Рішення № 814792, 24.07.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

24.07.07 Справа № 4/1224-11/187

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.

По справі:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі”, м.Львів

До відповідача Приватного малого підприємства “Ліля” м. Самбір

Про стягнення 6223,72грн.

Представники:

Від позивача Дмитренко В.П. –предст. довіреність №389/1 від 19.03.2007р.

Від відповідача Вишатицький І.С. - директор

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД “Софі” заявлено позовну вимогу про стягнення із Приватного малого підприємства “Ліля” 6223,72грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2007року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.07.2007року.

Сторонам роз»яснено їх права та обов»язки відповідно до ст. 22 ГПК України.

Від здійснення технічної фіксації судового процесу сторони відмовились.

В судовому засіданні 24.07.2007р. судом оголошено вступну і резолютивну частину рішення. Рішення виготовлене та підписане 25.07.2007р.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та настоює на його задоволенні, з наступних підстав:

Між ТзОВ “ТД “Софі” та ПМП “Ліля” 28.07.2006р. укладено договір купівлі-продажу №738 на підставі договору ТзОВ “ТД “Софі” поставлено відповідачу товарів на загальну суму 12428,57грн. відповідач в порушення умов договору за поставлений товар повністю не розрахувався.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між ТзОВ “ТД “Софі” (позвач) та ПМП “Ліля” 28.07.2007р. укладено договір купівлі-продажу №738

Згідно умов п.1.1 даного договору позивач (продавець) зобов”язується в порядку та на умовах, визначених в договорі передати у власність відповідачу(покупцю) товар, а відповідач зобов”язується в порядку та на умовах визначкених в договорі прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товари згідно наступних накладних: № Z 0021303 від 29.07.2006р. на суму 2472,75грн., № Z 00023181 від 16.08.2006р. на суму 4256,25грн., № Z 00025450 від 06.09.2006р. на суму 5699,57грн.

Таким чином, позивачем було поставлено на адресу відповідача товарів на загальну суму 12428,57грн.

Той факт, що позивач передав, а відповідач прийняв товар підтверджується відповідними накладними що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до п.3.4 договору розрахунок за поставлений товар повинен був здіснюватися покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно з п.3.3 договору не пізніше 21 календарного дня з моменту передачі товару покупцю.

Відповідачем на виконання умов договору в рахунок оплати вартості товару було частково оплачено борг платіжним дорученнями №6873 від 14.08.2006р. на суму 2472,75грн., №7030 від 08.09.2006р. на суму 1000,00грн., №7088 від 14.09.2006р. на суму 2256,25грн., №7212 від 09.10.2006р. на суму 1100,00грн.

Таким чином станом на момент заявлення позову утворилася заборгованістю відповідача перед позивачем в сумі 5599,57грн. що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.07.2007р. підписаного представниками сторін, який міститься в матеріалах справи.

Дослідивши подані позивачем матеріали, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання у встановлений договором строк належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статей 526,692 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.8.2 договору відповідач у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар сплачує позивачу пеню врозмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент винекнення боргу, за кожен день прострочення виплати, від загальної суми неоплаченого товару, яка відповідно до розрахунку складає 507,75грн.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних які згідно з доданим розрахунком становлять 116,40грн.

Таким чином загальна сума заборгованості складає 6223,72грн.

Керуючись ст.ст. 526,625 Цивільного кодексу України ст.ст.43,49, 82-84,116 ГПК України,

суд-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Приватного малого підприємства “Ліля” м. Самбір вул. Купилева, 1 (код ЄДРПОУ 22369941 р/р 26003000723 в Самбірській філії ВАТ “Кредобанк” МФО 325332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі” (код ЄДРПОУ 30994948 р/р 26000301003353 у ЛФ АКБ “Мрія” МФО 385316) 599,57грн –боргу, 507,75грн. пені, 116,40грн. 3% річних 102,00грн. державного мита та 118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя