Рішення № 81475196, 25.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1869/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника відповідача: Олійник Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 року в частині накладення штрафу у розмірі 563545,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019р. в частині накладення штрафу в розмірі 563545,37 гривень за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 12 реєстр. №9236845221 від 06.10.2017р., № 14 реєстр. № 9237129416 від 10.10.2017р. та № 13 реєстр. №9236878760 від 10.10.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 10.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22.04.2019 року (вх. № 14578/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.04.2019 року (вх. № 15142/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

24.04.2019 року (вх. № 15146/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 року в частині накладення штрафу у розмірі 563545,37 грн. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки причиною несвоєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних № 9236845221 від 06.10.2017р., №№ 9237129416, 9236878760 від 10.10.2017р. послугувало проведення слідчих дій детективами НАБУ, а саме обшуки за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Армійська, буд. 1-В. Зазначені дії проводились 24.10.207р., проте вилучення речей тимчасово паралізувало роботу офісу та позбавляло можливості зареєструвати вищевказані податкові накладні, оскільки при проведенні обшуку було вилучено комп'ютерну техніку, за допомогою якої здійснювався вихід до мережі інтернет. На налагодження роботи знадобився досить великий проміжок часу. Проте, з урахуванням приписів п.120-1.2 ст. 120 КАС України застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної можливе лише за наявності його вини. Відтак, на думку позивача, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосування до позивача штрафних санкцій за відсутності його вини є неприпустимим.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 24.04.2019 р. (вх. № 15142/19), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що контролюючим органом в порядку ст.ст. 75, 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт № 51/28-10-49-08/33658865/8 від 27.02.2019 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 р. За результатами камеральної перевірки ТОВ «Ростдорстрой» встановлено порушення визначених ст. 201 ПК України граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.06.2017р. по 31.01.2019 р. Порушення платником ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, встановлених ст.120-1 ПК України. При цьому, нормами ПК України передбачається відповідальність незалежно від того, з яких причин порушено такі строки.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» Одеському окружному адміністративному суду.

ТОВ «Ростдорстрой» зареєстровано як юридичну особу 16.08.2005 р. (номер запису: 1 556 102 0000 010521). Видами діяльності ТОВ «Ростдорстрой» є: Код КВЕД 81.29 Інші види діяльності із прибирання; Код КВЕД 81.30 Надання ландшафтних послуг; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний).

06.10.2017р. ТОВ «Ростдорстрой» складено податкову накладну № 12 на загальну суму ПДВ 2107133,33 грн. (а.с. 13-14).

10.10.2017р. ТОВ «Ростдорстрой» складено податкову накладну № 13 на загальну суму ПДВ 932278,67 грн. (а.с. 16).

10.10.2017р. ТОВ «Ростдорстрой» складено податкову накладну № 14 на загальну суму ПДВ 2596041,67 грн. (а.с. 18).

Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України та у порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання ТОВ «Ростдорстрой» (код 33658865), граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.06.2017р. по 31.01.2019р., за результатами якої складено акт №51/28-10-49-08/33658865/8 від 27.02.2019 р. (а.с. 8-11).

Згідно висновків акта перевірки, за результатами камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних /розрахунків коригування ТОВ «Ростдорстрой» за період з 01.06.2017р. по 31.01.2019р. з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що на порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Ростдорстрой» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 5750470,26 грн., в т.ч.:

з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 5705242,04 грн.;

з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 800,00 грн.;

з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 44365,55 грн.;

з порушенням терміну реєстрації від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 62,67 грн.

На підставі висновків акту перевірки №51/28-10-49-08/33658865/8 від 27.02.2019 р. Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 р., яким:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 5705242,04 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 570524,22 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 800,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 660,00 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 44365,55 грн. застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 30309,67 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних реєстрації від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 62,67 грн. застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 25,07 грн. (а.с. 12).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно абз.2 п.76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. 86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом п. 44.7 ст. 44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Як зазначено в пункті 2 розділу ІІ Порядку відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою, Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 року за формою відповідає вимогам вищенаведеного Порядку.

За змістом п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацами 14-16 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з абз.6 п.192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, приписами ПК України на платника податків покладено обов'язок з реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання.

Суд зазначає, що позивач оскаржує у даній справі податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 року лише у частині накладення штрафу у розмірі 563545,37 грн., зокрема, накладеного за наслідками порушення граничних строків реєстрації податкових накладних: № 12 від 06.10.2017р. на загальну суму ПДВ 2107133,33 грн., № 13 від 10.10.2017р. на загальну суму ПДВ 932278,67 грн., № 14 від 10.10.2017р. на загальну суму ПДВ 2596041,67 грн. В іншій частині податкове повідомлення рішення не оскаржується.

З урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивач посилається на відсутність вини ТОВ «Ростдорстрой» у порушенні визначених ст. 201 ПК України граничних термінів реєстрації податкових накладних № 9236845221 від 06.10.2017р., №№ 9237129416, 9236878760 від 10.10.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з проведенням детективами НАБУ слідчих дій, а саме обшуків за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Армійська, буд. 1-В.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано копії протоколу обшуку від 24.10.2017р., описів речей та документів, вилучених під час обшуку 24.10.2017 р. за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Армійська, буд. № 1-В (а.с. 21- 44).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин податковим органом не доведено, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось з вини позивача, а відтак, застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням в частині накладення штрафу у розмірі 563545,37 грн. не обґрунтованим.

За таких обставин відсутність у позивача можливості реєстрації в установленому порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних з незалежних від нього причин свідчить про відсутність підстав для притягнення такого платника податку до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних, що спростовує доводи відповідача про незаконність судового рішення в частині заявлених позовних вимог.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, суд враховує той факт, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, а тому, навіть, за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних можливе лише за наявності вини платника податків, яка у даному випадку відсутня.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 30.01.2018 у справі №816/390/17, від 06.03.2018 у справі №826/15637/16 (К/9901/20160/18).

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ «Ростдорстрой» встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки, визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, були порушені за відсутності його вини у невчасній реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась, що зумовлює відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при прийнятті рішення суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» судовий збір у розмірі 8460,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1А; код ЄДРПОУ 33658865) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г; код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 року в частині накладення штрафу у розмірі 563545,37 грн.,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001504908 від 20.03.2019 року в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» штрафу у розмірі 563545,37 грн. (п'ятсот шістдесят три тисячі п'ятсот сорок п'ять гривень 37 коп.).

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г; код ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1А; код ЄДРПОУ 33658865) судовий збір у розмірі 8460,00 грн. (вісім тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2019 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.