Рішення № 81477794, 23.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2019 року 17:11 № 761/46558/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання протиправним дій, визнання протиправними та скасування постанов

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить:

-визнати протиправним дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Сороки Олександра Олександровича щодо прийняття до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року з порушенням строків звернення виконавчого документу до виконання, відкриття на її підставі виконавчого провадження і, як наслідок, винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;

-скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2018 року ВП №56878535 та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07листопада 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем відкрито виконавче провадження на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року, щодо якої пропущений строк пред'явлення до виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2018 року адміністративна справи передана на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 23 квітня 2019 року.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сорокою О.О. від 20 серпня 2018 року відкрито виконавче провадження №56878535 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 1020,00 грн.

Також, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука К.П. від 07 листопада 2018 року «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2, що отримує дохід у Товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРАВІТ АГРО» у розмірі 20% від суми боргу 1462,30 грн.

Також, вимогою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука К.П. від 12 лютого 2019 року №56878535/26 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАВІТ АГРО» зобов'язано надати звіт (за увесь період) про здійснені відрахування та виплати із доходів боржника ОСОБА_2.

Незгода позивача з вказаними вище постановами про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року є виконавчим документом в розумінні пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно із статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року оформлена відповідно до статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" та містить, зокрема, дату набрання законної сили - 15 квітня 2018 року та строк пред'явлення рішення до виконання - три місяці з дня набрання чинності.

Одночасно, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року, як зазначено у самій постанові, набрала чинності 15 квітня 2018 року, отже з урахуванням частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення до виконання такої постанови становить до 16 липня 2018 року.

Проте, як зазначено вище, виконавче провадження №56878535 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року відкрито постановою відповідача від 20 серпня 2018 року.

Враховуючи, що відповідачем прийнято постанову від 20 серпня 2018 року про відкриття виконавчого провадження за наявності підстав для повернення виконавчого документа - постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року стягувачу без прийняття до виконання (пропуск встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в частині скасування такої постанови.

Одночасно протиправність постанови від 20 серпня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №56878535 прямо вказує на протиправність постанови відповідача від 07 листопада 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та є підставою для її скасування.

Разом з цим суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Сороки Олександра Олександровича щодо прийняття до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР №295270 від 04 квітня 2018 року з порушенням строків звернення виконавчого документу до виконання, відкриття на її підставі виконавчого провадження і, як наслідок, винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки наслідком таких дій є прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а отже й належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправними та скасування таких постанов.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору у розмірі 352, 40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, тобто, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сороки О.О. про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2018 року ВП №56878535.

3.Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука К.П. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07 листопада 2018 року ВП №56878535.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2019 року.