Рішення № 81477260, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 640/21240/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Сармат"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Сармат" (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення суми, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення у розмірі 393 179,00 грн, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року, реєстраційний номер 9256882797;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні, на величину від'ємного значення, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року, реєстраційний номер 9256882797, у розмірі 393 179,00 грн;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення суми, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення у розмірі 605 366,00 грн, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20 січня 2017 року, реєстраційний номер 9267653606;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні, на величину від'ємного значення, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20 січня 2017 року, реєстраційний номер 9267653606, у розмірі 605 366,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним не було подано заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, проте відповідачем в порушення пунктів 200.4, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2017 року) в грудні 2015 року та в грудні 2016 року безпідставно зменшено суму ліміту, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням причини - реєстрація сум податку заявлених платником до відшкодування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позов.

Копія ухвали суду разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами отримана представником відповідача 02 січня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Своїм правом на надання відзиву на позов Державна фіскальна служба України не скористалась, заяв/клопотань суду не направляла.

Згідно з частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року №9256882797 позивач в рядку 23.1 вказав суму від'ємного значення, яка враховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 393 179,00 грн.

Відповідно до витягу з Системи електронного адміністрування ПДВ №17413283 за 18 грудня 2015 року відбулось зменшення суми ліміту суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 393 179,00 грн. за типом операції 2 - реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування.

Також, в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20 січня 2017 року №9267653606 у рядку 20.1 позивачем вказано суму від'ємного значення, яка враховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 605 366,00 грн.

Відповідно до витягу з Системи електронного адміністрування ПДВ №17413299 за 20 січня 2016 року відбулось зменшення суми ліміту суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 605 366,00 грн. за типом операції 2 - реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення суми ліміту суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за типом операції 2 - реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування за відсутності заяви позивача про бюджетне відшкодування протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, відповідно до пункту 200.1-3 статті 200.1 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2016 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

S ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2016 року) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Одночасно пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2016 року) визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку (р. 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (р. 20.2.2 декларації), в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21 від'ємне значення податку на додану вартість сформується в рядку 19 декларації тоді, коли сума податкового кредиту в рядку 17 перевищуватиме суму податкових зобов'язань із податку на додану вартість, визначену в рядку 9 такої декларації.

Згідно абзацу 1 підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21 від'ємне значення ПДВ сформується в рядку 19 декларації тоді, коли сума податкового кредиту в рядку 17 перевищуватиме суму податкових зобов'язань із ПДВ, визначену в рядку 9 такої декларації.

Абзацом 3 підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21 визначено, що у рядку 19.1 декларації вказується сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 201 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (зазначається у відповідному службовому полі). Тим часом значення рядка 19.1 переноситься до рядка 21 такої декларації - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду .

У разі якщо сума від'ємного значення ПДВ у рядку 19 декларації менша чи дорівнює сумі, обчисленій згідно з пунктом 200-1.3 статті 201 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється (абзац 4 підпункту 2 пункту 5 Порядку № 21).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 статті 201 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається в рядку 20.

Сума від'ємного значення ПДВ із рядка 20 декларації, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 201 Податкового кодексу України, передусім ураховується у зменшення суми податкового боргу із ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого чи відстроченого згідно з Податковим кодексом України) (пункт 200.4 Податкового кодексу України) - рядок 20.1 декларації (абзац 2 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

А ось коли в платника податку на додану вартість немає податкового боргу, то сума від'ємного значення податку на додану вартість із рядка 20 (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України) переноситься (абзаци 3, 7 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21): до рядка 20.2 декларації - підлягає бюджетному відшкодуванню та/або до рядка 20.3 декларації - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З системного аналізу викладеного вбачається, що бюджетне відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість можливе в разі заповнення платником податків відповідних рядків податкової декларації з податку на додану вартість та подання заяви про бюджетне відшкодування.

Натомість як зазначено вище, в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року №9256882797 позивач в рядку 23.1 вказав суму від'ємного значення, яка враховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 393 179,00 грн.

Також, в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20 січня 2017 року №9267653606 у рядку 20.1 позивачем вказано суму від'ємного значення, яка враховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 605 366,00 грн.

Отже, за результатами аналізу податкової звітності з ПДВ позивача за листопад 2015 року та за грудень 2016 року встановлено, що за результатами вказаних періодів платником сформовано від'ємне значення з ПДВ, яке платником самостійно задекларовано для враховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (відображено у рядку 23.1 та у рядку 20.1).

При цьому платник за вказані звітні періоди від'ємне значення з ПДВ в рахунок бюджетного відшкодування не декларував та відповідну заяву не подавав.

Натомість, відповідно до витягу з Системи електронного адміністрування ПДВ №17413283 за 18 грудня 2015 року відбулось зменшення суми ліміту суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 393 179,00 грн. за типом операції 2 - реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування.

Також, відповідно до витягу з Системи електронного адміністрування ПДВ №17413299 за 20 січня 2016 року відбулось зменшення суми ліміту суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 605 366,00 грн. за типом операції 2 - реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування.

Отже, відповідачем зменшено суми ліміту суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму за вказані періоди за типом операції 2 - реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування, за відсутності законодавчо визначених підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Сармат" задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення суми, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення у розмірі 393 179,00 грн, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за листопада 2015 року від 18 грудня 2015 року, реєстраційний номер 9256882797.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні, на величину від'ємного значення, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року, реєстраційний номер 9256882797, у розмірі 393 179,00 грн;

4. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення суми, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення у розмірі 605 366,00 грн, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20 січня 2017 року, реєстраційний номер 9267653606;

5. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Сармат" має право зареєструвати податкові накладні, на величину від'ємного значення, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20 січня 2017 року, реєстраційний номер 9267653606, у розмірі 605 366,00 грн.

6. Стягнути на корить Приватного підприємства "Сармат" (53700, Дніпропетровська область, смт Широке, вулиця Соборна, будинок 114, код ЄДРПОУ 31037360) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко