Рішення № 81476737, 26.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/19896/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" до державного інспектора Київської міської митниці Державної фіскальної служби Герасименка Михайла Володимировича, Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

19.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" (ТОВ "Текссол-С") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до державного інспектора Київської міської митниці Державної фіскальної служби Герасименка Михайла Володимировича (Герасименко М.В.), Київської міської митниці Державної фіскальної служби (Київська міська митниця ДФС) про:

- визнання бездіяльності державного інспектора Київської міської митниці ДФС Герасименка М.В., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016, - протиправною;

- визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2016 у справі відкрито провадження і призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для здійснення розгляду справи по суті.

Отже, правова позиція позивача зводить до того, що 17.11.2016 ТОВ "Текссол-С" подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію ІМ40ДТ №100260001/2016/211594, згідно якої надано до митного оформлення товари, митну вартість яких визначено за основним методом визначення митної вартості. Також позивач 25.11.2016 подав додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів. На думку позивача вони подали Київській міській митниці ДФС всі достатні документи для перевірки та підтвердження числового значення заявленої ними митної вартості товару, в той час, коли відповідачем не обґрунтовано необхідності застосування резервного (шостого) визначення митної вартості товарів.

Також представником позивача вказано, що 25.11.2016 вони подали всі необхідні документи для завершення митного оформлення товарів, однак державний інспектор Київської міської митниці ДФС Герасименко М.В. порушив, передбачений статтею 255 Митного кодексу України, строк прийняття рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016 та прийняв відповідне рішення тільки 28.11.2016 о 19:08.

Крім того, представник зазначив, що для випуску товару у вільний обіг вони врахували митну вартість визначену Київською міською митницею ДФС та надмірно сплатили до бюджету митні платежі в сумі 75100,08 грн.

Київська міська митниця ДФС подала заперечення на адміністративний позов, в якому вказала на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Текссол-С".

Зокрема, представником наголошено, що документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивачу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У зв'язку із неподанням позивачем вказаних документів, митна вартість товару визначена рішенням №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016 із застосуванням резервного методу, з огляду на неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товару.

До того ж, управлінням боротьби з митними правопорушеннями Київської міської митниці ДФС надано службову записку від 02.11.2016 №1736/26-70-20-31, в якій зазначено про складання Київською міською митницею ДФС протоколу про порушення митних правил від 13.09.2016 №00582/125000016/16. Згідно вказаного протоколу за результатами опрацювання відповіді митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014 встановлено, що ТОВ "Текссол-С" до митного оформлення подавалися документи, що містять неправдиві відомості стосовно отримувача товару, умов поставки та його вартості. Відповідно, Київська міська митниця ДФС зазначає, що під час визначення митної вартості товару за декларацією №100260001/2016/211594 від 17.11.2016 враховано відповідь митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих у справу доказах.

Представник відповідача та державний інспектор проти задоволення позову заперечували, надавши письмово висловлену позиці та усні пояснення.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 194 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі зовнішньоекономічного контракту №1012/12 від 12.10.2012, укладеного між ТОВ "Текссол-С" з DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD (Ісламська Республіка Пакистан), позивачем ввезено на митну територію України товар, а саме тканину полікотон (р/с) змішана, за вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення. Вибивна, з поверхневою цільністю 110 ±5г/кв.м., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, 107500 пог.м., 236500 кв.м., сток, країна виробництва: РК, виробник: DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD (Ісламська Республіка Пакистан) (Товар).

Відповідно до доповнення №112 від 12.12.2012 до контракту №1012/12 від 12.10.2012 (Доповнення №112) предметом угоди є Товар вагою 25500 кг, вартістю 3,5 дол. США/кг. Оплата проводиться покупцем протягом 30 днів після поставки товару на склад покупця.

Згідно інвойсу №АМ-251-2016 від 22.08.2016 визначено умови поставки INCOTERMS CFR Іллічівськ, вагу товару - 25500 кг, вартість - 3,5 дол. США/кг, загальну вартість - 89250 дол. США.

20.10.2016 позивач подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №1000000000/2016/864811, в якій була вказана загальна вартість товару 89250 дол. США.

Однак, 27.10.2016 під час митного огляду Товару встановлено, що вага нетто Товару складає 26506 кг, що на 1006 кг більше, ніж вказано у Доповненні №112 до контракту №1012/12 від 12.10.2012 та інвойсі №АМ-251-2016 від 22.08.2016.

З урахуванням викладеного, 17.11.2016 ТОВ "Текссол-С" подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію ІМ40ДТ №100260001/2016/211594, згідно якої надано до митного оформлення Товар вагою 26506 кг, митна вартість якого - 3,5 дол. США/кг, загальна митна вартість товару - 92771 дол. США.

Встановлено, що разом із ВМД №100260001/2016/211594 позивач подав Київській міській митниці ДФС: контракт №1012/12 від 12.10.2012 та додаткові угоди до нього та Доповнення №112; інвойс №АМ-251-2016 від 22.08.2016; сертифікат про походження товару від 01.09.2016; коносамент №MSCUPQ393147 від 01.09.2016.

17.11.2016 позивач отримав електронне повідомлення Київської міської митниці ДФС про необхідність подання додаткових документів на підтвердження митної вартості у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість. Вказано, що необхідно подати:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення.

25.11.2016 позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС з листом №12311/16-03 від 23.11.2016 із поясненнями про те, що:

- інвойс не оплачений позивачем, а тому неможливо подати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- у зв'язку з тим, що страхування не здійснювалось неможливо подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- митна декларація країни відправлення у позивача відсутня, а тому її подати неможливо.

Також до вказаного листа позивач додав:

- фотокопії контракту №1012/12 від 12.10.2012, додаткових угод до контракту №1012/12/1 від 03.03.2014, №1012/12/4 від 11.10.2016 та доповнення №52 від 22.12.2014;

- оригінали бухгалтерської довідки ТОВ "Текссол-С" №1116 від 31.10.2016, прибуткової накладної №ТЕК-404733 від 04.11.2016, фотокопії видаткових накладних №ТЕК-000495 від 21.10.2016 та №ТЕК-000504 від 26.10.2016;

- фотокопію прайс-листа DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD (Ісламська Республіка Пакистан) на 2016 рік на товари сток, які постачаються на умовах CFR Іллічівськ.

В листі №12311/16-03 від 23.11.2016 позивач просив Київську міську митницю ДФС:

- завершити митне оформлення митної декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594;

- визнати заявлену митну вартість Товару в розмірі 92771 дол. США визначену за першим методом у митній декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594;

- у випадку неможливості визнання митної вартості Товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між Київською міською митницею ДФС і ТОВ "Текссол-С" з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару.

28.11.2016 отримав повідомлення відповідача про прийняте рішення про коригування митної вартості №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016.

Згідно рішення про коригування митної вартості №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016 митну вартість Товару визначено за резервним (шостим) методом, митна вартість складає - 0,4543 дол.США/кг, загальна вартість - 107441,95 дол.США.

З метою випуску товару у вільний обіг 29.11.2016 позивач врахував митну вартість визначену Київською міською митницею ДФС та подав митну декларацію ІМ40ДТ №100260001/2016/212268 й сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати митних платежів у розмірі 75100,08 грн.

Позивач вважає, що відмова Київської міської митниці ДФС у митному оформленні товару, виходячи із митної вартості вказаної у митній декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594, та подальше коригування його вартості за допомогою резервного методу носять протиправний характер, оскільки ними надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частин першої та другої якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Визначаючись щодо обґрунтованості доводів Київської міської митниці ДФС щодо неможливості підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товару заявленої у ВМД ІМ40ДТ №100260001/2016/211594, суд виходить з наступного.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За приписами частин п'ятої-восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Судом встановлено, що митним органом митна вартість товарів визначалась шляхом послідовного використання методів та застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки на думку митного органу неможливо застосувати інші методи.

Згідно рішення про коригування митної вартості №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016, обставинами (підставами) його прийняття були:

- до митного оформлення не подано документи відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України (пункт 2 зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; пункт 4 якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару);

- до митного оформлення не подано відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- декларанту запропоновано надати документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України та додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення. Однак, декларант подав: прайс-лист виробника товару; видаткові накладні №ТЕК-000495 від 21.10.2016 та №ТЕК-000504 від 26.10.2016. Інших додаткових документів декларант протягом 10 календарних днів не подав.

Суд вважає вказані висновки відповідачів безпідставними, адже позивачем надано документальне підтвердження та відповідні обґрунтування щодо можливості застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Так, в якості додатків до листа №12311/16-03 від 23.11.2016 позивач додав:

- фотокопії контракту №1012/12 від 12.10.2012, додаткових угод до контракту №1012/12/1 від 03.03.2014, №1012/12/4 від 11.10.2016 та доповнення №52 від 22.12.2014;

- оригінали бухгалтерської довідки ТОВ "Текссол-С" №1116 від 31.10.2016, прибуткової накладної №ТЕК-404733 від 04.11.2016, фотокопії видаткових накладних №ТЕК-000495 від 21.10.2016 та №ТЕК-000504 від 26.10.2016;

- фотокопію прайс-листа DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD (Ісламська Республіка Пакистан) на 2016 рік на товари сток, які постачаються на умовах CFR Іллічівськ.

Крім того, у вказаному листі позивач пояснив, що:

- інвойс не оплачений позивачем, а тому неможливо подати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- у зв'язку з тим, що страхування не здійснювалось неможливо подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- митна декларація країни відправлення у позивача відсутня, а тому її подати неможливо.

Також позивачем надано й інші документи на підтвердження заявленої у ВМД ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 вартості Товару, перелік яких також міститься у картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2016/00167 (а.с. 32, 33).

Суд також враховує, що правильність визначення позивачем митної вартості Товару згідно ВМД ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 підтверджується експертними висновками Київської торгово-промислової палати №Ц-783 від 30.06.2016 та №Ц-887 від 29.07.2016, згідно яких заявлена позивачем вартість Товару знаходиться в діапазоні ринкових цін і може складати 3,5 дол. США/кг.

Посилання відповідача на відповідь митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014 суд не вважає доказом правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016.

Так, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В силу частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом рішення про коригування митної вартості товарів №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016 підставою його прийняття слугував виключно висновок Київської міської митниці ДФС про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (пункт 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України).

При цьому, спірне рішення не містить жодних посилань на відповідь митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014, службову записку від 02.11.2016 №1736/26-70-20-31 чи протокол про порушення митних правил від 13.09.2016 №00582/125000016/16. Крім того, в даному рішенні не зазначено про його прийняття з урахуванням підстави, передбаченої пунктом 4 частини шостої статті 54 Митного кодексу України.

Суд наголошує на тому, що відповідь митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014 безпосередньо не стосується поставки Товару за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016, адже зміст протоколу про порушення митних правил від 13.09.2016 №00582/125000016/16 дає підстави вважати, що вказана відповідь стосується операцій, які відбувались у 2013-2014 роках.

Тобто, відповідь митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014 беззаперечно не свідчить про помилковість проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016.

Як зазначає Київська міська митниця ДФС у відзиві за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016 спрацювали критерії автоматичної системи управління ризиками за кодом 105-2: "Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємстві. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару".

Згідно службової записки від 02.11.2016 №1736/26-70-20-31 (а.с. 46) потенційним ризиком є виявлення Київською міською митницею ДФС порушення митних правил за ознаками частини першої статті 483 Митного кодексу України, про що у відношенні громадянина України ОСОБА_2, директора ТОВ "Текссол-С ", 13.09.2016 складено відповідні протоколи №00581/125000016/16 та №00582/125000016/16, а також рішення Київської міської митниці ДФС від 17.10.2016 №125000013/2016/000163/2 щодо коригування митної вартості товару (0,4773 дол. США/кг).

Отже, у відповідачів наявні були відомості щодо попередніх поставок та можливих порушень з боку позивача, які розцінені як потенційні ризики зазначення позивачем невірної митної вартості Товару у митній декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594. Водночас, вказані документи не вказують на факт зазначення позивачем невірної митної вартості Товару у митній декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594, а лише зобов'язують працівників Київської міської митниці ДФС посилити контроль правильності визначення митної вартості та проаналізувати зазначені рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару, без обов'язкової вказівки про їх застосування.

В цій частині суд також звертає увагу й на те, що протокол про порушення митних правил від 13.09.2016 №00582/125000016/16, підставою для складення якого була відповідь митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014, оцінений Бориспільським міськрайонним судом Київської області при розгляді адміністративного матеріалу, який надійшов від Київської міської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України, відносно громадянина України ОСОБА_2, який працює директором ТОВ "Текссол-С".

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2017 №359/8550/16-П провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за частиною першою статті 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю в його діях складу цього порушення митних правил. Дана постанова набрала законної сили 04.04.2017.

Крім того, у постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2017 №359/8550/16-П зазначено, що 23.08.2016 ТОВ "Текссол-С" звернулося до свого постачальника з Ісламської республіки Пакистан Dawood Exports (PVT) LTD із листом №2308/16-02 від 23.08.2016 з метою підтвердження автентичності та правильності наданих раніше Постачальником комерційних та товаросупровідних документів на товар, який Постачальник продав ТОВ "Текссол-С" та який задекларовано ТОВ "Текссол-С" за митною декларацією ІМ40ДЕ №125110000/2014/006706 від 01.04.2014.

У відповідь на лист ТОВ "Текссол-С" Dawood Exports (PVT) LTD у серпні 2016 року надав свого листа №140UTUA-445. У листі Dawood Exports (PVT) LTD фактично підтвердив автентичність та правильність документів, наданих ТОВ "Текссол-С" Київській міській митниці ДФС при митному оформленні митної декларації.

Тому суд зазначив, що вважає висновки Київської міської митниці ДФС, зазначені в протоколі про те, що при митному оформленні митної декларації були подані документи, що містять неправдиві відомості про товар, а особливо через винні дії ОСОБА_2, такими, що не відповідають дійсності.

Отже, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2017 №359/8550/16-П вказує на суперечності, які наявні у відповіді митної адміністрації Ісламської Республіки Пакистан від 19.05.2016 №3(4)ІС/2014.

При наданні правової оцінки доводам відповідачів суд також враховує частину сьому статті 54 Митного кодексу України, згідно якої у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З огляду на зазначені обставини суд переконаний, що надані до митного оформлення документи, в тому числі й додатково надані позивачем, містять достатні відомості на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, при цьому відповідачем не доведено протилежного. У зв'язку із цим, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів для визначення митної вартості товарів ввезених позивачем згідно митної декларації ІМ40ДТ №100260001/2016/211594.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно частини четвертої статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд звертає увагу, що в листі №12311/16-03 від 23.11.2016 позивач просив Київську міську митницю ДФС, зокрема, у випадку неможливості визнання митної вартості Товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між Київською міською митницею ДФС і ТОВ "Текссол-С" з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару.

Разом з цим, державний інспектор в порушення вимог частин п'ятої та шостої статті 55 Митного кодексу України не забезпечив права позивача на проведення консультацій в письмовій чи будь-якій іншій формі та склав картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2016/00167.

Недотримання Київською міською митницею ДФС частини четвертої статті 57 Митного кодексу України в частині проведення консультацій на вимогу декларанта додатково свідчить про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016.

Визначаючись щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності державного інспектора Київської міської митниці ДФС Герасименко М.В., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016 протиправною, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно пункту 6 частини другої статті 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.

За приписами статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Встановлено, що рішення про відмову у митному оформленні, оформлене у вигляді картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2016/00167, державний інспектор прийняв після розгляду документів поданих позивачем у листі №12311/16-03 від 23.11.2016.

Згідно матеріалів справи (а.с. 26, 27) вказаний лист отриманий Київською міською митницею ДФС 28.11.2016 о 13:17:20, разом з цим, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2016/00167 державний інспектор склав 28.11.2016 о 18:55:56 (а.с. 28), тобто з порушенням строку відведеного статтею 255 МК України

Отже, вказаним відповідачем допущено бездіяльність, яка полягає в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем надані всі документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а відповідачем не доведено протилежного, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних доручень №4058 від 13.02.2017 та №3871 від 07.12.2016 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 5965,63 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність державного інспектора Київської міської митниці Державної фіскальної служби Герасименка Михайла Володимировича, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №100260001/2016/211594 від 17.11.2016, - протиправною.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №100260001/2016/200029/2 від 28.11.2016.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" судові витрати у розмірі 5965,63 грн (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень шістдесят три копійки).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" (місцезнаходження юридичної особи: 03151, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35892372).

Відповідач - державний інспектор Київської міської митниці Державної фіскальної служби Герасименко Михайло Володимирович (місцезнаходження юридичної особи: 03680, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39422888).

Відповідач - Київська міська митниця Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 03680, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39422888).

Суддя О.М. Чудак