
Копія
Справа № 560/314/19
РІШЕННЯ
іменем України
18 квітня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 18.10.2018, № НОМЕР_2 від 18.10.2018 та № НОМЕР_3.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, валютного за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2018. ТОВ «Агас» рекомендованим листом Укрпошти отримало примірник ОСОБА_1 перевірки №1454/22-01-14-01/32877833 від 18.09.2018 ГУ ДФС у Хмельницькій області. 22.10.2018р. Не погоджуючись з висновками, викладеними в ОСОБА_1 перевірки, позивач 27.09.2018 надіслав на адресу відповідача заперечення до ОСОБА_1 перевірки. 16.10.2018 ТОВ «Агас» отримано відповідь №25841/10/22-01 на заперечення до ОСОБА_1 перевірки, у якій зазначено, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агас» ГУ ДФС у Хмельницькій області дотримано вимоги законодавчих актів України та висновки, зроблені у акті перевірки № 1454/22-01-14-01/32877833 від 18.09.2018 є правомірними. В подальшому ТОВ «Агас» вручено податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 18.10.2018, № НОМЕР_2 від 18.10.2018 та № НОМЕР_3. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Хмельницькій області ТОВ «Агас» 25.10.2018 подало скаргу до ДФС України. ДФС України своїм рішенням про результати розгляду скарги від 28.12.2018 №16199-99-11-04-01-25 залишила без змін податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 18.10.2018, № НОМЕР_2 від 18.10.2018 та № НОМЕР_3, а скаргу - без задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агас» не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 18.10.2018, № НОМЕР_2 від 18.10.2018 та № НОМЕР_3, вважає їх такими, що прийняті з порушенням податкового законодавства України, внаслідок чого звернулося до суду про їх скасування.
Ухвалою суду від 13.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
У строк встановлений судом представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов. Згідно відзиву, податковий орган не погоджується із позовними вимогами та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 27.03.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представники відповідача заперечили проти позову та просили відмовити у його задоволенні з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агас" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32877833.
В період з 31.07.2018 по 11.09.2018 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" (код ЄДРПОУ 32877833) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.09.2018 №1454/22-01-14-01/32877833, яким встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АГАС" вимог п. 44.1, ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п.п.138.3.1, п.138.3.3, п.138.3 ст.138, п. 140.1, п. 140.2 п.п. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 6, п. 7 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток: за 2016 рік в сумі 568130 грн., за 2017 рік в сумі 1085376 грн., за 1 квартал 2018 року на 1094540 грн.; п. 185.1 ст. 185, абз. 2 п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Агас» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 616654 грн., в т.ч.: за жовтень 2016 року на 22148 грн., за березень 2017 року на 4226 грн., за травень 2017 року на 512146 грн., за червень 2017 на 64116 грн., за липень 2017 року на 14018 грн.; п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 15 наказу Мінфіну від 31.12.2015, № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" ТОВ «Агас» 31.05.2017 не складено окрему зведену податкову накладну на перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів за даними бухгалтерського обліку над ціною їх постачання : суму постачання без ПДВ - 2561346 грн., ПДВ 512269 грн.; п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), несвоєчасно сплачено податкове зобов’язання з екологічного податку в сумі 19,48 грн.; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року та п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, та абзацу „б” пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України податкові розрахунки за формою 1ДФ за 2 квартал 2017 року - 1 квартал 2018 року подано з недостовірними відомостями та не у повному обсязі, що призвело до збільшення податкових зобов’язань платника податку та зміни платника податку; п.п. 168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168,1 ст. 168 та абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 щодо нарахування та встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати: не нарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у розмірі 270 грн. за 4 квартал 2017 року; п.п. 168.1.1, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 та абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, щодо встановленого порядку сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб: несвоєчасну сплату ПДФО за квітень 2016 року у розмірі 90 грн., за травень 2016 року у розмірі 90 грн., за січень 2017 року у розмірі 90 грн.; п.п. 1.6 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX , пп.168.1.1, пп.168.1.4 п.168,1 ст.168 та абз. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010, щодо нарахування та встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету військового збору, а саме не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору під час виплати оподаткованого доходу у розмірі 22,50 грн. за 4 квартал 2017 року; п.п.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.1, 168.1.5 п.168.1 ст.168 та абз. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 щодо встановленого порядку сплати (перерахування) до бюджету військового збору: несвоєчасну сплату військового збору за квітень 2016 року у розмірі 7,50 грн., за травень 2016 року у розмірі 7,50 грн., за січень 2017 року у розмірі 7,50 грн.; пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ та пункту 4 розділу IV Інструкції “Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 449 від 20.04.2015. В звіті за червень 2016 року платником самостійно донараховано суму єдиного внеску за квітень 2016 у розмірі 24,93 грн. та травень 2016 у розмірі 95,04 грн., в звіті за липень 2017 року ТОВ «Агас» самостійно донараховано суму єдиного внеску за квітень 2017 у розмірі 7,87 грн., в звіті за вересень 2017 року платником самостійно донараховано суму єдиного внеску в розмірі 56,73 грн. за серпень 2017 року, в звіті за січень 2018 року ТОВ «Агас» самостійно донараховано суму єдиного внеску у розмірі 369,44 грн.: за липень 2017 року у розмірі 323,77 грн. та за жовтень 2017 року у розмірі 45,67 грн. За лютий 2018 року перевіркою донараховано єдиного соціального внеску до розміру мінімального страхового внеску на суму 89,76 грн.; п. 2.2, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Мін’юсті України 13.01.2005 № 40/10320; п.п 1, п.п 2 п.1 р. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.16 №547, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050); п. 9 ст. 3 розділу II Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95- ВР; п.44.3 ст. 44 та п. 85.2.ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями.
Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки від 18.09.2018 №1454/22-01-14-01/32877833 позивач надав до Головного управління ДФС у Хмельницькій області свої заперечення № 78 від 27.09.2018.
12.10.2018 позивачу за результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем надано відповідь №25841/10/22-01-14-03 від 12.10.2018, в якій останній зазначив, що висновки акту планової виїзної документальної перевірки за номером №1454/22-01-14-01/32877833 від 18.09.2018 є правомірними, відповідають вимогам Податкового кодексу України та іншого законодавства.
В подальшому на підставі акту від 18.09.2018 №1454/22-01-14-01/32877833 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.10.2018, № НОМЕР_2 від 18.10.2018 та № НОМЕР_3.
Позивачем податкові повідомлення - рішення №0009991401 від 18.10.2018, №0010001401 від 18.10.2018 та №0010021407 оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України.
За результатами розгляду скарги позивача ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2018 №16199-99-11-04-01-25, яким залишила без змін податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 18.10.2018, № НОМЕР_2 від 18.10.2018 та № НОМЕР_3, а скаргу - без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агас" не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями звернулося з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податку законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).
В силу п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 133.1 ст.133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).
Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).
Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Вирішуючи даний спір, суд, з приводу висновків контролюючого органу щодо порушень позивачем податкового законодавства при складенні та реєстрації у лютому 2016 року в ЄРПН розрахунків коригування податкових зобов'язань (-) 104385,00 грн. до податкових накладних у термін пізніше 365 календарних днів з дати їх складання, зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач у період з січня 2013 року по грудень 2015 року здійснював господарську діяльність із ТОВ "Пакко холдинг" по оренді приміщень згідно договорів повторної суборенди, де ТОВ "Агас" - Продавець, ТОВ "Пакко холдинг" - Покупець.
ТОВ "Агас" на підтвердження господарської діяльності із контрагентом ТОВ "Пакко холдинг" у період з січня 2013 року по травень 2015 року виписано ряд податкових накладних, в яких визначено податкові зобов'язання згідно укладених договорів повторної суборенди.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи рішень Господарського суду Волинської області у справі № 903/736/15 від 10.09.2015, у справі № 903/738/15 від 10.09.2019, у справі № 903/735/15 від 14.09.2015 та постанови Вищого господарського суду України у справі № 903/71/15 від 22.07.2015, що набрали законної сили, на користь позивача стягнуто з ТОВ "Пакко холдинг" заборгованість по орендній платі згідно договорів оренди нерухомого майна.
Копії вищевказаних рішень позивачем отримано у січні-лютому 2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових конвертів.
Судом встановлено, що позивач після отримання вказаних рішень, якими для ТОВ «Агас» зменшено суми податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі п. 192.1 ст. 192 ПК України, 11.02.2016 склав уточнюючі розрахунки коригувань до податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Пакко Холдинг" 22.02.2016.
Судом досліджено в судовому засіданні складенні 11.02.2016 позивачем розрахунки коригування, та встановлено, що останні складено та зареєстровано у відповідності до норм чинного законодавства України, а також відображено у бухгалтерському обліку товариства та його контрагента.
Згідно абз. 5 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції 2016 року), суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Термін реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН передбачено абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, а саме: протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань.
Отже, аналізуючи встановлене, в даному випадку датами виникнення податкових зобов’язань є відповідні дати отримання ТОВ «Агас» рішень суду, які набрали законної сили, і згідно з якими для ТОВ «Агас» зменшено суми податкових зобов’язань з ПДВ.
Судом встановлено, що позивач у строк передбачений абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, протягом 15 календарних днів з дня отримання судових рішень, склав відповідні розрахунки коригувань, що дає суду зробити висновок про те, що ТОВ «Агас» не порушило терміну реєстрації розрахунків коригування.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає про необґрунтованість висновків контролюючого органу в частині порушення ТОВ «Агас» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження у лютому 2016 року податкових зобов’язань з ПДВ у сумі (-) 104385,00 грн..
Щодо встановлення відповідачем не віднесення позивачем до бази оподаткування ПДВ перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів, визначеної за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду над ціною їх реалізації в загальній сумі 2561346грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість в травні 2017 року в сумі 512269грн., суд зазначає наступне.
Позивачем 31.03.2017 згідно Наказу "Про переоцінювання основних засобів" № 4 від 31.03.2017 та на підставі експертних оцінок від 31.03.2017 здійснено переоцінку 3 групи "Будинки та споруди" основних засобів на дату балансу, складеного станом на кінець останнього дня першого кварталу 2017 року (31.03.2017).
Судом встановлено, що визначення справедливої вартості об'єктів 3 групи станом на 31.03.2017 проводило ПП "Золотий-ключ".
Згідно досліджених судом звітів "Про оцінку майна - нежитлових приміщень" від 31.03.2017 справедлива вартість об'єктів 3 групи складала:
- нежитлове приміщення м. Кам'янець - Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська), 42, 806,1 м. кв.: справедлива вартість без ПДВ - 1233425 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 1654,17 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 2153762,00 грн., результати переоцінки - (-) 920247,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Курчатова, 1В м. Хмельницький 833,7 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 3125000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 3748,35 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 4995175,00 грн., результати переоцінки - (-) 1870175,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Курчатова, 1В/76 м. Хмельницький 76,8 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 291850,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 3800,13 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 127585,00 грн., результати переоцінки - (+) 164265,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Гастелло, 6/1 м. Хмельницький 875 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 1750000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 2000,00 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 1307832,00 грн., результати переоцінки - (+) 442168,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Гастелло, 6/1 м. Хмельницький 875 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 1750000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 2000,00 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 1307832,00 грн., результати переоцінки - (+) 442168,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Герцена, 10, м. Хмельницький 217,6 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 816667,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 3753,07 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 547335,00 грн., результати переоцінки - (+) 269332,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Довженко, 12 м. Хмельницький 987 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 3250000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 3292,81 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 299583,00 грн., результати переоцінки - (+) 2950417,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Подільська, 25 м. Хмельницький 292 м. кв.: справедлива вартість без ПДВ - 1166667,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 3995,43 грн., нежитлове приміщення по вул. Подільська, 25 м. Хмельницький 404,3 кв. м.: справедлива вартість без ПДВ - 1750000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м. - 4327,47 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 116812,00 грн., результати переоцінки - (+) 2499855,00 грн.;
- система охоронної сигналізації: переоцінка не проводилася, залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки - 26898,00 грн.
Всього справедлива вартість без ПДВ складала - 13383609,00 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки складала - 9879270,00 грн.
За результатами переоцінки основних засобів групи 3 станом на 31.03.2017 позивачем здійснено уцінку двох приміщень за адресами: м. Кам'янець - Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська), 42, 806,1 кв. м. та м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В 833,7 кв. м. та виведено зазначені приміщення на рах. 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".
Як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Агас" вказані операції відобразило 31.03.2017 у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків:
- нежитлове приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В площею 833,7 кв.: Д-т 131 «Знос основних засобів» К-т 103 «Будинки та споруди» в сумі 1796998,83 грн., Д-т 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» в сумі 1870174,75 грн., Д-т 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» К-т 103 «Будинки та споруди» в сумі 3125000,00 грн.;
- нежитлове приміщення за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (вул. Червоноармійська) 42, площею 806,1 кв. м.: Д-т 131 «Знос основних засобів» К-т 103 «Будинки та споруди» в сумі 795190,23 грн., Д-т 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» в сумі 820336,87 грн., Д-т 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» К-т 103 «Будинки та споруди» в сумі 820336,87 грн.
Судом встановлено, що в травні 2017 року ТОВ «Агас» здійснено реалізацію уцінених нежитлових приміщень.
Згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2017 нежитлове приміщення загальною площею 851.8 кв. м., що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В, за ціною 3836000,00 грн., в т.ч. ПДВ (без ПДВ - 3196667,00 грн.).
Позивачем дану операцію відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - Кт 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" на суму 3836000,00 грн., в т.ч. ПДВ 639333,00 грн.; Д-т 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" К-т 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" в сумі 3125000,00 грн..
На підтвердження зазначеної операції позивачем складено податкову накладну № 455 від 29.05.2017, згідно якої сума ПДВ 639333,33 грн. (3196666,67*20%), зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.06.2017.
Згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2017, нежитлове приміщення загальною площею 806,1 кв. м, що знаходиться за адресою: Хмельницька область. м. Кам'янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська) 42, за ціною 1669109,00 грн. в т.ч. ПДВ (без ПДВ - 1390924,00 грн.).
Позивачем дану операцію відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - Кт 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" на суму 1669109,00 грн., в т.ч. ПДВ 278185,00 грн.; Д-т 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" К-т 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" в сумі 1333425,00 грн.
На підтвердження зазначеної операції позивачем складено податкову накладну № 453 від 29.05.2017, згідно якої сума ПДВ 278184,83 грн. (139924,17*20%), зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2017.
Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та п.12 П(С)БО 1 та п. 16 П(С)БО 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 року № 87 проведено переоцінку основних засобів не на дату балансів 31.12.2016 або 31.12.2017, а на дату - 31.03.2017, тобто на дату складання проміжної фінансової звітності за І квартал 2017 року.
На думку податкового органу оскільки ТОВ "Агас" проведено переоцінку 3 групи основних фондів станом на 31.03.2017 з порушенням вимог порядку проведення переоцінки для цілей бухобліку, відповідно, ціллю такої переоцінки на дату складання проміжної фінзвітності є зменшення залишкової вартості окремих об'єктів (нежитлових приміщень за адресами: м. Кам'янець - Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська), 42, 806,1 кв. м. та м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В 833,7 кв. м.), які в подальшому були реалізовані, та як наслідок не нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму перевищення їх залишкової вартості над ціною реалізації.
За даними перевірки встановлено, що на момент виведення нежитлових приміщень в необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу станом на 31.03.2017, станом на 01.04.2017 та станом на 01.05.2017, залишкова балансова вартість складає: по нежитловому приміщенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В площею 833,7 кв. м. - 4995174,75 грн.; по нежитловому приміщенню за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (вул. Червоноармійська) 42, площею 806,1 кв. м. - 2153761,87 грн. Перевищення балансової (залишкової) вартості вищевказаних приміщень за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються операції з їх реалізації над цінами продажу склало всього 2561346,00 грн., в тому числі - по нежитловому приміщенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В - 1798508,00 грн., по нежитловому приміщенню за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (вул. Червоноармійська) 42 - 1390924,00 грн.
Відповідач вказує, що відповідно до вимог п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ТОВ "Агас" у травні 2017 року перевищення балансової (залишкової) вартості вищевказаних нежитлових приміщень за даними бухгалтерського обліку над цінами їх продажу в сумі 2561346,00 грн. зобов'язано було віднести до бази оподаткування ПДВ та нарахувати податкові зобов'язання в сумі 512265,00 грн.
Проте, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з підстав наведених нижче.
Нормою п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Отже база оподаткування операцій з постачання товарів визначається, виходячи з їх договірної вартості. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.
Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанови Кабінету міністрів України від 28 жовтня 1998 року №1706 «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» суб'єкти господарювання зобов'язані при веденні бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності дотримуватись національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до частини 6 Розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.02.2013 року №73, фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципу історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
Формування витрат на виробництво та придбання товарів (робіт/послуг) тобто визначення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг здійснюється на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Для визначення собівартості товарів (робіт/послуг) застосовуються Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 (надалі Стандарт 9 «Запаси») та Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (надалі Стандарт 16 «Витрати»).
Відповідно до п.16 П(С)БО 7, підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість даного об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (в редакції 2017 року), звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Відповідно до ст. ст. 1, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає принципи, методи і процедури, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Як зазначалося вище, ТОВ «Агас» керуючись зазначеними нормами та згідно Наказу «Про переоцінювання основних засобів» № 4 від 31.03.2017 та на підставі експертних оцінок від 31.03.2017 здійснило переоцінку 3 групи «Будівлі, споруди» основних засобів на дату балансу, складеного станом на кінець останнього дня першого кварталу 2017 року, тобто 31.03.2017, про що відображено в квартальній бухгалтерській звітності.
Суд звертає увагу на те, що внаслідок переоцінки відбулась, як уцінка одних основних засобів на (-) 2790422 грн., так і дооцінка інших основних засобів на (+) 6326037 грн. Після проведення переоцінки, більшість основних засобів (як уцінених так і дооцінених) були переведені у склад необоротних активів, утримуваних для продажу, що не є порушенням чинного законодавства.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку про помилковість висновків податкового органу про порушення ТОВ «Агас» п. 185.1 ст.185, абз. 2 п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, щодо не віднесення до бази оподаткування ПДВ перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів, визначеної за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду над ціною їх реалізації в загальній сумі 2561346,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість в травні 2017 року в сумі 512269,00 грн.
Стосовно прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 18.10.2018, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 256134,50 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем застосовано до позивача на підставі п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України, штраф в розмірі 50% від суми податкових зобов'язань - 512269,00 грн. з податку на додану вартість з підстав не проведення реєстрації протягом граничного строку передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зазначена штрафна санкцій винесена за результатами висновків податкового органу стосовно протиправного зменшення залишкової вартості окремих об'єктів (нежитлових приміщень) позивачем.
Однак суд зазначає, що оскільки під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем правомірно проведено переоцінку групи основних засобів, перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів позивача не встановлено, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг позивачем не складено, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до ТОВ "Агас" згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, ст. 120-1 Податкового кодексу України, штраф у розмірі 50% в сумі 256134,50 грн. за платежем податок на додану вартість.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки контролюючого органу, а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.10.2018, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 770818,00 грн., в тому числі 616654,00 грн. - основний платіж, 154164,00 грн. - штрафні фінансові санкції та податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 18.10.2018, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 256134,50 грн., за визначені порушення, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 18.10.2018 № 00110021407, яким ТОВ "Агас" визначено грошове зобов'язання в сумі 100530,95 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України №637 від 15.12.2004р., встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до вказаного Положення книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).
Реєстрація книг ОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
Судом встановлено, що позивач для проведення перевірки надав контролюючому органу оригінали книг обліку розрахункових операцій за №2225012131р/7, №2225012131р/8, №3000234079р/2 та інші, оригінали фіскальних звітних чеків, які зберігались в цих книгах, оригінали контрольних стрічок.
На підставі п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 ПК України під час проведення перевірки відповідачем надіслано на адресу позивача запит про надання завірених належним чином копій документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, в тому числі книг обліку розрахункових операцій за №2225012131р/7, №2225012131р/8, №3000234079р/2.
Проте, ТОВ «АГАС» не надало відповідачу документи витребовувані податковим органом згідно запиту. Представником позивача в судовому засіданні протилежного не доведено.
У зв’язку із ненаданням документів на запит, на підставі п. 85.6 ст. 85 ПК України відповідачем складено ОСОБА_1 №0210/22-01/14-08/32877833 від 12.09.2018 відмови від надання документів (копій документів) ТОВ «АГАС», що належать або пов’язані з предметом перевірки за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.
Зазначені обставини підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок, контролю за розрахунковими операціями управління аудиту ГУ ДФС України у Хмельницькій області, радник податкової та митної справи ІІІ рангу.
Судом з акту перевірки встановлено, що позивачем відображено готівку у незареєстрованій в контролюючому органі книзі обліку розрахункових операцій в загальній сумі 14 640,09 грн.:
- в книзі обліку розрахункових операцій №2225012131 р/7, яка зареєстрована 28.03.2017 в ДПІ м. Хмельницькому, що підтверджується даними ІС «Податковий Блок», здійснено облік готівкових коштів в розмірі їх фактичних надходжень за 26.03.2017 в сумі 2855,10 грн. (фіскальний звітний чек № 1132 за 26.03.2017) та за 27.03.2017 в сумі 5071,81 грн. (фіскальний звітний чек № 1133 за 27.03.2017);
- в книзі обліку розрахункових операцій №2225012131р/8, яка зареєстрована 17.10.2017 в ДПІ м. Хмельницькому, що підтверджується даними ІС «Податковий Блок», здійснено облік готівкових коштів в розмірі їх фактичних надходжень за 16.10.2017 в сумі 6713,18 грн. (фіскальний звітний чек № 1336 від 16.10.2017).
Позивач в позовній заяві та представник відповідача в судовому засіданні стверджує, що вищевказаний висновок акту перевірки не відповідає дійсності, оскільки КОРО №2225012131р/7 була зареєстрована в ДПІ у м. Хмельницькому 26.03.2017, а КОРО №2225012131р/8 була зареєстрована в ДПІ у м. Хмельницькому 16.10.2017р., натомість на підтвердження дат реєстрації КОРО не надає до суду жодного підтверджуючого доказу.
Також, представник позивача в судовому засіданні зауважив, що книги обліку розрахункових операцій №2225012131 р/7 та №2225012131р/8 були втрачені працівниками ТОВ «АГАС», хоча в судовому засіданні повідомив про відсутність будь-яких документів на підтвердження зазначених обставин.
Окрім того, судом з матеріалів справи встановлено, що 21.12.2017 позивачем не здійснено облік готівкових коштів у сумі 5466,10 грн. згідно фіскального звітного чеку № 0282 від 21.12.2017 у Розділ 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункової операції за №3000234079р/2, яка використовувалась з реєстратором розрахункових операцій Марія - 304Т, заводський номер ЗА НОМЕР_4, фіскальний номер НОМЕР_5 в магазині за адресою: вул. Кам’янецька, 115, м. Хмельницький.
Зазначені обставини підтвердженні наданими представником відповідача скріншотами з інформаційної системи "Податковий блок", "РРО та КОРО" та "Податковий блок", "Виторги РРО".
Таким чином, враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що отримана позивачем виручка в загальній сумі 20106,19 грн. відповідно до вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України № 637 від 15.12.2004, пп. 1, 2 п. 1 р. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 №547, є неоприбуткованою.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Отже, суд вважає правильними висновки контролюючого органу про неоприбуткування ТОВ «АГАС», у встановленому законом порядку, готівкових коштів на загальну суму 20106,19 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 № 00110021407, яким ТОВ "Агас" визначено грошове зобов'язання в сумі 100530,95 грн., прийнято відповідачем обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 5817 від 30.01.2019 про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 16912,25 грн.
З урахуванням висновків суду про необхідність часткового задоволення адміністративного позову майнового характеру ТОВ "Агас" у розмірі, суд вважає, що розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДФС в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, становить 1896,56 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 18.10.2018 та № НОМЕР_2 від 18.10.2018.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС" судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1896 (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 56 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 квітня 2019 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАС" (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 32877833) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_5 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_5
Судове рішення № 81475824, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 18.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/314/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: