитора, які виникають із цього договору, за вибором кредитора можуть бути виконані ним, зокрема, у компетентному суді України.

За змістом п. 11.1. Договору Позичальник має право достроково погашати (повертати) Кредит та сплачувати відсотки.

Відповідно до п. 19.1. Договору до даного Договору застосовується право Республіки Кіпр, і відповідно, даний Договір регулюється та інтерпретується у відповідності до законів Республіки Кіпр.

Будь-який спір, розбіжності чи претензії, що виникають з даного Договору, чи у зв’язку з ним, чи порушенням, припинення чи недійсністю даного Договору, повинні бути вирішені в порядку арбітражного судочинства з діючим Арбітражним регламентом ЮНСИТРАЛ. Арбітражне провадження здійснюється одним арбітром, якого призначає ЛМАС (Лондонський міжнародний арбітражний суд). Місцем арбітражного провадження являється Лондон, Англія, і англійська мова використовується на протязі всього арбітражного провадження. ОСОБА_4 відмовляються від любих прав, передбачених Законом про Арбітраж 1996 року, а також від оскарження будь-якого рішення арбітражного суду в судах Англії чи на звернення в суди Англії для отримання попереднього визнання питання права. Не дивлячись на будь-які положення Арбітражного регламенту ЮНСИТРАЛ, арбітражний суд не має повноважень застосовувати чи призначати проти Кредитора будь-які попередні міри убезпечення до прийняття арбітражного рішення, і Позичальник погоджується утриматися від звернення в будь-які судові органи з приводу прийняття таких мір. (п. 19.2. Договору)

Незважаючи на умови п. 19.2, даний Договір, а також будь-які права Кредитора, що виникають з даного Договору, чи у зв’язку з ним, за вибором Кредитора можуть бути виконані ним в судах Республіки Кіпр, України чи любих інших судах, що мають відповідну компетенцію. Ніякі умови, що містяться в даному Договорі, не впливають на право Кредитора вживати правові дії чи ініціювати судові процеси проти Позичальника, в порядку, передбаченому законами відповідної юрисдикції (включаючи Республіку Кіпр і Україну). Здійснення Кредитором правових дій чи ініціювання ним судових процесів в одному чи більше юрисдикціях не перешкоджає Кредитору вжити правові заходи чи ініціювати судові процеси в любій іншій юрисдикції, одночасно чи в різний час. Позичальник безвідклично відмовляється від любих заперечень, які він на даний час чи в подальшому по будь-яким причинам може мати відносно місця здійснення правових дій чи проведення судового процесу, а також любих заяв на даний час чи в майбутньому про те, що такі дії чи процес ініційовані в належному суді. (п. 19.3. Договору)

Пунктом 21.1. Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його реєстрації в Національному банку України і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань, встановлених для них цим Договором.

Додатковою угодою №1 від 02.04.2012 до Кредитного договору №1/11 СМ від 06.10.2011 було внесено зміни та викладено ст. 14 Договору у новій редакції, зокрема, визначено, що Позичальник не має права переуступати свої зобов'язання за Договором третім особам без попередньої письмової згоди Кредитора. (т.2, а.с. 16)

Додатковою угодою №2 від 26.07.2012 до Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011 було внесено зміни до п. 23.1 Договору щодо банківських реквізитів Кредитора. (т.2, а.с. 17,18)

Додатковою угодою №3 від 05.11.2012 до Кредитного договору №1/11 СМ від 06.10.2011 було внесено зміни та викладено п. 1.2 Договору у новій редакції, а саме визначено, що сума кредиту складає 10000000,00 (десять мільйонів) доларів США. Перше речення пункту 5.1 Договору було викладено в новій редакції та визначено, що кінцевою датою повернення суми кредиту є 31.12.2015. (т.2, а.с. 19,20)

Додатковою угодою №4 від 04.04.2014 до Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011 було внесено зміни в п.п. 1.3., 6.2., 6.3., а саме:

П. 1.3. викладено в наступній редакції: «Розмір ставки процентів за користування Кредитом складає 3% річних, виходячи з 365 календарних днів у році»;

П. 6.2. викладно в наступній редакції: «У випадку будь-якого прострочення в поверненні Позичальником загальної суми Кредиту чи будь-якої його частини Кредитору, Позичальник зобов’язаний на протязі всього періоду існування такої прострочки і до дати її повної погашення сплачувати Кредитору проценти на прострочену загальну суму Кредиту чи будь-яку його частину на умовах, передбачених п. 1.3. даного Договору, без будь-яких додаткових нарахувань»;

П. 6.3. викладено в наступній редакції: «Проценти виплачуються по мірі надходження запитів від Кредитора про сплату процентів, але в будь-якому випадку не пізніше дати, вказаної в п. 5.1. Договору»;

Вказаною додатковою угодою також виключено п. 3.5. Договору, та у зв'язку зі зміною обслуговуючого банку Позичальника було внесено до п.23.2 Договору щодо банківських реквізитів Позичальника. (т.2, а.с. 21,22)

Додатковою угодою №5 від 04.03.2016 до Кредитного договору №1 /11 см від 06.10.2011 було внесено зміни та викладено п. 1.3 Договору у новій редакції, а саме: розмір відсотків за користування кредитом складає 8% річних. Пункт 5.1 Договору було викладено в новій редакції та визначено, що кінцевою датою повернення суми кредиту є 30.11.2016. У зв'язку зі зміною обслуговуючого банку Позичальника було внесено до п.23.2 Договору щодо банківських реквізитів Позичальника. (т.2, а.с. 23,24)

Додатковою угодою №6 від 14.11.2016 до Кредитного договору №1/11 СМ від 06.10.2011 було внесено зміни та пункт 5.1 Договору викладено в новій редакції та визначено, що кінцевою датою повернення суми кредиту є 31.10.2017. (т.2, а.с. 25,26)

Додатковою угодою №7 від 16.12.2016 до Кредитного договору №1 /11 СМ від 06.10.2011 у зв'язку зі зміною Кредитора «Trittico Holdings Limited» на нового було внесено зміни та викладено п. 23.1 Договору у новій редакції, новим Кредитором зазначено: «Агропросперис 1 Лімітед» (AGROPROSPERIS 1 LIMITED) свідоцтво про реєстрацію НЕ 361673 від 27.10.2016. (т.2, а.с. 27,28)

Додатковою угодою №8 від 05.06.2017 до Кредитного договору №1 /11 СМ від 06.10.2011 було внесено зміни та викладено п. 1.3 Договору у новій редакції, а саме: розмір відсотків за користування кредитом складає 9,8% річних. Пункт 5.1 Договору викладено в новій редакції та визначено, що кінцевою датою повернення суми кредиту є 31.01.2018. Пункт 6.3 Договору викладено у новій редакції, та встановлено, що відсотки сплачуються щоквартально, але не пізніше дати зазначеній у п. 5.1. Договору. У зв'язку зі зміною місцезнаходження кредитора було внесено зміни щодо адреси кредитора. (т.2, а.с. 29,30)

Додатковою угодою №9 від 10.08.2017 до Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011 було внесено зміни та викладено п. 6.3 Договору у новій редакції, та визначено, що відсотки сплачуються щомісяця протягом п'яти банківських днів місяця, наступного після закінчення місяця, за який сплачуються відсотки. (т.2, а.с. 31)

Додатковою угодою № 10 від 18.09.2018 до Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011 було внесено зміни та викладено п. 6.3 договору у новій редакції, та визначено, що відсотки сплачуються щомісяця протягом п'яти банківських днів місяця, наступного після закінчення місяця, за який сплачуються відсотки. ОСОБА_4 домовились встановити спеціальні правила для виплати процентів за грудень місяць: проценти, нараховані по 25 грудня включно, сплачуються не пізніше останнього банківського дня грудня місяця, а проценти, нараховані за період з 26 по 31 грудня, сплачуються не пізніше 15 січня. (т.2, а.с. 32)

На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором Позичальник надав Кредитору реєстраційне свідоцтво №14519 від 28.11.2011 Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області про реєстрацію Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011. (т.2, а.с.36,37)

Як свідчать матеріали справи, всі зміни та доповнення до Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011 були зареєстровані в установленому законом порядку Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області (т.2, а.с. 53, 54, 60, 38, 44)

Як свідчать матеріали, та підтверджується сторонами у справі, в межах Кредитного договору №1/11СМ від 06.10.2011 Відповідачем були отримані кредитні кошти в сумі 6 310 000,00 доларів США.

Позивач стверджує, що зобов’язання за Кредитним договором Відповідачем не виконані, і прострочена заборгованість останнього перед Позивачем складає 5 929 919,79 доларів США, з яких: 5 320 000,00 доларів США – сума неповернутого кредиту; 609 919,79 доларів США – сума несплачених відсотків.

Неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором стали підставою для звернення Позивача з позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за Кредитним договору №1/11 СМ від 06.10.2011.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками Договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного Кредитного договору №1/11 СМ від 06.10.2011. (п. 9.1.3. Договору)

Юридичний зміст господарського зобов'язання становлять взаємопов'язані права та обов'язки його учасників (сторін). Під правом розуміється можливість кредитора вимагати від іншої сторони вчинення певного діяння (дії або бездіяльності), а під обов'язком - необхідність для боржника вчинення цього діяння.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Чинним законодавством України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Як зазначено судом вище Додатковою угодою №8 від 05.06.2017 визначено, що кінцевою датою повернення суми кредиту є 31.01.2018.

Проте, станом на день розгляду справи кредит у сумі 5 320 000,00 доларів США Відповідачем не повернуто у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у сумі 5 320 000,00 доларів США обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріалами справи також підтверджується, що Відповідачу нараховано проценти, які останній повинен був сплатити за користування кредитом в загальному розмірі 3 215 387,29 доларів США, проте, вказане зобов’язання Відповідач виконав частково, у зв’язку із чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 609 919,79 доларів США.

Поряд з цим, за порушення зобов’язань за Договором Позивачем нараховано 177 897,57 доларів США – 3% річних за період з 01.02.2018 по 31.01.2019 та 496 732,32 доларів США – процентів за користування грошовими коштами за період з 01.02.2018 по 31.07.2018.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення трьох відсотків річних є правомірною, оскільки відповідає чинному законодавству.

При перевірці розрахунку трьох відсотків річних судом не виявлено помилок, у зв'язку з чим вказана вимога підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення з Відповідача процентів у сумі 496 732,32 доларів США слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Однак означена позовна вимога стосується саме неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання.

Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (наведена правова позиція викладена у постановах ОСОБА_5 Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 23.05.2018 по справі №910/1238/17).

Зважаючи на правові позиції, викладені ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду у зазначених постановах, та виходячи з системного аналізу наведених вище статей Цивільного кодексу України і умов Кредитного договору №1/11 СМ від 06.10.2011, суд вважає, що закінчення строку дії Договору не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за цим Договором, а саме не позбавляє Позивача права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов'язання, які (проценти) охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.

При цьому суд зауважує, що таким правом Позивач скористався, та заявив до стягнення з Відповідача 177 897,57 доларів США три проценти річних.

Водночас, нарахування процентів за користування грошовими коштами в порядку ст. 536 ЦК України є неправомірним.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 496 732,32 доларів США.

Враховуючи наведене, в його сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов слід задовольнити частково, та стягнути з Відповідача 5 320 000,00 доларів США заборгованості за кредитом, 609 919,79 доларів США процентів за користування кредитом та 177 897,57 доларів США 3% річних.

Вирішуючи питання судових витрат судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У клопотанні від 23.04.2019 представник Позивача просить суд повернути з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у даній справі, у зв'язку з визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню Позивачу з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні до господарського суду позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24 500,00 доларів США, що еквівалентно 679 630,00 грн, станом на момент звернення з позовом до суду (27,74 грн х 24500,00 доларів США).

Виходячи з положень п. 2.1 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином максимальний розмір судового збору з позовної заяви майнового характеру складає 672 350,00 грн (1921,00 х 350).

Наведене свідчить, що Позивачем надмірно сплачено судового збору в розмірі 7 280,00 грн. (199,72 доларів США)

При цьому суд звертає увагу Позивача на положення ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», яка визначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, підлягає поверненню з державного бюджету Позивачу судовий збір у розмірі 12 150,14 доларів США сплачений згідно квитанції від 24.01.2019 на загальну суму 24 500 доларів США.

Решта суми судового збору в розмірі 12 150,14 доларів США підлягає відшкодуванню Позивачу за рахунок Відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник" (вул. Гагаріна, 3-А, с. Сорока, Іллінецький район, Вінницька область, 22731, код ЄДРПОУ 34709632) на користь AGROPROPERIS 1 LIMITED (АГРОПРОСПЕРИС 1 ЛІМІТЕД), юридична особа, яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр, свідоцтво про реєстрацію серії НЕ № 361673 від 27.10.2016 (НЕ 361673, October 27, 2016), місцезнаходження: проспект Архієпископа Макаріоса ІІІ, 18, 1-й поверх, Латсія 2220, Нікосія, Кіпр (Arch. Makariou III, 18, 1 st floor, Latsia, 2220, Nicocsa, Cyprus), банківські реквізити: JP Morgan Chase Bank, N.A., NEW YORK, NY, USA, SWIFT: CHASUS33, ABA#021-000-021, Accouht in USD: 700882074 суму основного боргу та процентів за користування кредитом в розмірі 5 929 919,79 доларів США; суму трьох процентів річних в розмірі 177 897,57 доларів США та суму судового збору в розмірі 12 150,14 доларів США.

Повернути AGROPROPERIS 1 LIMITED (АГРОПРОСПЕРИС 1 ЛІМІТЕД), юридична особа, яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр, свідоцтво про реєстрацію серії НЕ № 361673 від 27.10.2016 (НЕ 361673, October 27, 2016), місцезнаходження: проспект Архієпископа Макаріоса ІІІ, 18, 1-й поверх, Латсія 2220, Нікосія, Кіпр (Arch. Makariou III, 18, 1 st floor, Latsia, 2220, Nicocsa, Cyprus), банківські реквізити: JP Morgan Chase Bank, N.A., NEW YORK, NY, USA, SWIFT: CHASUS33, ABA#021-000-021, Accouht in USD: 700882074 Державного бюджету України 12 150,14 доларів США судового збору, сплаченого квитанцією від 24.01.2019

В решті позову відмовити.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 02.05.2019

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Дегтярівська, 27-Т, Офісний центр "Міком Палац", 2-й поверх, через представництво NCH Advisors, Inc, м. Київ, 04119)

3 - відповідачу (вул. Гагаріна, 3-А, с. Сорока, Іллінецький район, Вінницька область, 22731)