Рішення № 81475546, 26.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 р. Справа № 480/817/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805180/2019/00068 від 19.02.2019, зі стягненням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.02.2019 р. в м. Таллін, Естонія, позивач придбав у ТОВ "Далінгер Ауто", Естонія, товар - легковий автомобіль марки TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1, робочий об'єкт двигуна 1598 куб. см., 2005 календарного року виготовлення, 2005 модельного року виготовлення, тип двигуна бензиновий, що підтверджується зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу від 11.02.2019. Вартість автомобіля згідно договору купівлі- продажу склала 1100 EUR.

Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно з пунктом 7 якого фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.

Оскільки вартість автомобіля за договором купівлі -продажу на момент покупки у національній валюті склала 33758,42 грн., за домовленістю сторін оплата за автомобіль була проведена готівкою. Факт приймання-передачі автомобілю та оплати за нього був підтверджений рахунком-фактурою на оплату готівкою, в якій керівник ТОВ "Далінгер Ауто" Владимир Далінгер засвідчив факт отримання оплати за автомобіль в розмірі 1100 EUR готівкою.

14.02.2019р. позивачем ввезено придбаний транспортний засіб на митну територію України через Волинську митницю ДФС.

Згідно розрахунків у декларації вартість автомобіля у національній валюті гривні склала 33758 грн. 42 коп.

ФОП ОСОБА_3 (далі - уповноважена особа на декларування) відповідно до договору про надання послуг по декларуванню товарів взяв на себе зобов'язання надати позивачу послуги по декларуванню транспортного засобу та 18.05.2019 звернувся до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товару- легкового автомобілю марки TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1.

18.02.2019 транспортний засіб був наданий під митний контроль Сумської митниці ДФС.

З метою митного оформлення придбаного автомобілю уповноваженою особою на декларування Сумській митниці ДФС було подано декларацію, згідно з якою митна вартість була визначена за ціною продажу - в сумі 1100,00 EUR.

Рішенням відповідача № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 митна вартість легкового автомобілю, що був у використанні, TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1, була скоригована та визначена в розмірі 2990,00 EUR, у зв'язку з чим карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00068 від 19.02.2019, повідомлено про відмову у митному оформленні автомобіля.

Позивач вважає рішення відповідача № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00068 від 19.02.2019 незаконними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Під час здійснення процедур митного контролю програмно- інформаційним модулем "АСАУР" ПІК АСМО "Інспектор-2006" згенеровано наступну форму митного контролю: 105-2 - "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірити дані електронного інвойсу. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою- четвертою ст. 53 Митного кодексу України здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 55 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості. Перевірити заявлені у графі 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів, на предмет розбіжностей із задекларованими відомостями. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел.

НОМЕР_1, валюта- EUR, вартість 2990,00" з наступним коментарем: "Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу встановлено розбіжності, а саме: декларанту направлено запит про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлений рівень митної вартості транспортного засобу. Надані документи не підтвердили заявлений рівень митної вартості. Декларантом проінформовано про відсутність запитуваних додаткових документів. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація по даному транспортному засобу по конкретному ідентифікаційному номеру (VIN)"

Як наслідок, Рішенням відповідача № UA805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 митна вартість легкового автомобілю, що був у використанні, TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1, була скоригована та визначена в розмірі 2990, 00 EUR.

Відповідно до вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом МФУ № 598 від 24.05.2012 у графі 18 Рішення зазначаються документи, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товару, надані на вимогу митного органу.

Так, в графі 18 Рішенням відповідача № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 відповідно до класифікатора документів зазначені наступні коди поданих документів: 1101, 1701, 2800, 3015, 4100,9000.

Наказом МФУ від 20.09.12 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", відповідно до статті 454 Митного кодексу України та пункту 5 Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 травня 2012 року №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №989/21300, затверджений класифікатор документів.

Відповідно до класифікатору документів коди документів 1101, 1701, 2800, 3015, 9000 мають наступні найменування: 1101 "Митна декларація, заповнена у звичайному порядку"; 1701 "Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу"; 2800 "Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу"; 3015"Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями"; 4100 "Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом: 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів"; 9000 "Інші некласифіковані документи".

Таким чином, згідно графи 18 Рішення, на розгляд митного органу з метою митного оформлення товару - легкового автомобілю марки TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1, уповноваженою особою (декларантом) були подані на розгляд митного органу митна декларація, заповнена у звичайному порядку; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів та рахунок-фактура на оплату готівкою №5 від 11.02.2019.

Згідно даних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00068 від 19.02.2019 декларантом або уповноваженою ним особою на підтвердження митної вартості товару - легкового автомобілю марки TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 були подані наступні документи:

- рахунок-фактура № 5 від 11.02.2019;

- митна декларація від 14.02.2019;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів;

- платіжне доручення, що підтверджую сплату митних платежів;

- паспорт громадянина України;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 18.02.2019;

- інші некласифіковані документи.

Таким чином, уповноваженою особою на декларування, з дотриманням вимог 4.2 ст.53 МК України, було надано до митного органу документи, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів за основним методом відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

Враховуючи зазначене, просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805180/2019/00068 від 19.02.2019.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просить розгляд справи проводити в судовому засіданні з участю сторін. Також зазначив, що за результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АСМО декларантом позивача, інспектором митниці встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля.

Договір купівлі-продажу від 11.02.2019 року підписаний особами, але не посвідчений компетентними органами, тобто всупереч п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118 (далі - Правила), декларантом позивача пред'явлено до митного оформлення не засвідчений нотаріально договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Крім того, в Договорі вказано, що від імені Продавця виступає ОСОБА_4, який згідно з пунктом С.З графи С Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється "користувачем" транспортного засобу, а не власником. При цьому, будь-яких відомостей про наявність у даної фізичної особи повноважень на продаж імпортованого автомобіля а ні в договорі купівлі- продажу, а ні в інших поданих до митниці документах не вказується. Тобто, цілком очевидним є наявність у відповідача сумнівів щодо реальності ціни продажу імпортованого автомобіля та щодо правомірності його відчуження у країні експортера.

Відтак, декларантом позивача не виконано вимоги пункту 2 частини 2 статті 53 МК України та не надано належний документ на підтвердження заявленої митної вартості.

Крім того, в ході виконання митної формальності щодо перевірки поданих документів виявлено також і такі розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах:

- В рахунку адресою продавця вказано "бульвар Кадака 185с, Таллін", в той час як в договорі купівлі-продажу вказано "волость Гарку, місто Ярве, вул. Кяеме Теє 5"

- В рахунку вказано банківські реквізити (номер банківського рахунку та найменування банку) для його оплати, однак нижче вчинено запис про отримання суми коштів готівкою. При цьому, в даному рукописному записі не вказано яку саме суму і за що отримано готівку, так само як і не надано доказів вчинення цього запису вповноваженою особою на продаж транспортного засобу та на власноручне отримання за нього коштів. Також незрозуміло чому сам рахунок складено естонською мовою, а напис про отримання коштів готівкою вчинено на російській мові, що створює сумнів у вчиненні цього запису саме

- До митниці в якості рахунку-фактури подано документ на естонській мові "Sularaha Arve Nr 5 11.02.19", який перекладається як "готівковий рахунок", а тому не являється необхідним до подання документом в розумінні п.3 та п. 4 ч.2 ст.53 МК України.

- Відповідно до перекладу рахунку суму прописом перекладачем вказано як "одна тисяча євро", в той час як у графі "сума" вказано цифри " 1100,00", тому зазначене свідчить про наявність розбіжностей у цьому документі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Виходячи із того, що на момент вивезення автомобіля із країни відправлення (Естонії) його вартість вже була сплаченою і право власності на нього мав позивач, тому при здійсненні декларування цього транспортного засобу разом із МД мали подаватись банківські платіжні документи.

Однак, в порушення вимог п.4 ч.2 ст.53 МК України будь-які платіжні документи на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, декларантом позивача до митниці не подано.

Також відповідач зазначив, що відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу право власності на транспортний засіб переходить від Продавця до Покупця безпосередньо після підписання Договору купівлі-продажу. Тобто, даним положенням договору підтверджується, що транспортування транспортного засобу не включено у його вартість, тому до митного оформлення декларант мав подати документ, передбачений пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України.

Виходячи з вищевикладеного, з переліку обов'язкових до подання документів на підтвердження заявленої митної вартості (передбачених ч.2 ст.53 МК України) декларантом не подано жодного належним чином оформленого документу: 1. декларація митної вартості - не подано; 2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює - подано без нотаріального або консульського засвідчення та за відсутності доказів повноважень в фізичної особи-підписанта; 3. рахунок-фактура (інвойс) - подано із розбіжностями в його даних; 4. банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, - не подано; 5. інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - не подано; 6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - не подано; 7. страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - не подано а ні відомостей про здійснення та розмір страхування транспортного засобу, а ні відомостей про його відсутність.

Враховуючи вищезазначене, керуючись частиною 1 статті 55 МК України 19 лютого 2019року відносно заявленого у МД товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2019/000026/2, згідно з яким заявлену позивачем митну вартість товару скориговано до рівня 2990,00 євро.

В подальшому, на виконання вимог частин 1 та 2 статті 256 МК України відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2019/00068 із зазначенням причини відмови та наведенням вичерпних роз'яснень вимог, виконання яких забезпечувало можливість митного оформлення товарів позивача. Тому, виконавши вимоги Картки відмови, декларантом позивача подано нову МД № UА805180/2019/006508, яку відповідачем оформлено 20.02.2019 року.

Таким чином, Сумська митниця ДФС керуючись нормою частини 2 статті 19 Конституції України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, а наведені у позовній заяві помилкові та безпідставні доводи спростовуються вищевказаними нормами МК України. Тому вважає, що підстави для визнання протиправними і скасування Рішення та Картки відмови відсутні, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-39).

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін та задовольнити позовні вимоги (а.с. 55-62).

Ухвалою суду від 05.03.2019 р. відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також ненадання відповідачем доказів необхідності призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Дослідивши докази та письмові пояснення сторін, викладені у позові, відзиві та відповіді на відзив, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 11.02.2019 р. в м. Таллін, Естонія, позивач придбав у ТОВ "Далінгер Ауто", Естонія, товар - легковий автомобіль марки TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1, робочий об'єкт двигуна 1598 куб. см., 2005 календарного року виготовлення, 2005 модельного року виготовлення, тип двигуна бензиновий, що підтверджується зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу від 11.02.2019. Вартість автомобіля згідно договору купівлі- продажу склала 1100 EUR.

18.02.2019 транспортний засіб був наданий під митний контроль Сумської митниці ДФС.

З метою митного оформлення придбаного автомобілю уповноваженою особою на декларування Сумській митниці ДФС було подано декларацію, згідно з якою митна вартість була визначена за ціною продажу - в сумі 1100,00 EUR.

19.02.2019 Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2019/000026/2 про визначення митної вартості легкового автомобілю, що був у використанні, TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 в розмірі 2990,00 EUR (а.с. 13).

19.02.2019 Сумською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00068 (а.с. 14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ч.1, ч.2 та ч.3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, п.1 ч.4 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу Українидає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію відповідача, при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Відповідно до змісту норм ст.53 Митного кодексу України право органу доходів та зборів на витребування додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Так, за матеріалів справи судом встановлено, шо декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані до Сумської митниці ДФС: Митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами від 14.02.2019 року, рахунок від 11.02.2019 року № 5, Акт про проведення огляду № UA205010/2019/214795 від 14.02.2019 року, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № EL293610 від 21.11.2017 року, Договір купівлі-продажу від 11.02.2019 року, Фотозображення паспортного документа та квитанції про авансовий платіж за митне оформлення транспортного засобу (а.с. 42-47).

Суд наголошує, що наведені документи визначають ціну транспортного засобу у розмірі 110 Євро.

Таким чином, декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі необхідні документи, що передбачені ч. 2 ст.53 Митного кодексу України.

19.02.2019 Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2019/000026/2 про визначення митної вартості легкового автомобілю, що був у використанні, TOYOTA модель COROLLA, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 в розмірі 2990,00 EUR (а.с. 13).

Підставою для відмови стало твердження відповідача, що заявлена позивачем митна вартість є необ'єктивною та не підтверджена документально. В зв'язку з чим, було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (скріншот додається).

19.02.2019 року до АСМО «Інспектор» надійшов лист № 1 від декларанта про відсутність можливості надати інші документи, крім попередньо наданих із митною декларацією.

Оскільки подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, суд вважає, що у відповідача не було підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Крім того, можливе ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено зокрема Верховним Судом України у постанові від 11.09.2012 р. № 21-262а12.

Таким чином, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи не містять розбіжностей, а їхні дані піддаються обчисленню та підтверджують вартість товару і відповідачем не заперечувались.

Крім того, суд наголошує, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення про визначення вартості товару у розмірі 2990 Євро не зазначив з яким саме ідентичним транспортним засобом (країну походження, час експорту та інше) порівнювався наведений транспортний засіб та відповідно до яких критеріїв була визначена спірна вартість транспортного засобу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а відповідач не довів суду правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00068 від 19.02.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної фіскальної служби України 768,40 грн. судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 01.03.2019 р. №0.0.1284296369.1 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2019/000026/2 від 19.02.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00068 від 19.02.2019.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук