Рішення № 81475300, 26.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/567/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року о 13 год. 29 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Закуріної А.М.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - за ордером

від відповідача: Грищенко С.І. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 (код НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500000/2018/000086/2 від 29.12.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулася 01 лютого 2019 року до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця ДФС), у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 29.12.2018 року про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000086/2.

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 11.10.2018 вона здійснила купівлю автомобіля AUDI A7 2013 р.в. НОМЕР_1 з аукціону Иншуранс авто аукціон (InsuranceAutoAuction), що підтверджується копією скріншота з особистого кабінету.

При митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Цей показник було заявлено у митній декларації від 21.12.2018 року за №UА500170/2018/028077, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни товару.

Однак, на думку позивача, у митного органу виникли необґрунтовані сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, при цьому вказано на те, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, у зв'язку із чим, відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Позивач наголошує на відсутності з його боку порушень митного законодавства, а відповідачем невірно проведено розрахунок митної вартості внаслідок безпідставного застосування ним другого (резервного методу) та безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товару A500000/2018/000086/2 від 29.12.2018.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 16.04.2019 року.

13.03.2019 року відповідачем до суду подано відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, а також в них були відсутні всі відомості, що б підтверджували митну вартість товару.

Так, відповідач наголосив на тому, що позивачем при декларуванні були подані: рахунок-фактура (інвойс) від 09.10.2018 № UA-366810, Звіт про оцінку колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США від 19.12.2018 № 23/71, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.10.2018 НОМЕР_3, договір про надання послуг митного брокера від 25.11.2018 №0620, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні від 14.06.2006 № НОМЕР_4, картку платника податків від 04.04.2008, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 13.12.2018 № 37525235. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості декларантом не надано.

Крім того, відповідач стверджує, що в поданих позивачем документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складання митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактична сплачена та підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують митну вартість товарів.

2) до митного оформлення не надано документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України, які підтверджують митну вартість товарів.

Крім того, відповідач стверджує, що декларантом (позивачем) або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач зазначає, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації, та за їх результатами був обраний резервний метод.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю іх зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаціної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами митного контролю, про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості ідентичних товарів - митна вартість товару за VIN номер НОМЕР_1, валюта - долар США, вартість 13950,00.

Крім того, відповідач вважає, що не може бути прийнятий до уваги Звіт № 23/71 від 19.12.2018 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США, у зв'язку із використанням оцінювачем лише одного джерела інформації, що суперечить існуючим методикам. Відповідач вказує на те, що звіт про оцінку майна виконаний СПД ОСОБА_4, а не судовим експертом, а тому цей звіт не може бути прийнятий до уваги.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з позицією, викладеною у відзиві з таких підстав.

А думку позивача, згідно з приписів ст. 53 МК України на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення, позивач надав органу всі наявні документи, зокрема: довідку про здійснення SWIFT-платежу, довідку ТОВ "ЦЕНТР АВТО" для митного оформлення, скріншота з особистого кабінету на сайті аукціону.

Зазначений перелік документів, який був наданий відповідачу разом із митною декларацією підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації. Позивач наголошував на тому, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам положень п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, заявленої декларантом. При цьому, у рішенні відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У свою чергу, відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

На судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві та запереченні на позовну заяву

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін вступному слові, проаналізувавши загальнодоступну інформацію з джерела інтернет щодо умов проведення аукціону Иншуранс авто аукціон (InsuranceAutoAuction) в США, суд встановив такі обставини.

11.10.2018 року ОСОБА_3 здійснила купівлю автомобіля AUDI A7 2013 р.в. НОМЕР_1 з аукціону Иншуранс авто аукціон (InsuranceAutoAuction), через особистий кабінет, створений на ім?я ОСОБА_5.

Факт придбання цього автомобіля не оспорюється сторонами.

Щодо придбання цього автомобіля позивачем через особистий кабінет,створений на ім?я ОСОБА_5, представник позивача пояснила, що ОСОБА_3 не є обізнаною у прийнятті участі у таких аукціонах, тому від її імені на цьому аукціоні приймав участь ОСОБА_5.

Позивач виграла в аукціоні та стала переможцем у придбанні автомобіля AUDI A7 2013 р.в. НОМЕР_1 за ціною 6185 доларів США.

Так, 12.10.2018 року позивач здійснила оплату за придбаний нею автомобіль в розмірі 6185,00 доларів США, що підтверджується довідкою про здійснення SWIFT-платежу (а.с.25).

При цьому позивачем було визначено за ціною товару, що імпортується, з урахуванням доставки товару до органу митного контролю, а саме в розмірі 6785,00 доларів США.

21.12.2019 року уповноваженою позивачем особою ТОВ «ЦЕНТР АВТО» до митного оформлення було подано митну декларацію від 21.12.2018 року за №UА500170/2018/028077 (а.с. 42-43) на товар "Автомобіль з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, що був у використанні 1 шт., марки AUDI, модель A7, номер кузова НОМЕР_1, робочий об'єм циліндрів 2995 см3, рік виготовлення 201.

Митна вартість товару за вказаними деклараціями була визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

До декларації № №UА500170/2018/028077 представником позивача були подані такі документи:

- рахунок-фактуру (інвойс) від 09.10.2018 № UA-366810 (а.с. 24);

- звіт про оцінку колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США від 19.12.2018 № 23/71 (а.с. 27-36);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.10.2018 НОМЕР_3 (а.с. 20);

- договір про надання послуг митного брокера від 25.11.2018 №0620 (а.с. 38-40);

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні від 14.06.2006 № НОМЕР_4 (а.с. 13-16);

- картку платника податків від 04.04.2008 (а.с. 17);

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 13.12.2018 № 37525235 (а.с. 18);

- довідку про здійснення SWIFT-платежу (а.с. 25);

- довідку ТОВ "ЦЕНТР АВТО" для митного оформлення (а.с. 36);

- скріншот з особистого кабінету на сайті аукціону (а.с. 41).

04.01.2019 року позивачем було сплачено 68 800 грн., пердплати за митне оформлення (а.с. 19);

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України, орган доходів і зборів дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а саме: містяться розбіжності щодо вартості доставки товару, позивач придбала автомобіль через особистий кабінет іншої особи, в особистому кабінеті, через який був придбаний товар покупцем зазначається інша особа. Крім того, у відповідача наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару на рівні 13950 дол.США за шт. (в тому числі витрати понесені на транспортування та страхування), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Відповідачем повідомлено позивача про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною ідентичних товарів, а також методу на основі віднімання (додавання) вартості, митну вартість визначено із застосуванням резервного методу згідно з наявною у відповідача інформацією.

У зв'язку з тим, відповідачем 29.12.2018 року було прийнято рішення №UA500000/2018/000086/2 (а.с. 44-45), яким було здійснено коригування митної вартості товару і відповідно збільшено розмір суму зі сплати обов'язкових платежів з 6785,00 до 13955,00 дол. США.

Не погоджуючись з наведеними рішеннями митниці ДФС, позивач звернувся до суду із даним позовом, згідно вимог якого, просить суд визнати протиправними та скасувати відповідні рішення відповідача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

Митний кодекс України, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Приписами ч. 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 53 МК України забороняєтьсявимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до вимог п. п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Згідно з вимогами пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Крім того, ч. 1 ст. 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною 1 ст. 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 4 ст. 58 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

- витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

- належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

- роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

- відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано такий пакет документів, зокрема: - рахунок-фактуру (інвойс) від 09.10.2018 № UA-366810;

- звіт про оцінку колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США від 19.12.2018 № 23/71;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.10.2018 НОМЕР_3;

- договір про надання послуг митного брокера від 25.11.2018 №0620, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні від 14.06.2006 № НОМЕР_4;

- картку платника податків від 04.04.2008;

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 13.12.2018 № 37525235;

- довідку про здійснення SWIFT-платежу,

- довідку ТОВ "ЦЕНТР АВТО" для митного оформлення,

- скріншот з особистого кабінету на сайті аукціону.

На підставі наведених документів декларантом заявлено вартість імпортованого товару - 6785,00 дол.США/шт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, з розрахунку 13955 дол.США./шт. (інформація отримана за допомогою системи ЄІАС)

Разом з тим, доводи відповідача про те, що у наданій позивачем до МД від 21.12.2018 року за №UА500170/2018/028077 документах містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, судом відхиляються з огляду на таке.

Так, відповідач зазначає, що до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:містяться розбіжності щодо вартості доставки товару, оскільки позивач придбала автомобіль через особистий кабінет іншої особи, в особистому кабінеті, через який був придбаний товар покупцем зазначається інша особа.

Між тим, суд виходить із приписів ч. 4 ст. 58 МК України, відповідно до якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, переліку документів, наведеного в ч. 2 ст. 53 МК України, які декларант має надати для підтвердження митної вартості, зокрема

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, тощо.

Матеріалами справи достовірно встановлено, що позивач здійснила оплату за автомобіль AUDI A7 2013 р.в. НОМЕР_1 за ціною 6185 доларів США 12.10.2018 року, що підтверджується довідкою про здійснення SWIFT-платежу, в якому наведені всі вище перелічені реквізити, а саме, хто, кому й за що. (а.с.25).

Посилання відповідача на те, що позивач придбала на аукціоні автомобіль через особистий кабінет іншої особи відхиляються судом, оскільки вони не підтверджують факт оплати за цей автомобіль іншою особою, у свою чергу, вищенаведені докази є допустимими доказами на підтвердження того, що оплату за цей автомобіль в сумі 6185 доларів США здійснювала саме позивач.

Щодо витрат перевезення товару, представник позивача надала переконливі пояснення та належні й допустимі докази на підтвердження тому, що загальний розмір витрат на транспортування складає 400 доларів США до місця призначення (м. Южний).

Відповідно до ст. ст. 53 та 54 МК України, митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Крім того, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість, зокрема й в договорі.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за вказаною позивачем ціною товару та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належать задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до квитанції від 31.0.2019 року (а.с. 4) в сумі 768,40 грн.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (код НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус ДА) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500000/2018/000086/2 від 29.12.2015 року, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500000/2018/000086/2 від 29.12.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС (кодЄДРПОУЗ9441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок). |

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 26» квітня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.