Рішення № 81477692, 26.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 квітня 2019 року справа №826/4198/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віталмар Транс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Віталмар Транс")до1. Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач 1) 2. Державна служба України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач 2, Укртрансбезпека)провизнання протиправною та скасування постанови від 24 січня 2017 року серії АА №0010174В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що постанова від 24 січня 2017 року серії АА №0010174 є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на те, що доказів того, що саме ТОВ "Віталмар Транс" допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за що передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", не надано, а документи оформлені з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4198/17, залучено до участі у справі Державну службу України з безпеки на транспорті, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року залучено до участі у справі Державну службу України з безпеки на транспорті в якості співвідповідача, виключивши останню зі складу третіх осіб.

Відповідач 1 письмовий відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, посадовими особами відповідача 2 вірно відповідно до вимог законодавства визначено належність транспортного засобу ТОВ "Віталмар Транс" до великогабаритних, виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт: управління транспортним засобом при здійсненні вантажних автомобільних перевезень без оформлення документів, а саме: не оформлено дозвіл на рух автомобільними дорогами України з перевищенням габаритних обмежень, та як наслідок, складено відносно позивача документи, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

В судове засідання 16 травня 2018 року представники позивача та відповідачів не прибули, позивач подав клопотання про здійснення судового розгляду у порядку письмового провадження, у зв'язку із чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось; на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як стверджує позивач у позовній заяві, 11 січня 2017 року на адресу ТОВ "Віталмар Транс" надійшов лист з копією акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30 листопада 2016 року №0150306.

На думку позивача, в акті №0150306 вказано неіснуючі порушення, зазначена невірна інформація, акт складено за відсутності водіїв транспортних засобів та не підписаний водіями.

Позивач стверджує, що 30 листопада 2016 року водій ТОВ "Віталмар Транс" ОСОБА_1, що рухався з пункту навантаження: Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Флорине в пункт розвантаження: м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 20а, по маршруту автодороги Київ-Одеса, був дійсно зупинений працівниками Укртрансбезпеки для перевірки документів.

Перевіривши надані водієм документи, співробітники Укртрансбезпеки повернули їх водієві. При цьому про вчинення будь-якого правопорушення водій транспортного засобу не повідомлений.

Підтвердження відсутності порушення, на думку позивача, є те, що в присутності водія акт проведення перевірки додержання вимог законодавства не складався та водієві на підпис не надавався, в акті відсутній підпис водія транспортного засобу, при цьому, водій не повідомлений інспекторами про вчинення будь-якого правопорушення.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що порушення, визначене в оскаржуваній постанові, невірно встановлено та відображено в акті працівниками Укртрансбезпеки, оскільки транспортним засобом, який належить позивачеві, перевозився вантаж вагою, допустимою нормами чинного законодавства.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі по тексту - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Абзацом першим пункту 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Положення №103).

Відповідно до пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно абзацу першого пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Управління Укртрансбезпеки, відповідно до покладених повноважень, здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки діють відповідно до Положення про Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, затверджених наказом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.

Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджуються керівництвом виробничого об'єкта.

Згідно статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі по тексту - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 5 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Пунктом 32 Порядку №879 встановлено, що перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно пункту 4 Порядку №879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Пунктом 6 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно пунктів 20-21 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Пунктами 22-25 Порядку №879 встановлено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Відповідно до пункту 27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Відповідно до пункту 29 Порядку №879 плата за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажів з метою запобігання чи ліквідації надзвичайних ситуацій або наслідків стихійного лиха за узгодженими маршрутами, не стягується.

Згідно пункту 37 Порядку №879 учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно пункту 4 Порядку взаємодії Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207, посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно- вагового контролю, серед іншого: здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 311 Порядку №879.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно пунктів 21-22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Пунктами 25-29 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини четвертої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Частинами п'ятою-шостою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Матеріали справи підтверджують, що 30 листопада 2016 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області відповідно до направлення від 28 листопада 2016 року №026158 проведено перевірку на участку ППГВК а/д "Київ-Одеса" (450 км + 500 м), в рамках якої здійснено перевірку транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, модель AXOR1840LS, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "Віталмар Транс", під керуванням ОСОБА_1 (посвідчення водія від 02 квітня 2000 року серії НОМЕР_3) (далі по тексту - транспортний засіб).

Посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль та проведено зважування вищезазначеного транспортного засобу, за результатами якого згідно електронної квитанції портативної системи зважування встановлено, що навантаження на осі складають: 1) 6,54 тонн, 2) 12,30 тонн, 3) 6,48 тонн, 4) 6,86, 5) 6,80, повна маса транспортного засобу: 38,98 тонн, - та видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30 листопада 2016 року, якою зафіксовано перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

У зв'язку із виявленням перевищення нормативно вагових параметрів вищезазначеними посадовими особами складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30 листопада 2016 року №ВН0150096, яким встановлено, що нормативно допустимі осьові навантаження складають: 11,00 тонн, 11,00 тонн, 22,00 тонн, фактичне осьове навантаження транспортного засобу, зважування якого проведено: 6,54 тонн, 12,30 тонн, 6,48 тонн, 6,86 тонн, 6,80 тонн.

Отже, посадовими особами відповідача 2 правомірно визначено належність транспортного засобу позивач до великогабаритних відповідно до норм вищезазначеного чинного законодавства.

Актом також зафіксовано, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 від підпису відмовився.

За результатами габаритно-вагового контролю на підставі довідки від 30 листопада 2016 року та акту від 30 листопада 2016 року №ВН0150096 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 30 листопада 2016 року та нараховано плату за проїзд у розмірі 255,96 євро.

Окрім того, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30 листопада 2016 року №015306, яким встановлено, що під час перевірки транспортного засобу MERSEDES-BENZ, модель AXOR1840LS, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "Віталмар Транс", під керуванням ОСОБА_1 (посвідчення водія від 02 квітня 2000 року серії НОМЕР_3) виявлено порушення частини першої абзацу третього статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": надання послуг з перевезення вантажів без документів, які передбачені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України великовагових транспортних засобів у разі перевищення ними вагових обмежень.

Актом також зафіксовано, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 від підпису відмовився.

Супровідним листом від 26 грудня 2016 року №17/4648-16 згідно вимог пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, позивач повідомлений, що розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту №0150306 відбудеться 10 січня 2017 року з 09:30 до 17:30 год., в приміщенні Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 57 (2й поверх, каб. 10).

Супровідний лист від 26 грудня 2016 року №17/4648-16 надісланий позивачу 03 січня 2017 року, прибув до відділення зв'язку 05 січня, отриманий останнім 11 січня 2017 року.

24 січня 2017 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено, що відповідно до акту №0150306 ТОВ "Віталмар Транс" допущено неоформлення дозволу на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, за що передбачена відповідальність абзацом третім частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу серії АА №0010174, якою постановлено стягнути з ТОВ "Віталмар Транс" адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень.

Постанова від 24 січня 2017 року серії АА №0010174 містить підпис в.о. начальника С.М. Кривошапко та печатку Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Докази, які спростовують вищевикладені факти зважування транспортного засобу та встановлення перевищення нормативних вагових параметрів до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, до суду не надано та в матеріалах справи відсутній дозвіл позивача на рух автомобільними дорогами України з перевищенням габаритних обмежень.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що посадовими особами Укртрансбезпеки дотримано процедуру здійснення габаритно-вагового контролю, за результатами якого складено документи, що відповідають вимогам Порядку №1567 та Порядку №879.

Доказів, які спростовують виявлене посадовими особами відповідача правопорушення, до суду не надано, як наслідок, оскаржувана постанова прийнята відповідачем 1 в рамках чинного законодавства, є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що за результатами розгляду товарно-транспортної накладної вбачається, що вага транспортного засобу не перевищує нормативно визначених вагових обмежень: товарно-транспортна накладна від 29 листопада 2016 року №159577 - перевезення кукурудзи 2016 року брутто на пункті вантажовідправника - 39180 кг, відмітка на пункті вантажоодержувача - брутто 38960 кг.

Як наслідок, позивач вважає, що оскільки загальна маса транспортного засобу не перевищувала норми, встановленої державними стандартами та нормативно-правовими актами, тому оформлення дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні обмеження, не потребується.

Вищезазначені посилання не беруться судом до уваги, оскільки дані товарно-транспортної накладної від 29 листопада 2016 року №159577 про загальну масу транспортного засобу не підтверджують відсутності порушень осьового навантаження передбаченого пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, зафіксованого довідкою та квитанцією зважування транспортного засобу, що свідчить до віднесення транспортного засобу позивача до великовагових та великогабаритних відповідно до підпункту 3 пункту 2 Постанови №879.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно та документально не підтверджуються.

Судом також не беруться до уваги посилання позивача на те, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб мав тимчасово затриматися, оскільки відповідно до статті 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що тимчасове затримання транспортного засобу здійснює працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тобто працівник Національної поліції. Отже, посадова особа відповідача не мала повноважень здійснювати затримання транспортного засобу позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Віталмар Транс" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Віталмар Транс" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віталмар Транс" (09500, Київська область, Таращанський район, м. Тараща, вул. Свердлова, б. 28; ідентифікаційний код 35195356);

Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (03083, м. Київ, пр-т Науки, б. 57; ідентифікаційний код 39816845);

Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, б. 14; ідентифікаційний код 39816845).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов