Рішення № 81476410, 25.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2019 року № 640/1048/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНОВЕН» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування припису та постанови,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНОВЕН» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент), в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просило скасувати постанову №1/19/073-54 від 03.01.2019 про накладення штрафу у сумі 69 165,00 грн., припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2018 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» не повинно було отримувати дозвільних документів для виготовлення конструкції «Навіс», яка після виготовлення і випробування не призначена для використання на території позивача, а підлягає подальшому продажу та встановленню на території покупця даного навісу, з огляду на що Товариство вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень порушено вимоги п.п. 6, 7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017.

Представник позивача Вітюк В.В. в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Сидора Ю.Г. проти задоволення позову заперечувала. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача, в якому остання просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що посадовими особами Департаменту вжито всіх заходів на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Так, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів даної адміністративної справи, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення Ільченка В.Ю. від 02.11.2018 у присутності уповноваженої особи ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» Зацаринського А.О. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Будівництво на вулиці Молодогвардійській, 11 у Солом'янському районі міста Києва».

Уповноважена особа ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» - Зацаринський А. О. отримав копію направлення для проведення перевірки, про що свідчить підпис останнього.

Під час вказаної вище перевірки у грудні 2018 року встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 06.07.2000 № 235/956 земельна ділянка розміром 0,2661 га в тому числі 0,05 га в межах проектних ліній за адресою вул. Молодогвардійська, 11 у Солом'янському районі м. Києва передана в оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН».

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту було складено акт перевірки від 20.12.2018 та, враховуючи виявлені порушення ТОВ «НВФ «Техновен», видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.12.2018, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2018, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «НВФ «Техновен» від 20.12.2018.

Оскільки під час проведення позапланової перевірки посадовою особою Департаменту встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва «Будівництво на вулиці Молодогвардійській, 11 у Солом'янському районі міста Києва» було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2018 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 20.12.2018 до усунення допущених правопорушень та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.12.2019 з вимогою усунути допущені порушення у термін до 20.02.2019.

Від отримання акту перевірки, приписів та протоколу уповноважена особа ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» Зацаринський А.О. відмовився, у зв'язку з чим, останні було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.01.2019 №1/19/073-54, якою ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 69 156,00 грн.

Незгода позивача із вказаними вище рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-ХIV (далі по тексту - Закон України №687-ХIV), статтею 10 якого встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України №3038-VI).

Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Вказаним порядком визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 р. №978 (далі також - Положення), основними завданням Департаменту є зокрема здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 2 статті 36 Закону №3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Як вже зазначалось вище, головним державним інспектором інспекційного відділу №1 Управління контролю за будівництвом Сорокою М.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Будівництво на вулиці Молодогвардійській, 11 у Солом'янському районі міста Києва».

Під час перевірки вказаного об'єкту будівництва встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 06.07.2000 за № 235/956, земельна ділянка розміром 0,2661 га в тому числі 0,05 га в межах проектних ліній за адресою вул. Молодогвардійська, 11 у Солом'янському районі м. Києва передана в оренду на 25 (двадцять п'ять) років для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд ТОВ «НВФ «Техновен».

Також відповідачем встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на вул. Молодогвардійська, 11 у Солом'янському районі м. Києва.

Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право позивачу на виконання підготовчих та будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об'єкт будівництва на вул. Молодогвардійській, 11 у Солом'янському районі м. Києва.

Під час перевірки з виїздом на місце, враховуючи надані та пред'явлені документи уповноваженою особою ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» Зацаринським А.О., встановлено, що за вказаною вище адресою виконуються будівельні роботи з будівництва споруди не визначеного призначення (орієнтовною площею 336 м2), без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС1.

Під час проведення позапланової перевірки проектну документацію не надано.

Пунктом 15 Порядку №553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Приписи п. 17 згаданого Порядку визначають, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

За правилами п. 18 Порядку №553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до п. 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як убачається з матеріалів справи, в акті перевірки та у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було зафіксовано порушення ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розпочато будівництво споруди не визначеного призначення (орієнтовною площею 336 м2) без документа, що надає право на виконання будівельних робіт.

Оскільки під час проведення позапланової перевірки посадовою особою Департаменту встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва «Будівництво на вулиці Молодогвардійській, 11 у Солом'янському районі міста Києва» було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2018 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 20.12.2018 до усунення допущених правопорушень та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.12.2019 з вимогою усунути допущені порушення у термін до 20.02.2019.

Також, п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі по тексту - Порядок №244) передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи (п. 17 Порядку № 244).

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).

У зв'язку з наведеним, суд звертає та акцентує увагу на тому, що підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є факти, встановлені в акті перевірки та протоколі, процедура накладення якого ніяким чином не пов'язана із виконанням вимог припису. Припис є самостійним актом контролюючого органу, який складається за результатами перевірки та вимагає усунення виявлених порушень, результати перевірки якого здійснюється за окремою процедурою, яка може передбачати власні наслідки невиконання, зокрема, накладення штрафу за невиконання вимог припису.

Відтак, проаналізувавши вказані норми, суд зазначає, що протягом 15 днів з дня одержання суб'єктом містобудування протоколу здійснюється розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами розгляду якої орган державного архітектурно-будівельного контролю має право прийняти, у тому числі постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Від отримання акту перевірки, приписів та протоколу уповноважена особа ТОВ «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен» Зацаринський А.О. відмовився, у зв'язку з чим, останні було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 21.12.2018 № 073-12298 на адресу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)- у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.01.2019 № 1/19/073-54, якою ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 69 156,00 грн.

Отже, зважаючи на те, що, по-перше, в ході проведення перевірки встановлено порушення, вчинених ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН», по-друге, від отримання протоколу від 20.12.2018 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадова особа позивача відмовилась, по-третє, відповідно до п. 16 Порядку № 244, відповідач протягом 15 днів з дня одержання позивачем протоколу був зобов'язаний розглянути справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 03.01.2019 №1/19/073-54, якою за порушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» накладено штраф у розмірі 69 156,00 грн.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у їх сукупності в контексті викладених норм, суд дійшов висновку, що приписи та постанова є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Разом з тим, у позовній заяві позивач стверджує, що ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» не повинно було отримувати будь-яких дозвільних документів для виготовлення конструкції «Навіс», яка після виготовлення і випробувань не призначена для використання на території Товариства, а підлягає подальшому продажу.

Проте таке твердження позивача спростовується фотофіксацією, яка міститься в матеріалах справи, згідно якої чітко вбачається, що навіс не є тимчасовою спорудою , адже елементи конструкції зварені між собою, тому розібрати їх без збереження міцності конструкції не являється можливим.

Крім того, тимчасова споруда не може мати фундамент, а як вбачається з фотофіксації металеві стовпи мають фундамент, наявна опалубка, що вже само по собі являє наявність фундаменту.

В судовому засіданні встановлено, що дана так звана тимчасова споруда по день розгляду справи не розібрана і знаходиться в такому ж стані як зафіксовано на фото головним державним інспектором інспекційного відділу №1 Управління контролю за будівництвом Сорокою М.В.

Представник позивача пояснив, що дана тимчасова конструкція була зібрана для огляду на вимогу покупця, при цьому на вимогу суду не зміг надати договір купівлі-продажу, чи хоча б вказати найменування покупця.

Надана суду копія договору №111 від 22.10.2018 про співробітництво між ПП «Будкомплект менеджмент» та ТОВ «НВФ «ТЕХНОВЕН» судом в силу ч. 5 ст. 77 КАС України не приймається до уваги, у зв'язку з відмовою сторони позивача надати його оригінал.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 КАС України, проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення їх представників, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНОВЕН» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування припису та постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко