Рішення № 81475798, 22.04.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2019 року м. Рівне №460/594/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

15.03.2019 ОСОБА_1 звернулася в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) в адміністративній справі №460/594/19, яку ухвалено розглянути у строк до 18.04.2019.

У зв'язку з перебуванням судді з 15.04.2019 по 19.04.2019 включно у відпустці, справу розглянуто 22.04.2019.

Згідно з позовною заявою свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016 її звільнено з посади судді Апеляційного суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та 14.12.2016 наказом голови Апеляційного суду Рівненської області виключено зі штату цього суду. Надалі, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи судді тривалістю 26 років 03 місяці 20 днів, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, однак, рішенням відповідача їй зараховано до стажу судді 24 роки 4 місяці 12 днів, тобто не включено половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, та призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За наслідками оскарження вказаного рішення відповідача, постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 28.08.2017 у справі №752/9508/17, яка набрала законної сили, зокрема зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання тривалістю 26 років 03 місяці 20 днів у розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді починаючи з 15.12.2016.Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017, як розрахункової величини, на підставі чого ОСОБА_1 16.08.2018 звернулася до відповідача із відповідною заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% з 01.01.2018. Однак, перерахунок довічного утримання позивача вчасно не проведено, а листом від 12.01.2019 відповідач повідомив ОСОБА_1 про проведення такого перерахунку з 01.08.2018 та з розрахунку 88% від суми суддівської винагороди працюючого за відповідною посадою судді станом на 01.01.2018. Аналогічного змісту відповідь відповідач надав позивачу і 06.02.2019. Зазначає, що також звернулася до відповідача 29.01.2019 із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною складових суддівської винагороди, на яку відповідач 12.02.2019 надав відповідь, що розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до проведеного перерахунку складає 88% від суми суддівської винагороди працюючого за відповідною посадою судді. Стверджує, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним та порушує її право на перерахунок щомісячного довічного грошового Не погоджуючись з діями відповідача просить суд: визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у відмові в призначенні, здійсненні нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді з причини не врахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти та в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2019 та відмови у виплаті недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2019; зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати в стаж роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти та призначити (визначити) ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, яка на час виходу у відставку мала стаж роботи на посаді судді 26 років 03 місяці 20 днів, починаючи з 01.01.2018 - часу звернення ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про проведення перерахунку; зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного утримання, як судді, яка на час виходу у відставку мала стаж роботи судді 26 років 03 місяці 20 днів, врахувавши половину строку навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти, починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2019 з урахуванням раніше виплачених сум; стягнути з Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області подало суду відзив на позов, у якому вимоги позивача не визнало. На обґрунтування своїх заперечень зазначило, що перерахунок розміру щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 з 01.08.2018 та з 01.02.2019 здійснений правомірно, оскільки відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 №5-1), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. З огляду на те, що зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини внесено Законом №2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018, ним, з урахуванням вимог Порядку №3-1, перерахунок розміру щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 здійснено з 01.08.2018, а не з 01.01.2018 як просила позивач. На підставі вказаних положень Порядку №3-1 ним також здійснено перерахунок розміру щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 у 2019 році не з 01.01.2019 як просила позивач, а з 01.02.2019. Постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 28.08.2017 у справі №752/9508/17, в тому числі в частині врахування стажу роботи судді ОСОБА_1., який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання тривалістю 26 років 03 місяці 20 днів, ним виконана при здійсненні перерахунку зазначеного утримання починаючи з 15.12.2016, але оскільки в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться дані про її стаж на посаді судді тривалістю 24 роки 4 місяці 12 днів, саме ця тривалість стажу враховується при подальших перерахунках утримання, зокрема і при визначенні відсотку суддівської винагороди (88%), з якого обчислюється розмір утримання. З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 15.12.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Як вбачається зі складеного Апеляційним судом Рівненської області 15.12.2016 за №04.32/1081/16 Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, її стаж роботи станом на 14.12.2016 становить 26 років 03 місяці 20 днів. При цьому, до стажу зараховано період з 01.09.1987 по 30.06.1991 навчання на денному відділенні Української юридичної академії ім. Ф.Е.Дзержинського (половина строку навчання) (а.с.35).

Відповідно до подання Апеляційного суду Рівненської області від 15.12.2016 №04.32/1082/16 про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 26 років 03 місяці 20 днів, заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання - 28160,00 грн. (а.с.34).

З протоколу №7546 від 30.01.2017 Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області вбачається, що ОСОБА_1 призначене довічне грошове утримання судді в розмірі 24780,80 грн. із зарахованого стажу судді 24 роки 4 місяці 12 днів та 88% загального проценту розрахунку утримання від заробітку (а.с.36).

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 28.08.2017 у справі 3752/9508/17 (а.с.14-21) задоволено позов ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області; визнано дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області протиправними в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до подання Апеляційного суду Рівненської області про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.12.2016 №04.32/1082/16 про суддівську винагороду ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 15.12.2016 складає 28160 гривень, в розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 15.12.2016, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; а також відмови у виплаті ОСОБА_1 недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 15.12.2016; зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до подання Апеляційного суду Рівненської області про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.12.2016 №№04.32/1082/16, відповідно до якого заробітна плата для обчислення довічного грошового утримання становить 28160 гривень, стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 26 років 03 місяці 20 днів в розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 15.12.2016, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області виплатити ОСОБА_1 після здійснення перерахунку недоплачене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 15.12.2016.

Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі №752/9508/17 постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 28.08.2017 залишено без змін (а.с.22-27).

Відповідно до складеної Апеляційним судом Рівненської області 10.08.2018 за №05.19/780/18 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, станом на 01.01.2018 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 31011,20 грн. (а.с.32).

З інформації Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області станом на 24.10.2018, розміщеної в підсистемі «Призначення та Виплати Пенсії» вбачається, що 16.08.2018 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною окладу з 01.08.2018, який визначено в сумі 27289,86 грн. з урахуванням 88% загального проценту розрахунку пенсії від заробітку (а.с.37).

Згідно довідки Апеляційного суду Рівненської області від 28.01.2019 №05.19/27/19 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, станом на 01.01.2019 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 50715,20 грн. (а.с.33).

Листами від 10.01.2019 №13/10 (а.с.28) та від 04.02.2019 №50/10 (а.с.29-30) відповідач повідомив ОСОБА_1, що їй проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 виходячи із розрахунку 88% від суми суддівської винагороди працюючого за відповідною посадою судді станом на 01.01.2018 у розмірі 31011,20 грн., що вказана у довідці Апеляційного суду Рівненської області від 10.08.2018 №05.19/780/18 (а.с.28).

Листом від 12.02.2019 №70/10 відповідач проінформував позивача, що їй з 01.02.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 88% від суми суддівської винагороди працюючого за відповідною посадою судді станом на 01.01.2019, що вказана у довідці Апеляційного суду Рівненської області від 28.01.2019 №05.19/27/19 (50715,20 грн.) (а.с.31).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено частинами третьою-п'ятою статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Втім, згідно п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

В свою чергу, за правилами частин третьої-четвертої статті 133 Закону №2453-VI, посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат; Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

Разом з тим, пунктом 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

21 липня 2018 року опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018.

Цим законом внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Таким чином, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01 січня 2017 року. Отож, в даних правовідносинах безпідставним є посилання на норму статті 58 Конституції України в частині положень про дію закону в часі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні, а тому саме з цієї дати виникає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Посилання відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку №3-1 у якості правової підстави для здійснення перерахунку утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.08.2018, суд вважає хибним, оскільки зазначений пункт визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Суд звертає увагу на те, що дата з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожнім поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що відповідачем перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 мав бути проведений з 01.01.2018, відтак його дії по відмові позивачу в здійсненні такого перерахунку із вказаної дати, а також по відмові у виплаті недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 01.01.2018 є протиправними.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та п.24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII з 01.01.2019 змінився розмір складових суддівської винагороди суддів, зокрема, апеляційних судів, що підтверджується довідкою Апеляційного суду Рівненської області від 28.01.2019 №05.19/27/19 (а.с.33) та не заперечується відповідачем.

Оскільки зміна розміру складових суддівської винагороди судді ОСОБА_1. настала з 01.01.2019, саме з цієї дати, а не з 01.02.2019, як помилково визначив відповідач, він мав провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, отже дії відповідача по відмові ОСОБА_1 в здійсненні такого перерахунку із вказаної дати, а також по відмові у виплаті недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 01.01.2019 є протиправними.

Крім того, суд вважає протиправними дії відповідача, пов'язані із неврахуванням до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді половини строку її навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти, що впливає на розмір суддівської винагороди, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Так, абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

В свою чергу, у відповідності до положень частини першої статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до пункту 11 Перехідних положень цього Закону, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

В частині четвертій статті 43 вищезазначеного Закону передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

У відповідності до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» №594/95 від 10.07.1995 передбачено зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, крім стажу трудової діяльності, визначеної в частині четвертій статті 43 Закону України «Про статус суддів» половини строку навчання на денному відділенні у вищих юридичних закладах та періоду проходження строкової військової служби.

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Також, у відповідності до Указів Президента України №584/95 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та №1061/2002 від 25.11.2002 «Про внесення змін до Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.

Таким чином, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, зокрема, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 27.02.2018 у справі №127/20301/17, від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 20.03.2018 у справі № 520/5814/17, від 22.03.2018 року у справі №520/5412/17, від 22.05.2018 у справі №490/1719/17, від 17.10.2018 у справі № 140/263/17, від 09.11.2018 у справі №751/11448/16-а, від 20.12.2018 у справі №751/7138/17.

Судом встановлено, що половина строку навчання позивача на денному відділенні Української юридичної академії імені Ф.Е.Дзержинського в період з 01.09.1987 по 30.06.1991 становить 1 рік 10 місяців 30 днів. В період з 14.07.1992 по 10.07.2000 позивач перебувала на посаді народного судді Веселівського районного народного суду Запоріжської області, що становить 7 років 11 місяців 26 днів, з 11.07.2000 по 30.03.2004 - на посаді судді Мелітопольського міського суду Запоріжської області, що становить 3 роки 08 місяців 18 днів, з 01.04.2004 по 31.12.2013 - на посаді судді Мелітопольського міськрайонного суду Запоріжської області, що становить 9 років 08 місяців 30 днів, а в період з 08.01.2014 по 14.12.2016 - на посаді судді Апеляційного суду Рівненської області, що становить 2 роки 11 місяців 06 днів. Загалом стаж позивача складає 26 років 3 місяці 20 днів, що підтверджується розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.35).

Як свідчать матеріали адміністративної справи, для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органом Пенсійного фонду України був зарахований лише стаж позивача на посаді судді 24 роки 4 місяці 12 днів, що зумовило визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на рівні 88%.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі №752/9508/17, суб'єктний склад учасників якої є ідентичним справі №460/594/19, Голосіївський районний суд м.Києва встановив, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання зарахуванню підлягає час навчання ОСОБА_1 на денному відділенні Української юридичної академії ім.Ф.Е.Дзержинського за період з 01.09.1987 по 30.06.1991 (половина навчання), (а.с.14-21), відтак дана обставина не підлягає доведенню.

З досліджених судом письмових доказів, а саме інформації відповідача від 24.10.2018 з підсистеми «Призначення та Виплата Пенсії» (а.с.37), листів відповідача від 10.01.2019 (а.с.28), від 04.02.2019 (а.с.29-30), від 12.02.2019 (а.с.31) вбачається, що при здійсненні у 2018 та 2019 роках позивачу перерахунку щомісячного грошового утримання ним до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання не зараховано час навчання ОСОБА_1 на денному відділенні Української юридичної академії ім.Ф.Е.Дзержинського за період з 01.09.1987 по 30.06.1991 (половина навчання), унаслідок чого відповідний стаж роботи позивача відповідачем занижено та визначено тривалістю 24 роки 4 місяці 12 днів, в той час як з урахуванням половини навчання такий стаж становить 26 років 03 місяці 20 днів.

Протиправне неврахування у стаж ОСОБА_1 половини навчання спричинило незаконне заниження відповідачем з 90 до 88 відсотку заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді та з якої обчислюється розмір щомісячного грошового утримання позивача.

Не зарахувавши до стажу роботи судді, що дає право позивачу на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому навчальному закладі відповідач протиправно звузив обсяг прав позивача, гарантованих йому Конституцією України, а відтак позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень ча.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши доводи суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, які є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 1536, 80 грн. (а.с.3) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання витрат позивача на правничу допомогу суд відзначає наступне.

Згідно ордера серії РН-732 №002 від 07.03.2019 правову допомогу ОСОБА_1 надано адвокатом Зражевською Я.О. (а.с.45).

Угодою-дорученням про надання правової допомоги та представництва інтересів від 07.03.2019, укладеною між ОСОБА_1 та адвокатом Зражевською Я.О., передбачено уповноваження адвоката надавати позивачу правову допомогу у вигляді підготовки позовної заяви, додатків до позовної заяви, підготовки та подачі клопотань та документів (а.с46).

З акту наданих послуг від 18.03.2019 вбачається, що адвокатом Зражевською Я.О. надано ОСОБА_1 правову допомогу, пов'язану з ознайомленням з документами (1 година), вивченням нормативно-правової бази (1 година), вивченням судової практики (1 година), підготовкою та складанням позову (5 годин), виготовленням копій документів, додатків, завірення копій документів (1 година), друкарських, комп'ютерних та телефонних послуг (1 година), загальна вартість послуг склала 3000 грн. (а.с.49).

Сплата ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3000 грн. на рахунок адвоката Зражевської Я.О. підтверджується довідкою-розрахунком щодо оплати позивачем наданої правової допомоги від 18.03.2019 (а.с.48) та квитанцією №0.0.1299527859.1 від 18.03.2019 ПАТ КБ Приватбанк (а.с.47).

Досліджені судом докази щодо надання адвокатом правничої допомоги позивачу визнаються судом належними, допустимими та достатніми для висновку про підтвердження витрат позивача на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

За змістом ч.1, 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на повне задоволення судом позову, витрати позивача на правничу допомогу в повному обсязі підлягають стягненню його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40373305, вул..Яворницького,34, м.Рівне, 33001) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у відмові в призначенні, здійсненні нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді з причини не врахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти та в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2019 та відмови у виплаті недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2019.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати в стаж роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти та призначити (визначити) ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, яка на час виходу у відставку мала стаж роботи на посаді судді 26 років 03 місяці 20 днів, починаючи з 01.01.2018 - часу звернення ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про проведення перерахунку.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного утримання, як судді, яка на час виходу у відставку мала стаж роботи судді 26 років 03 місяці 20 днів, врахувавши половину строку навчання за денною формою у державному закладі вищої освіти, починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 22 квітня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.