Рішення № 81475646, 18.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/399/19

18 квітня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання дій відповідача протиправними щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 2699-54 від 08.11.2018 та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 2699-54 від 08.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач не є органом доходів і зборів в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464), а є суб'єктом господарювання, а відтак в нього відсутні повноваження щодо надсилання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) та, відповідно, стягнення боргу, який ГУ ДФС безпідставно вимагає сплатити на рахунок Тернопільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільської ОДПІ). Крім того, позивач вказує, що протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, яку він направив Державній фіскальній службі України (далі - ДФС), позивачем не було отримано вмотивованого рішення ДФС, як того вимагає Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015 (далі - Порядок № 1124), а тому скарга вважається повністю задоволеною на його користь.

Також у відповіді на відзив відповідача, позивач вказав на те, що відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що держава, орган державної влади та орган місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання згідно ч.1 ст.8 ГК України, а тому твердження ГУ ДФС про те, що воно є центральним органом виконавчої влади підтверджує неправомірність його дій. Не спростовано, на думку позивача, і відсутність у Тернопільської ОДПІ повноважень для відкриття та обслуговування рахунків щодо сплати єдиного внеску. Крім того, позивач у відповіді на відзив вказує, що йому несвоєчасно надано відповідь на його скаргу, адресовану ДФС, оскільки згідно повідомлення про вручення, вказану скаргу ДФС вручено 19.12.2018, а відповідь йому надіслана 21.01.2019, тобто поза межами строків, передбачених Порядком №1124.

Ухвалою суду від 18.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 03.04.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.04.2019 відповідно до статті 181 КАС України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (арк. справи 64), просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що відповідач виніс оскаржену вимогу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву (арк. справи 30-34) та запереченні (арк. справи 66-69), просила у задоволені позовних вимог відмовити.

Водночас, звернула увагу суду на те, що твердження позивача про несвоєчасне надання йому відповіді на його письмову скаргу, у якій він оспорює зазначену вимогу про сплату боргу (недоїмки), не відповідає дійсності, оскільки відповідь на його скарги, надіслані як на адресу ГУ ДФС, так і на адресу ДФС через їх невідповідність Порядку №1124 було розглянуто в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" та відповіді на них надано своєчасно. Скарга ж позивача на вимогу №Ф-2699-54 від 08.11.2018, яка ним 31.01.2019 подана до ГУ ДФС розглянута та залишена без розгляду, про що позивачу надіслано відповідне рішення від 14.02.2019 № 143/6/19-00-10-01-06/3524. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що 08.11.2018 ГУ ДФС сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2699-54, згідно якої станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 15819,54 грн, яку протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги необхідно сплатити на відповідний рахунок. Вказану вимогу позивач отримав 10.12.2018, що не заперечується сторонами у справі.

17.12.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС зі скаргою, у якій вимагав припинити ГУ ДФС надсилати йому листи з ознаками вимагання, вважаючи що зазначена вимога не підлягає до задоволення, видалити його персональні дані з бази даних ГУ ДФС, роз'яснити йому правові підстави діяльності ГУ ДФС, а також повноваження ГУ ДФС щодо доступу до його персональних даних. Аналогічну скаргу того ж дня надіслано і на адресу ДФС.

02.01.2019 ГУ ДФС ОСОБА_1 надано відповідь на вказану скаргу, яку через її невідповідність Порядку №1124 було розглянуто в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян". У вказаній відповіді ОСОБА_1 надано роз'яснення щодо діяльності органів доходів і зборів, порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, порядок оскарження вимоги та зазначено про необхідність сплати боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі15819,54 грн.

Аналогічну відповідь надано позивачу ГУ ДФС листом №50/6/19-00-13-01-30/1497 від 21.01.2019 і на звернення, яке було ним надіслано на адресу ДФС, яке, як вбачається з матеріалів справи, зареєстровано в ДФС 21.12.2018 за вх. №14867/ФОП, та листом ДФС від 18.01.2019 вих. №1764/7/99-99-13-02-01-17 скеровано на адресу ГУ ДФС для надання відповіді по суті.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з витягу із ІС "Податковий блок. Облік Платників податків", розділ "Реєстраційні дані" та Зворотнього боку інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за видом бюджету 70 (цільові фонди), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 06.02.2004, види діяльності згідно КВЕД - 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. 12.12.2018 стан позивача у ІС "Податковий блок. Облік Платників податків", розділ "Реєстраційні дані" вказано "Припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Станом на 31.10.2018 недоїмка зі сплати ЄСВ становить 15819,54 грн.

Закон № 2464 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Згідно приписів ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтями 12, 13 Закону № 2464 передбачено, що завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює інші функції, передбачені законодавством. Органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів, здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до Положення про державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. ДФС з метою організації своєї діяльності організовує свою роботу і роботу територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у Тернопільській області, затвердженого наказом ДФС України № 80 від 01.02.2019, Головне управління ДФС у Тернопільській області є територіальним органом ДФС, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у Тернопільській області є органом доходів і зборів. У складі ГУ ДФС на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції. ГУ ДФС є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС утворена та діє на виконання постанови КМУ "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06.08.2014 №311. Зазначена постанова офіційно опублікована: Урядовий кур'єр, 2014, 08, 12.08.2014 № 145, Офіційний вісник України, 2014, № 64 (19.08.2014), ст. 1765 та набрала законної сили 12.08.2014.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» на території Тернопільської області реорганізовано органи ДФС шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до Головного управління.

Отже, наказом ДФС України від 12.07.2018 №445 в складі Головного управління утворено 5 управлінь, у тому числі Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області у складі якого діє Тернопільська державна податкова інспекція.

Враховуючи наведене, Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області діє як структурний підрозділ ГУ ДФС та перебуває в процесі припинення як юридична особа, однак, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент виникнення спірних правовідносин не була припинена і не припинена на момент розгляду справи.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що і ГУ ДФС і Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (як структурний підрозділ ГУ ДФС) є належним та повноважним органом щодо реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виконання наданих їй законодавством повноважень, пов'язаних з її реалізацією.

Твердження позивача про те, що ГУ ДФС здійснює господарську діяльність не відповідає дійсності, оскільки під господарською діяльністю в розумінні ГК України є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Водночас, відносини які склалися між позивачем та відповідачем не є предметом регулювання цього Кодексу, оскільки є відносинами, які склалися між суб'єктом господарювання (позивачем) та суб'єктом владних повноважень, який здійснює управлінські функції щодо реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виконання наданих повноважень в силу закону.

Крім того, Порядок № 1124 встановлює ряд вимог до скарги, якою оскаржується вимога про нарахування боргу зі сплати єдиного соціального внеску. Як вбачається зі скарг, які містяться у матеріалах справи, які було подано позивачем до ГУ ДФС та ДФС (яка в подальшому скерована ГУ ДФС і ним розглянута), вказані скарги не відповідають вказаним вимогам, а саме суть порушеного питання, прохання чи вимога, інформація про оскарження вимоги або рішення про нарахування пені та накладення штрафу в суді, не вказав в чому саме полягає неправильне визначення контролюючим органом суми недоїмки або прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом. Натомість скаржник лише вказує, що "вимога Головного управління ДФС у Тернопільській області не підлягає до задоволення", вимагає "припинити надсилати йому листи з ознаками вимагання", "видалити його персональні дані з бази персональних даних" ГУ ДФС та ставить ряд питань інформаційного характеру.

У зв'язку з наведеним, недотриманням позивачем вимог Порядку № 1124, ГУ ДФС розглянуто його лист та надано відповідь в порядку розгляду звернень, передбаченим Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, 31.01.2019 позивач подав до ГУ ДФС скаргу на вимогу №Ф-2699-54, яка є предметом оскарження. Однак, враховуючи те, що як сама скарга, так і рішення, прийняте за результатами її розгляду виходить за межі позовних вимог, судом не надається їм оцінка при вирішенні даного спору.

Щодо позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону № 2464 ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки встановлені цим Законом, обчислена органом доходів та зборів у випадках, передбачених Законом № 2464 є недоїмкою.

Відповідно до ч 4. ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як зазначалось судом, що ОСОБА_1 перебував на податковому обліку в Тернопільській ДПІ (Тернопільський район) ГУ ДФС у Тернопільській області як фізична особа - підприємець з 06.02.2004 по 12.12.2018.

Суд встановив, що із інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 . по виду бюджету 70 (Цільові фонди) вбачається, що в суму недоїмки з ЄСВ в розмірі 15 819,54 грн. входить:

- станом на 09.02.2018 нараховано розрахункову суму єдиного соціального внеску за 2017 рік у розмірі 8 448 грн. (704грн (мінімальний розмір ЄСВ в період з 01.01.2017 року по 01.01.2018 року) х 12 місяців).

- станом на 31.01.2018 нараховано розрахункову суму єдиного соціального внеску за три квартали 2018 у розмірі 7 371,54 грн. (819,06 грн. (мінімальний розмір ЄСВ в період з 01.01.2018 по 01.01.2019) х 9 місяців).

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виніс оскаржену вимогу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ: 39403535) про визнання дій відповідача протиправними щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 2699-54 від 08.11.2018 та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 2699-54 від 08.11.2018., - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.04.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.