Рішення № 81477255, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 640/3572/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 16 травня 2017 року в рамках виконавчого провадження №49046553 про стягнення виконавчого збору в сумі 6 681 769,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність підстав для стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 6 681 769,35 грн, оскільки розмір цього збору державним виконавцем визначено з урахуванням всієї суми заборгованості за кредитним договором, яка становила 66 817 693,51 грн. Однак, позивач є майновим поручителем за цим кредитним договором і несе майнову відповідальність лише у межах вартості заставного майна, вартість якого є значно нижчою, ніж загальний розмір кредитної заборгованості. Крім того, згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується лише у разі фактичного виконання виконавчого документа, а у даному випадку виконавчий лист № 372/2295/15-ц був повернутий стягувачу, стягнення за виконавчим документом не проводилося.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У порядку, визначеному частиною 7 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, 02 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та розпочато вирішення справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача наполягав га задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 02 квітня 2019 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Концедала О.О. від 08 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження №49046553 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Обухівським районним судом Київської області 10 вересня 2015 року №372/2295/15-ц про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення боргу в розмірі 66 817 693,51 грн., а саме житлові будинки, що розташовані по АДРЕСА_2 загальною площею 401,5 кв.м., та №1/6 загальною площею 396,2 кв.м в с. Конюша Обухівського району Київської області та належать на праві власності позивачу та встановлено спосіб реалізації вказаного майна.

Відповідно до висновків про вартість майна Приватного підприємства «Консалтингової групи «АРГО-ЕКСПЕРТ» станом на 19 січня 2017 року ринкова вартість житлового будинку загальної площею 401,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_1 без ПДВ становить 2486000 грн., житлового будинку загальної площею 396,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 власником якого є позивач без ПДВ становить 2439000 грн.

16 травня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Концедалом О.О. в межах виконавчого провадження ВП № 49046553 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із поданням відповідної заяви стягувачем на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також, 16 травня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Концедалом О.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 6681769,35 грн. на підставі статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Незгода позивача із вказаної постановою стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII).

Приписами частини 1 статті 5 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно пункту 7 статті 51 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII примусове звернення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником свого зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є майновим поручителем по кредитному договору №593-130712 від 13 липня 2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітас» та Публічним акціонерним товариством «Єврогазбанк». Загальна сума заборгованості становить 66817693,51 грн.

Отже, позивач не є стороною вказаного кредитного договору, а лише іпотекодавцем, і несе відповідальність за невиконання зобов'язання лише в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до експертного висновку чинного на момент винесення оскаржуваної постанови, загальна ринкова вартість майна, яке було передано в іпотеку відповідно до вищевказаного кредитного договору, а саме будинків загальної площею 401,5 кв.м. та 396,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, 1/6, власником яких є ОСОБА_1, без ПДВ становить 5125000,00 грн.

Частинами 1, 2 статі 27 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Судом встановлено, що фактично будь-які кошти в межах вказаного виконавчого провадження не стягнуті, будь-яке майно стягувачеві не передавалось, кошти стягувачеві не повертались і не сплачувались, виконавчий лист повернутий стягувачу.

Згідно частини 3 статті 40 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи, що позивач несе відповідальність за невиконання зобов'язання лише в межах вартості предмета іпотеки, яка становить 5125000,00 грн. без ПДВ, а відтак, винесення постанови про стягнення виконавчого збору зі загальної суми заборгованості 66817693,51 грн. є неправомірним.

Аналіз наведених норм діючого законодавства України та досліджених судом доказів, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи, дозволяє суду дійти висновку, що відповідач при винесенні постанови від 16 травня 2017 року ВП №49046553 про стягнення виконавчого збору в сумі 6 681 769,35 грн. діяв з порушенням названих норм Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено наявність правових підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору, в той час, як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містчться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Сагайдак Ірини Олександрівни задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 16 травня 2017 року в рамках виконавчого провадження №49046553 про стягнення виконавчого збору в сумі 6 681 769,35 грн.

3. Стягнути на користь Сагайдак Ірини Олександрівни (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір в сумі 9605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко