Рішення № 81476430, 26.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/12570/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елен Декор»

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі – ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елен Декор» (далі – ТОВ «Елен Декор») з вимогами щодо застосування заходів реагування.

Позов обґрунтовано тим, що у період з 04 по 15 червня 2018 року проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки ТОВ «Елен Декор», зокрема, приміщення за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 201-203 у Дарницькому районі, за результатами якої складено Акт від 15 червня 2018 року № 201 із встановленням порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року (далі – Правила № 1417) та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правилу сфері пожежної техногенної безпеки.

Позивач стверджує, що виявлені порушення є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров’ю людей, у зв’язку з чим звертається до суду з вимогою про застосування до ТОВ «Елен Декор» захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, до повного усунення порушень вимог законодавства, зазначених в Акті перевірки.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати її суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Відповідачем 23 жовтня 2018 року до суду поданий відзив (а.с.67-71), з якого вбачається, що 21 червня 2018 року позивачем за результатами проведеної перевірки складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 198, про який у позові позивач не згадує та не дає можливості суду визначити характер та відношення відповідача до виявлених порушень, його бажання їх виправити.

На виконання зазначеного припису відповідачем усунено ряд порушень, про які вказано у Акті від 15 червня 2018 року, про що повідомлено позивача листом № 42 від 05 липня 2018 року, проте позивач без повторної перевірки звернувся до суду з даним позовом.

Обраний позивачем крайній захід реагування – повне зупинення використання приміщення до повного усунення порушень відповідач вважає необґрунтованим за тих обставин, що ним усунуто більшість виявлених порушень, а інші знаходяться у стадії усунення, водночас відповідач зазначає, що деякі порушення усунути неможливо, оскільки він не є власником приміщення, а лише орендує його та використовує під виставковий зал.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Одночасно, 23 жовтня 2018 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року залишено без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до положень частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

В силу положень частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по-батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, з 04 по 15 червня 2018 року на підставі наказу від 16 травня 2018 року № 300 «Про проведення планових перевірок» уповноваженими представниками ГУ ДСНС у м. Києві проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки ТОВ «Елен Декор», зокрема, перевірено приміщення за адресою: м. Київ, Дарницький район, Харківське шосе, 201-203.

За результатами проведеної перевірки 15 червня 2018 року складено Акт планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки № 201, в якому зафіксовано виявлення таких порушень положень Кодексу цивільного захисту України, Правил № 1417:

1) не надано акт на проведення схованих робіт щодо прокладання електропроводки під підвісною стелею;

2) не надано підтверджуючих документів щодо проведення заміру опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

3) допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

4) електророзетки в приміщенні встановлені на горючу основу без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити не менше ніж на 0,01 метра;

5) не надано акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту;

6) приміщення вчасно не очищаються від горючого сміття, а саме: допускається зберігання картонних коробок та інших паперових матеріалів;

7) допускається встановлення кондиціонерів на горючій основі;

8) не надано підтверджуючих документів щодо проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки;

9) ширина сходового маршу менше 1,2 метра;

10) запасний шлях евакуації влаштовано через складське приміщення;

11) на шляхах евакуації використовуються матеріали з невизначеною пожежною небезпекою;

12) ступінь вогнестійкості сходів не виконано відповідно до будівельних норм;

13) приміщення не у повному обсязі обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого пожежного спостереження;

14) допускається розміщення матеріальних цінностей на шляху евакуації;

15) пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

16) пожежні крани не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами;

17) складські (підсобні) приміщення не відокремлені протипожежними перешкодами, з межею вогнестійкості ЕІ 30, які мають сертифікат відповідності;

18) дерев’яні конструкції покрівлі не оброблені вогнезахисною речовиною із складанням акту про виконані роботи;

19) складські приміщення не у повному обсязі обладнані системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого пожежного спостереження;

20) в складських приміщеннях не забезпечено проходу між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м.;

21) в складських приміщеннях допускається складування продукції навалом;

22) в складських приміщеннях ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

23) не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

З відзиву відповідача на позовну заяву, а також з доданих до нього доказів судом встановлено, що позивачем виносився припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 21 червня 2018 року, у якому перераховано зазначені вище порушення (23 пункти).

Відповідачем 05 липня 2018 року за № 42 направлено позивачу листа з інформацією про часткове усунення порушень, зазначених в Акті від 15 червня 2018 року та у приписі від 21 червня 2018 року, а саме по пунктах:

1) надано Акт № 46 від 20 червня 2018 року на проведення схованих робіт щодо прокладання електропроводки під підвісною стелею (а.с. 109);

2) надано Технічний звіт по перевірці технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів і ліній передачі разом з електровимірювальними й випробувальними роботами відповідно до вимог і норм ПТЕ і ПБЕЕС на об’єкті: офісні приміщення ТОВ «Елен Декор», м. Київ, Харківське шосе, 201/203 (а.с. 98-107);

3) усунено улаштування та експлуатацію тимчасових дільниць електромережі безпеки (використання подовжувачів);

6) приміщення очищене від горючого сміття (картонних коробок та інших паперових матеріалів);

8) надані підтверджуючі документи щодо проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки (а.с. 110-112);

11) отримано сертифікат горючості (у день перевірки демонтовані паллети);

14) заборонено розміщення матеріальних цінностей на шляху евакуації;

з пункту 17) по 22) - складські приміщення та складські приміщення з дерев’яними конструкціями не використовуються (надано договір оренди нежитлових приміщень № 1290 від 28 грудня 2017 року з угодою про внесення змін від 01 квітня 2018 року (а.с. 92-97);

23) подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (а.с.91).

Отже, як стверджує відповідач, чотирнадцять з двадцяти трьох пунктів виявлених порушень ним усунено, і це підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Окрім того відповідачем стверджується, що інші дев’ять пунктів, зокрема 4), 5), 7), 9), 10), 12)13), 15, 16) знаходяться в процесі виконання.

Зазначені обставини часткового усунення відповідачем виявлених порушень позивачем не перевірено, а натомість подано до суду адміністративний позов щодо наявності усіх 23 пунктів порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки.

У цьому зв’язку суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб’єкта господарювання; створення об’єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки; проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктах, сил цивільного захисту – для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розробка та затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням, здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем проти пожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Частиною першою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників суб’єктів господарювання.

Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України та статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляду сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних заходів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд у цьому зв’язку зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об’єкті порушень вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Водночас, такий захід реагування як повне зупинення роботи підприємства, об’єктів окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є крайнім заходом, обґрунтованість та доцільність якого має бути доведена суб’єктом застосування.

За встановлених обставин суд не вбачає чи розглядалися позивачем можливості застосування інших заходів реагування, крім вже запропонованого повного зупинення роботи ТОВ «Елен Декор», а більше з тим, за умов часткового усунення відповідачем встановлених порушень (14 пунктів з 23), повного їх сприйняття, намагання та вжиття конкретних заходів для отримання необхідної документації, що від нього вимагається.

Також суд звертає увагу на те, що, подаючи адміністративний позов, позивач жодним чином не зазначив важливих для розгляду справи обставин винесення ним припису від 21 червня 2018 року № 198 щодо виявлених порушень з 23 пунктів та надання відповідачу можливості для їх добровільного усунення.

Не доведено позивачем й обставин повторної перевірки виконання припису та усунення відповідачем виявлених порушень вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей, у зв’язку з чим виникає сумнів в адекватності запропонованого заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Елен Декор», про що суд вже зазначав вище.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об’єкта, будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, не є обґрунтованою та необхідною мірою відповідальності відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки підстав для задоволення позову суд не вбачає, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елен Декор» про застосування заходів реагування – відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Елен Декор», адреса: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 39, код ЄДРПОУ 39854770.

Суддя В.І. Келеберда