Ухвала суду № 81475738, 24.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24.04.2019 р. № 520/3082/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника відповідача - Гупал Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_5 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_5 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд:

- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області скасувати рішення від 19.07.2018 р. про зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1;

- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, малолітньої дитини ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про скасування рішення від 19.07.2018 р. про зняття її та її родини з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1, проте листом від 27.09.2018 р. №3440/0/50-18 в задоволенні заяви про скасування рішення від 19.07.2018 було відмовлено. Позивачі вважають, що підстав для зняття їх з реєстраційного обліку місця проживання немає, у зв'язку з чим звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 01.04.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження на 24 квітня 2019 року об 11:30 год.

Позивачі в судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача 24.04.2019 р. надав до суду клопотання про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом спору у ній є майнові права на квартиру.

В судовому засіданні представник Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області підтримав подане клопотання та просив закрити провадження у цій справі.

Вирішуючи вказане клопотання, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У постанові від 20.09.2018 року (справа №816/389/15-а) Велика Палата Верховного Суду вказала, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини пов'язані з правом користування та розпорядження майном, а саме, квартирою АДРЕСА_1

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були зняті з реєстрації за заявою нового власника у зв'язку з набуттям АТ КБ «Приват Банк» права власності на спірну квартиру в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на зазначену квартиру, вимоги ж до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних правовідносинах у справах за позовами осіб про визнання протиправними дій щодо реєстрації місця проживання містять постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №337/2535/17 та від 12.12.2018 року у справі №826/8687/16, в яких Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, про те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відтак суд дійшов до висновку, що цей спір пов'язаний із захистом порушених цивільних прав та інтересів позивача, виник у сфері приватноправових відносин, не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Справа за цим позовом має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачам слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 9, 229, 238, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області - задовольнити.

Закрити провадження у справі №520/3082/19 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_5 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26 квітня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин