Рішення № 81477293, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 640/21526/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «Банк Форвард» доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринкупро скасування постанови В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Банк Форвард» (далі по тексту - позивач, АТ «Банк Форвард») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - члена Комісії ОСОБА_1 від 19 листопада 2018 року №613-ДП-Е «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів» на Акціонерне товариство «Банк Форвард» за нерозміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регуляторної проміжної інформації за І квартал 2018 року, у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваною постановою від 19 листопада 2018 року за №613-ДП-Е на позивача накладено штраф за порушення абзацу 5 частини 1 статті 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині нерозміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної проміжної інформації за І квартал 2018 року. Проте, відповідач посилається на порушення строків, встановлених Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року №2826, зареєстрованим Міністерством юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712 в редакції, що набула чинності 05 серпня 2018 року, тобто в редакції яка не була чинна станом на І квартал 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що станом на 16 жовтня 2018 року проміжна інформація за І квартал 2018 року позивача в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії була відсутня, отже позивачем порушено норми абзацу 5 частини 1 статті 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та пункту 3 глави 3 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року №2826, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712, у зв'язку з чим прийнято оскаржувану постанову.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якому останній вказує, на недотримання порядку, строків і форм розкриття, розміщення проміжної інформації на рівні прийняття актів законодавства, отже відсутні підстави для накладення на позивача штрафу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено акт від 25 жовтня 2018 року №504-ДП-Е у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог абзацу 5 частини 1 статті 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині нерозміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної проміжної інформації за 1 квартал 2018 року.

05 листопада 2018 року Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, якою розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача призначено на 19 листопада 2018 року.

19 листопада 2018 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який діє на підставі доручення голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2018 року №441-ДП-Е, за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача прийнято розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №233-ДП-Е, яким зобов'язано позивача у термін до 07 грудня 2018 року усунути порушення вимог абзацу 5 частини 1 статті 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині нерозміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної проміжної інформації за 1 квартал 2018 року.

Також, 19 листопада 2018 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який діє на підставі доручення голови Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2018 року №441-ДП-Е, за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №613-ДП-Е, якою за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 грн.

Незгода позивача з постановою від 19 листопада 2018 року №613-ДП-Е зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі - Закон України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Відповідно до статті 5 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР,Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням, порушенням у цій сфері, а отже і органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 6 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.

Згідно приписів статті 12 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

У разі якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку проводилося вилучення документів, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються їх копії, а також протокол про вилучення.

Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.

Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначається Правилами розгляду справ про порушення вимоги законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року №1470, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2012 року за №1855/22167 (далі - Правила №1470).

Відповідно до пункту 4 Розділу І Правил №1470 завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Згідно пункту 2 Розділу 4 Правил №1470 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Про дату, час та місце складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів особа, щодо якої порушено справу про правопорушення, повідомляється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати складання акта.

Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше двадцяти робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до пункту 4 Розділу 4 Правил №1470 уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 1 цього розділу, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Одночасно пунктом 1 розділу 6 Правил №1470 визначено, що справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності.

Пунктами 1, 3 розділу 7 Правил №1470 визначено, що розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

2) про закриття справи.

У пунктах 10, 14 частини 1 статті 8 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Частинами 1, 5 статі 12 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР передбачено, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 11 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З системного аналізу викладеного вбачається, що при прийнятті постанови від 19 листопада 2018 року за №613-ДП-Е відповідач діяв відповідно до процедури та у межах повноважень, визначених Законом України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР та Правилами №1470.

Так, частиною 1 статі 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону від 21 квітня 2011 року) визначено, що розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом:

розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;

опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до частин 5, 6 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону від 18 лютого 2018 року) звітним періодом для складання проміжної інформації про емітента є квартал. Проміжна інформація про емітента складається станом на кінець останнього дня кварталу.

Проміжна інформація про емітента повинна містити такі відомості:

1) найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;

2) інформацію про орган управління емітента, його посадових осіб та засновників;

3) інформацію про господарську та фінансову діяльність емітента;

4) інформацію про цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість);

5) проміжну фінансову звітність разом з висновком про огляд цієї звітності, підготовленим аудитором (аудиторською фірмою);

6) проміжний звіт керівництва;

7) твердження щодо проміжної інформації, а саме - офіційна позиція осіб, які здійснюють управлінські функції, про те, що, наскільки це їм відомо, проміжна фінансова звітність, підготовлена відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", містить достовірне та об'єктивне подання інформації про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки емітента і юридичних осіб, які перебувають під його контролем, у рамках консолідованої фінансової звітності, і що проміжний звіт керівництва включає достовірне та об'єктивне подання інформації відповідно до частини четвертої статті 40-1 цього Закону;

8) відомості про участь емітента в інших юридичних особах;

9) інформацію про вчинення значних правочинів або правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;

10) інформацію про загальну кількість голосуючих акцій та кількість голосуючих акцій, права голосу за якими обмежено, а також кількість голосуючих акцій, права голосу за якими за результатами обмеження таких прав передано іншій особі.

Емітент має право додатково розкривати інші відомості у проміжній інформації.

Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та проміжної) і відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка вживає заходів щодо розкриття зазначеної інформації.

Одночасно пунктом 3 глави 3 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року №2826, зареєстрованим Міністерством юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712 (в редакції чинній станом на 1 квартал 2018 року), розкриття квартальної інформації на фондовому ринку здійснюється шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, розміщення на власному веб-сайті та подання до Комісії. Квартальна інформація розкривається за перший, другий і третій квартали. Інформація щодо четвертого кварталу окремо не розкривається, а включається до регулярної річної інформації.

Регулярна квартальна інформація згідно з цим Положенням розкривається у термін не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Отже, відповідно до частини 5 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» звітним періодом для складання проміжної інформації про емітента є квартал, одночасно пунктом 3 глави 3 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року №2826, зареєстрованим Міністерством юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712, визначено, що квартальна інформація розкривається за перший, другий і третій квартали.

З системного аналізу викладеного вбачається, що станом на час виникнення у позивача обов'язку щодо розміщення проміжної інформації встановлено, що така інформація складається та розміщується за квартал, у термін не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем станом на 16 жовтня 2018 року проміжна інформація за 1 квартал 2018 року не розміщена.

Крім того, суд зауважує, що й станом на час набрання чинності пункту 3 глави 3 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року №2826, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712, в редакції від 19 квітня 2018 року, позивачем не було усунуто порушення абзацу 5 частини 1 статті 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині нерозміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної проміжної інформації за І квартал 2018 року.

Оскільки факт порушення позивачем абзацу 5 частини 1 статті 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині нерозміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної проміжної інформації за І квартал 2018 року підтверджено матеріалами справи, судом не встановлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства на ринку цінних паперів, що дозволяє суду дійти висновку, що відповідач при прийнятті постанови від 19 листопада 2018 року за №613-ДП-Е діяв в межах наданих повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 19 листопада 2018 року за №613-ДП-Е, в той час, як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правих підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Банк Форвард» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко