Рішення № 81476270, 26.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 760/12433/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справуза позовомОСОБА_1до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруінспектора Управління патрульної поліції м. Києва ДПП старшого лейтенанта поліції Гонвало Сергія Георгійовича Департамент патрульної поліції провизнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до інспектора Управління патрульної поліції м. Києва ДПП старшого лейтенанта поліції Гонвало Сергія Георгійовича (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконними його дії при складанні протоколу серії БД №440966 від 02.04.2018 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у протоколі, складеному відносно нього, не вказано частину статті, за якою передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, а лише вказано ст. 130 КУпАП, що не дозволяє йому зрозуміти, за якою частиною статті 130 КУпАП він притягається до відповідальності.

15.05.2018 ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва адміністративну справу №760/12433/18 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

10.07.2018 адміністративна справа №760/12433/18 надійшла до суду Окружного адміністративного суду міста Києва.

18.07.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі № 760/12433/18 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

20.08.2018 представником Департаменту патрульної поліції через канцелярію суду було подано заяву про залучення останнього до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з огляду на те, що відповідач є посадовою особою Департаменту патрульної поліції, тому рішення у справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Департаменту патрульної поліції, як органу поліції, який у відповідності до визначених законом повноважень здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері забезпечення дорожнього руху, забезпечує виконання рішень прийнятих за наслідками розгляду адміністративних справ, віднесених до повноважень органів та посадових осіб національної поліції щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за здійснення останніми адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху.

21.01.2019 ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Департамент патрульної поліції (далі - третя особа).

Відповідач відзив на позов не надав, третя особа пояснень з приводу предмету спору не надала, а тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Розглянувши подані позивачем докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.04.2018 відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення серії БД №440966 про те, що позивач 02.04.2018 о 10 год. 20 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Народного Ополчення, 9 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП.

Вважаючи дії відповідача зі складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення протиправними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Нормою пункту 19 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

При цьому згідно зі ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу, у тому числі і у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є серед іншого і протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 по справі № 760/9462/16 (адміністративне провадження №К/9901/12359/18).

Таким чином, відповідно до ст. 245 КАС України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, враховуючи ту обставину, що протокол про адміністративне правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Гонвало Сергія Георгійовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції про визнання неправомірними дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко