Рішення № 81476299, 23.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2019 року № 826/13584/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиПетропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2, Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12провизнання протиправним та скасування рішення, розпорядження, визнання протиправними дій та бездіяльності

за участю:

представника позивача - ОСОБА_13, ОСОБА_14;

представників третіх осіб - ОСОБА_15, ОСОБА_14

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - Позивач або ОСОБА_1.) з позовною заявою до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі також - Відповідач 1 або Сільрада), Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі також - Відповідач 2 або Райдержадміністрація), в якій просила:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення 13-тої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.06.2012 № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

2. Визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, що полягає у невиконанні належним чином публічно-правових обов'язків у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема, під час розроблення генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.

3. Визнати протиправними дії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо зміни затвердженого 06.06.2012 генерального плану села Петропавлівська Борщагівка.

4. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 23.09.2015 №527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану села Петропавлівська Борщагівка».

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки Відповідачами під час вчинення спірних дій (бездіяльності) та прийнятті спірних рішень (у тому числі щодо коригування затвердженого Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка), порушено встановлений законодавством порядок планування територій на місцевому рівні, чим, відповідно, порушені права та законні інтереси Позивача, то такі спірні дії (бездіяльність) та рішення є протиправними.

Представником ОСОБА_2 були надані суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що Позивачем не доведено порушення його прав та інтересів спірними діями (бездіяльністю) та рішеннями. Також, на думку ОСОБА_2, Позивач не довів а ні фактів надання пропозицій, на які не була надана відповідь, а ні наявності неузгоджених питань між органом місцевого самоврядування та розробником містобудівної документації, отже є бездоказовими твердження Позивача про порушення процедури громадських слухань при розробці Генерального плану.

Представник Сільради у письмових запереченнях проти позовної заяви наголосив на тому, що твердження Позивача про порушення процедури проведення громадських слухань не відповідають дійсності, оскільки вважає, що Сільрадою вчасно та у повному обсязі оприлюднено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації (Генеральний план села Петропавлівська Борщагівка).

Інші учасники справи письмових пояснень та/або заперечень по суті позовних вимог суду не подали.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 24.01.2017, позовна заява ОСОБА_1 задоволена повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних дій та рішень, оскільки не було дотримано порядку проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, а тому, незалежно від того, чи виявлені порушення законодавства, подальші дії суб'єктів владних повноважень не можуть вважатись правомірними, а будь-яке прийняте на підставі цих результатів рішення підлягає скасуванню.

Не погодившись з таким висновком, Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 30.03.2017 скасував зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши при цьому, що ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено, які саме права Позивача, як особи, що з 1991 року не проживає на відповідній території (з 1991 року зареєстрована та проживає в м. Києві, а не в селі Петропавлівська Борщагівка), порушені оскаржуваними рішеннями.

Також, Вищий адміністративний суд України зауважив, що судами попередніх інстанцій не встановлено підстави за яких Позивач звернулась до суду лише у 2016 році, оскільки із відповідними запитами громадяни мали можливість звернутись із моменту прийняття оскаржуваного рішення.

Окрім того, Вищий адміністративний суд України наголосив, що судами попередніх інстанцій не була досліджена процедура щодо подання, розроблення, розгляду та затвердження генеральних планів населених пунктів та змін до них, а також не встановлено момент виникнення спірних правовідносин.

Зважаючи на зауваження Вищого адміністративного суду України щодо ненадання судами попередніх інстанцій оцінки обставинам дотримання Позивачем строків звернення до адміністративного суду, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Разом з тим, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.08.2018 скасовані ухвали судів попередніх інстанцій, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, Касаційним адміністративним судом у згаданій постанові встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 2004 року відповідно до Державного акта про право власності на земельну ділянку володіє на праві власності земельною ділянкою, що знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка. Також встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що про наявність оскаржуваних рішень Позивач дізналась у липні 2016 року із листа виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 22.06.2016 № 37, наданого як відповідь на інформаційний запит. При цьому, зі змістом рішення від 06.06.2012 № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка» отримала можливість ознайомитися 03.08.2016, коли до листа Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 68 від 03.08.2016 було додано копію оскаржуваного рішення. Окрім того, у постанові зазначено, що дана справа має значний суспільний інтерес, зокрема, для жителів відповідної територіальної громади. При цьому, у даній справі суспільним інтересом звернення до суду з вимогою, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення про затвердження генерального плану населеного пункту є судовий розгляд існуючого спору, що у своїй основі має відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні.

Виходячи з наведених та встановлених у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.08.2018 обставин, фактично, нівельовані зауваження, наведені Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30.03.2017, якою справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У ході нового судового розгляду даної справи, Позивач підтримала заявлений позов у повному обсязі.

Сільрада позовну заяву не визнала, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною, а також через представника подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням Позивачем строків звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Райдержадміністрація подала суду письмове клопотання про вирішення спору за відсутності представника відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, враховуючи зауваження Вищого адміністративного суду України поряд з обставинами, встановленими Касаційним адміністративним судом Верховного Суду, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач з 2004 року відповідно до Державного акта про право власності на земельну ділянку (серія ЯА № 221423 від 30.12.2004) володіє на праві власності земельною ділянкою, що знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка.

Рішенням 13-тої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.06.2012 №4 «Про затвердження генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка» затверджений генеральний план с. Петропавлівська Борщагівка (далі також - Генплан).

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 25.09.2015 № 527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану села Петропавлівська Борщагівка» виконавчому комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради надано дозвіл на дострокове внесення змін до генерального плану села Петропавлівська Борщагівка.

Про наявність оскаржуваних рішень Позивач дізналась у липні 2016 року із листа виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 22.06.2016 № 37, наданого як відповідь на інформаційний запит. При цьому, зі змістом рішення від 06.06.2012 № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка» отримала можливість ознайомитися 03.08.2016, коли до листа Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 68 від 03.08.2016 було додано копію оскаржуваного рішення.

Вважаючи такі рішення (розпорядження) Відповідачів, а також їх дії (бездіяльність) щодо реалізації таких рішень протиправними, Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши і надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам та наданим поясненням представників учасників справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (у редакції на момент прийняття спірних рішень), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 3 згаданого Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР закріплено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно з частиною першою статті 73, частиною першою статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Таким чином, зокрема, діяльність сільрад (у тому числі щодо прийняття обов'язкових до виконання актів) безпосередньо стосується прав та інтересів, зокрема, громадян , які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Тож враховуючи, що Позивач є власником земельної ділянки в с. Петропавлівська Борщагівка, рішення (дії, бездіяльність) Відповідача 1 як органу місцевого самоврядування на відповідній території безпосередньою впливають (стосуються) на її права та законні інтереси.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, на момент прийняття спірних рішень встановлював Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно зі статтею 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, у тому числі, органами місцевого самоврядування (частина перша статті 6 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 16, статті 17 Закону № 3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (частина перша статті 17).

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина друга статті 17).

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (частина п'ята статті 17).

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина шоста статті 17).

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, окрім іншого, повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах (частина сьома статті 17).

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років (частина дев'ята статті 17). Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (частина десята статті 17).

Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що становить державну таємницю та належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства. Зазначена частина може включатися до складу генерального плану населеного пункту як окремий розділ (частина одинадцята статті 17).

Статтею 21 Закону № 3038-VI закріплена процедура проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.

Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій (частина перша).

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (частина друга).

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (частина третя).

За приписами частини четвертої та п'ятої статті 21 Закону № 3038-VI, оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів (частина дев'ята). Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України (частина одинадцята).

На момент прийняття спірних рішень, механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначав Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі також - Порядок № 555), який набрав чинності 02.06.2011.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно пункту 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій (пункт 10 Порядку № 555).

Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк (пункт 11 Порядку № 555).

За приписами пунктів 16, 17 Порядку № 555 оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід'ємною складовою частиною зазначеної документації.

Таким чином, Порядком № 555 чітко визначена послідовність дій, зокрема сільрад щодо реалізації закріпленої статтею 21 Закону № 3038-VI, процедури проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів. Також вказаним Порядком № 555 закріплений обов'язок, зокрема сільрад, по оприлюдненню: прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації, розроблених проектів містобудівної документації, повідомлень про подання пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації, а також результатів розгляду пропозицій. При цьому таке оприлюднення має здійснюватися шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також шляхом розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд не залишає поза увагою, що до прийняття Закону № 3038-VI, правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлював Закон України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, який був спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів та закріплював майже аналогічні норми, наведеним вище нормам Закону № 3038-VI.

Зокрема, статтею 18 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III закріплювалось, що для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених законом: протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації; протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення; оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз'яснення про їх зміст; інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.

Згідно з Державними будівельними нормами «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» ДБН Б.1-3-97, затвердженими наказом Держбуду України від 25.09.1997 № 164 (втратили чинність з 1.11.2012) (далі також - ДБН), ці норми встановлюють вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження і затвердження містобудівної документації з планування території міст і селищ: генеральних планів, концепцій розвитку, проектів розміщення першої черги будівництва. Дані норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами - учасниками інвестиційного процесу незалежно від форм власності та господарювання.

Генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території (підпункт 1.1. пункту 1 ДБН).

Генеральний план повинен відповідати вимогам: Конституції України, законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, санітарного законодавства, державних нормативних документів, що регламентують будівельні, екологічні та інші аспекти містобудування; правил, норм та стандартів безпеки та організації дорожнього руху; уповноважених на це законодавством органів державної виконавчої влади щодо врахування державних інтересів при плануванні територій; щодо узгодження приватних, громадських та державних інтересів; щодо забезпечення сталого розвитку населеного пункту; щодо охорони навколишнього середовища та ефективного ресурсокористування; щодо збереження історико-культурної спадщини (підпункт 1.4. пункту 1 ДБН).

Згідно підпунктів 5.1., 5.2. пункту 5 ДБН, організація розробки, погодження та затвердження містобудівної документації з планування території міського населеного пункту здійснюється виконавчими органами селищних і міських рад, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Необхідність розробки генерального плану або коригування його окремих розділів, іншої вказаної містобудівної документації з планування території населеного пункту обґрунтовується відповідними органами містобудування і архітектури, органами державного санітарно-епідемічного нагляду, іншими органами державного нагляду згідно з компетенцією.

Рішення про розроблення містобудівної документації з планування території населеного пункту або коригування її окремих розділів приймає відповідна селищна, міська рада.

Згідно з цим рішенням виконавчий орган відповідної ради, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк: визначають замовника та розробника документації (підрядника, генерального проектувальника), встановлюють строки її розроблення та джерела фінансування, вирішують інші договірні питання; звертаються до обласної державної адміністрації, уряду Автономної Республіки Крим (для міст обласного значення), Кабінету Міністрів України (для міст Києва і Севастополя) стосовно одержання державних вимог щодо розроблення генерального плану; сповіщають через місцеві органи масової інформації (офіційну газету, радіо, телебачення) про початок розроблення генерального плану та визначають місце та строки подання пропозицій фізичними і юридичними особами.

За твердженнями Відповідача 1, процедура розробки Генплану була розпочата ще у 2006 році на підставі рішення Сільради 26-тої сесії ІV скликання від 20.01.2006 № 5 «Про коригування генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка та розробку проекту детального планування житлових масивів», яким, зокрема, виконкому Сільради було доручено здійснити комплекс заходів з організації коригування Генплану та сповістити через засоби масової інформації про початок розробки коригування Генплану і визначити адресу та строки подання пропозицій фізичними і юридичними особами.

При цьому, судом встановлено, що у зазначеному рішенні всупереч наведених вимог ДБН, не визначено, замовника та розробника документації (підрядника, генерального проектувальника), не встановлені строки її розроблення та джерела фінансування, що призвело, в кінцевому випадку, до зловживань з боку Відповідачів, у тому числі щодо строків.

Не зважаючи на вищенаведене, на думку Відповідача 1, ним вчасно та у повному обсязі здійснено оприлюднення зазначеного рішення з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, в друкованому виданні «Трибуна» Петропавлівської Борщагівки № 14 від 20.01.2006 (тираж газети 2000 примірників). Тож, Відповідач 1 дійшов висновку про належне виконання вищенаведених положень Закону від 20.04.2000 № 1699-III та Закону № 3038-VI та, відповідно, безпідставності доводів Позивача, покладених в основу обґрунтування позовної заяви.

Натомість судом встановлено, що Відповідачем 1 порушено вимоги статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, зокрема в частині повідомлення через засоби масової інформації про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо містобудівної документації (Генплану), що вказує на порушення встановленої законом процедури, тож така процедура не може бути визнана судом законною.

Також, суд не залишає поза увагою того факту, що діючим, станом на 2006 рік законодавством (як і законодавством з 2011 року), не передбачалась процедура коригування містобудівної документації (зокрема, генерального плану населеного пункту), натомість визначалась процедура розроблення відповідної містобудівної документації та її зміни, що вказує на вчинення Відповідачем 1 дій та прийняття ним рішень поза наданими законом повноваженнями та порядком.

Окрім того, дослідивши наявну в матеріалах справи копію примірника газети Трибуна» Петропавлівської Борщагівки № 14 від 20.01.2006 судом з'ясовано, що текст рішення Сільради 26-ої сесії ІV скликання від 20.01.2006 № 5 «Про коригування генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка та розробку проекту детального планування житлових масивів», копія якого як окремий документ надана Відповідачем 1 та текст, розміщений в указаній газеті не є однаковими та містять розбіжності, зокрема, у назві рішення, в газеті зазначено «Про розробку генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка, с. Чайки та розробку проекту детального планування житлових масивів», що викликає сумнів в автентичності зазначеного видання, а також унеможливлює встановлення достовірності змісту прийнятого та опублікованого рішення Відповідача 1.

Більше того, відповідно до висновку експертного дослідження від 18.07.2017 № 8-4/19, проведеного Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, рішення 26-тої сесії IV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.01.2006 № 5 «Про розробку генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка, с. Чайки та розробку проекту детального планування житлових масивів», що розміщене в додатку до №14 газети «Трибуна» Петропавлівської Борщагівки, копія (технічне зображення) якого надана на дослідження - виготовлено шляхом монтажу (за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки), з використанням реквізитів підпису, відбитку печатки, фрагментів тексту) документа-рішення 26-тої сесії IV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 5 від 20.01.2006 «Про коригування генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка та розробку проекту детального планування житлових масивів», копія (технічне ображення) якого була надана на дослідження у якості порівняльного документа.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту виконання вимог статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III Відповідачем 1 суду не надано.

Також, Відповідачем 1 не подано суду жодних доказів на підтвердження того, що у період з 20.01.2006 по 30.05.2011, тобто понад п'ять років, вчинялися будь-які дії, спрямовані на реалізацію рішення Сільради від 20.01.2006 № 5 «Про коригування генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка та розробку проекту детального планування житлових масивів» та виконання вимог законодавства щодо врахування громадських і приватних інтересів. Тобто, фактично, з травня 2011 року Відповідачем 1 була розпочата процедура розробки Генплану, у той час, як рішення Сільради від 20.01.2006 № 5 передбачало здійснення комплексу заходів з організації коригування Генплану, а не розробки та затвердження нового Генплану.

Натомість, Відповідачем 1 подано суду копію друкованого видання «Трибуна» Петропавлівської Борщагівки спецвипуск від 30.05.2011, в якому розміщене повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до матеріалів Генплану (проект якого створено на підставі рішення Сільради від 20.01.2006 № 5, розробник проектний інститут УкрНДІПроцивільсільбуд), в якому зокрема зазначено, що воно є підставою для подання пропозицій до проекту містобудівної документації в термін з 01.06.2011 по 30.06.2011. У той же час, на вказану дату (тобто станом на 30.05.2011), частиною п'ятою статті 21 № 3038-VI було закріплено, що підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування є оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Разом з тим, Порядок № 555, пунктом 6 якого визначалось, що підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду, набрав чинності лише 02.06.2011.

Тож, після 02.06.2011 Відповідачем 1 не виконано належним чином імперативних положень Порядку № 555 щодо оприлюднення відповідного повідомлення, а також не надано суду доказів належного виконання вимог пунктів 4, 10 Порядку № 555, у тому числі щодо оприлюднення на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Також, Відповідачем 1 подано суду копію друкованого видання «Трибуна» Петропавлівської Борщагівки спецвипуск від 15.07.2011 № 15 (130), в якому розміщене повідомлення про проведення громадських слухань з обговорення Генплану, які відбудуться 28.07.2011 о 16:00.

Зі змісту протоколу громадського слухання Генплану від 28.07.2011, в якому прийняли участь 78 осіб, вбачається, що на протязі останніх років по мірі необхідності вносилися зміни в Генплан села, розроблялися проекти детального планування окремих територій, тому назріла необхідність звести всю документацію в єдиний містобудівний документ (з доповіді сільського голови). При цьому, Відповідачем 1 не подано суду жодних доказів на підтвердження наведеної у протоколі інформації.

Незважаючи на зазначене, з копії друкованого видання «Трибуна» Петропавлівської Борщагівки спецвипуск від 07.06.2012 вбачається розміщення у ньому рішення 13-тої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.06.2012 № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

Виходячи з вищенаведеного в сукупності суд дійшов висновку, що Відповідачем 1, неодноразово порушивши процедуру розробки та затвердження містобудівної документації (Генплану), перевищуючи надані вищезгаданими законами повноваження, прийнято протиправне спірне рішення від 06.06.2012 № 4, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, відповідно, усі наступні рішення, дії та бездіяльність Відповідачів, прийняті, вчинені та допущенні у зв'язку з таким протиправним рішенням є також протиправними, оскільки в ланцюгу юридичних фактів, попередній факт є підставою для виникнення наступного. При цьому, принцип ланцюга юридичних фактів в діяльності органу місцевого самоврядування означає, що всі дії та/або рішення органів влади, які в силу закону передують певному рішенню суб'єкта владних повноважень, мають бути правомірні. У випадку неправомірності будь-якої із дій та/або рішень у органу не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь якому разі є неправомірним, оскільки не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України та критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, внаслідок порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та бездіяльності Відповідачів, Позивач був протиправно позбавлений можливості реалізації своїх прав щодо доступу до відповідної інформації, подання пропозицій до проекту Генплану та врахування її інтересів під час розроблення проекту Генплану, з огляду на що, такі порушені права підлягають відновленню в обраний та заявлений Позивачем спосіб.

З огляду на викладене вище, а також те, що оцінка правомірності Генплану не є самостійним предметом розгляду в цій справі, Окружним адміністративним судом м. Києва було відмовлено у задоволенні заявлених клопотань про призначення судової експертизи Генплану.

Отже, всупереч положень Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про землеустрій», «Про основи містобудування», реалізуючи власні управлінські функції суб'єкта владних повноважень у сфері містобудування, Відповідач 2 проігнорував обов'язок прийняти участь у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема у процесі розроблення Генплану, тобто допустив оскаржувану протиправну бездіяльність, що призвело до розроблення та затвердження Відповідачем 1 Генплану з порушенням вимог законодавства.

Також, суд не залишає поза увагою ту обставину, що як вже зазначалося вище, відповідно до частини дев'ятої статті 17 Закону № 3038-VI зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. Тобто, закон надає право місцевій адміністрації лише порушувати питання перед відповідною сільською радою про дострокове внесення змін до генерального плану, а не надавати дозвіл на таке внесення змін, що додатково підтверджує протиправність дій Відповідача 2 та прийнятого ним спірного рішення від 23.09.2015 № 527.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджені достатніми належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи, надані учасниками справи докази та пояснення їхніх представників, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідачі не виконали обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, розпорядження, визнання протиправними дій та бездіяльності, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 13-тої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.06.2012 № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

3. Визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, що полягає у невиконанні належним чином публічно-правових обов'язків у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема, під час розроблення генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.

4. Визнати протиправними дії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо зміни затвердженого 06.06.2012 генерального плану села Петропавлівська Борщагівка.

5. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 23.09.2015 №527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану села Петропавлівська Борщагівка».

6. Стягнути з Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1102,42 грн.

7. Стягнути з Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1102,42 грн.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (вул. Ярослава Мудрого, 1-А, село Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130).

Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області (пр-кт Перемоги, 126, м. Київ, 03115).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 25.04.2019.

Суддя П.О. Григорович