Ухвала суду № 81476267, 24.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2019 року м. Київ № 640/6927/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Акціонерного товариства "Українська залізниця"доДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни від 27.02.2019 № 45729765 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язання державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву позивача та провести державну реєстрацію права власності, форма власності-приватна на нежитловий будинок з реєстраційним номером 485113880000, що розташований в м. Києві, площа Вокзальна, будинок 1, з урахуванням висновків суду в даній адміністративній справі.

Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) <...> сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) <...>; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб); <...> відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Як убачається зі змісту позовної заяви представником позивача наведених вимог не дотримано: не зазначена інформація про представника відповідно до частини шостої статті 160 КАС України; відповідачами визначено Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Л.М. та Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), водночас вимоги до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні.

Крім того, позовна заява не містить обґрунтування належності цього спору до юрисдикції адміністративних судів, наприклад, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.11.2018 у справі №490/5986/17ц). Як убачається з доказів, доданих до позовної заяви, підставою відмови у вчиненні реєстраційної дії зазначено, зокрема, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на відповідне нерухоме майно за державою в особі Міністерства інфраструктури України. Водночас, позивачем не обґрунтовано, що спір не стосується речових прав чи обтяжень на нерухоме майно третіх осіб.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (частина четверта). Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина п'ята).

Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша). У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга).

Частиною шостою статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; типові справи; оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; перебування іноземців або осіб без громадянства на території України (пункти 1-11).

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (доповнено згідно з Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019 (абзац перший); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020 (абзац другий); представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню".

Отже, з 01.01.2019 представництво інтересів у справах що не віднесені до категорії незначної складності здійснюється адвокатами.

Позовна заява підписана представником ОСОБА_3, жодних доказів на підтвердження повноважень представника, як адвоката до суду не надано.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIIІ з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру про: визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Канівець Любові Миколаївни від 27.02.2019 № 45729765 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язання державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву позивача та провести державну реєстрацію права власності, які є пов'язаними. Отже позивачу необхідно сплатити 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, підписану адвокатом та доданням ордеру (довіреності) на підтвердження повноважень на представництво прав, інтересів позивача в суді, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України частині визначення відповідачів та чіткого обґрунтування змісту позовних вимог щодо кожного з них, зазначення інформації про представника, який підписав адміністративний позов відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, із зазначенням: прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання чи перебування, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, засобів зв'язку;

обґрунтування юрисдикції спору з урахування висновків суду;

документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/6927/19), Окружний адміністративний суд міста Києва, код 34414689.

Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача (відповідачів).

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п'яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу п'ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець