Рішення № 81475047, 25.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6829/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними та скасування рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №7 від 23.01.2018 року та №112 від 08.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у ТОВ "Одеський ливарний завод" на посаді обрубника литва в цеху сталевого лиття з 04.03.1986 року по 01.12.1993 рік, зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до 01.10.2017 року, - з 03.06.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними та скасування рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №7 від 23.01.2018 року та №112 від 08.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у ТОВ "Одеський ливарний завод" на посаді обрубника литва в цеху сталевого лиття з 04.03.1986 року по 01.12.1993 рік, зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до 01.10.2017 року, - з 03.06.2017 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 двічі звертався до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявами про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Відповідачем двічі було призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 довічно. Однак, відповідач двічі припиняв ОСОБА_1 виплату пенсії. Позивач звертався із заявами до відповідача щодо причин припинення виплат пенсій. У спірному рішенні №1 відповідач зазначив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України п.4.1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 7 років (в наявності 6 років 5 мсяців 18 днів). У спірному рішенні №2 відповідач зазначив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно п.1 ч.2 розділу XIV-1 Закону, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 6 років. Позивач вважає рішення відповідача протиправними, у зв'язку з вчим звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача 04.03.2019 року за (вхід.№7607/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що по-перше: позивачу з 03.06.2017 року розпорядженням по управлінню від 16.08.2017 року №3725 було призначено пенсію за віком Список №1 в розмірі 1811,71 грн. та відправлено в порядку контролю до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Після перевірки в порядку контролю рішенням Управлінням позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України п.4.1 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 7 років (в наявності 6 років 5 місяців 18 днів). Згідно пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону та Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІІ особи, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого п."а" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення'' (зі змінами) працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах - після досягнення 53 років і при стажі роботи не менше 21 року 6 місяців у чоловіків, з них не менше 7 років на зазначених роботах за Списком №1. Відповідно до вимог Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій; посад і показників при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 - період роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, повинен бути підтверджений за результатами атестації робочого місця. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.10.1992 року по 01.12.1993 року, оскільки наказом від 08.10.1997 року № 12.6 проведено атестацію робочого місця обрубника обрубної ділянці цеху стального литва, а позивач працював на посаді обрубника на термообрубній ділянці цеху сталевого литва. По-друге: позивач, коли йому виповнилося 54 роки, вдруге звернувся до Управління з заявою від 04.06.2018 року № 4, щодо призначення йому пенсії за віком Список №1 відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''. З 03.06.2018 року розпорядженням по управлінню від 13.06.2018 року № 8204 позивачу було призначено пенсію за віком Список №1 в розмірі 1890,45 грн. та відправлено в порядку контролю до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Після перевірки в порядку контролю рішенням Управління від 08.10.218 року№112 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 6 років. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 04.03.1986 року по 21.08.1992 року, оскільки Списком №1 передбачені обрубники, зайняті на обробці литва наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментом), що не підтверджено перевіркою первинних документів виконання саме цих робіт. Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 21 року 6 місяців у чоловіків, з них не менше 6 років на зазначених роботах. А отже, Управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України. По-третє: позовна вимога позивача, щодо зобов'язання Управління призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 не підлягає задоволенню, оскільки судом не може прийматись рішення про призначення пенсії та втручання в дискримінаційні повноваження суб'єкта влади, яке буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства. Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Ст. 58 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що Пенсійний фонд є органом який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, згідно із пенсійним законодавством України прийняття рішень про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду. По-четверте: позивач у позові просить суд зобов'язати Управління відшкодувати судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн., що суперечить нормам чинного законодавства, а саме згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами (п. 1 ч. 2 ст. 92). Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік. Бюджетний кодекс України. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з п.20 та п.29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства (а.с.80-81).

04.03.2019 року від позивача на адресу суду за вхід.№7607/19 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач у відзиві стверджує, що суд не може втручатися в повноваження органу Пенсійного фонду України щодо дискримінації (обмеження прав) громадян за будь-якими ознаками. Натомість, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Щодо дискреційних повноважень існує певна правова позиція Комітету Міністрів Ради Європи, Верховного Суду та Вищого адміністративного суду України. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № Я(80)2 напряму не сказано, що суд не може вирішувати питання замість органу державної влади «по суті». Є Звіт наради Комітету Міністрів Ради Європи щодо використання дискреційних повноважень адміністративними органами від 21 грудня 1979 року. Сторінка 20: «Принцип 9 - Контроль. Характер контролю. Мета цього принципу полягає в забезпеченні законності будь-якого адміністративного акту, прийнятого в порядку здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю з боку суду або іншого незалежного органу. Принцип не виключає можливості, що суди та інші незалежні органи (наприклад, омбудсмени), які контролюють законність дискреційного адміністративного акта, також контролюють і сутність актів. Таким чином, положення пункту 2, які в прямій формі забезпечують контроль обох складових законності і суті акту компетентного адміністративного органу, не повинні бути витлумачені як такі, що виключають цей подвійний контроль з боку суду або іншого незалежного органу...». Тобто, ще при підготовці Рекомендацій, Рада Європи вже тоді заклала в них принцип необмеженості влади суду при перевірці питань як законності акту органу влади, так і його суті. Слід зауважити також, що цей контроль має бути ефективним. Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 року у справі № 826/4418/14 зазначив, що у випадку задоволення позову рішення має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. В такому випадку вимога позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії (зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах) може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (а.с.91-96).

Ухвалою суду від 29.12.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.01.2019 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 15.04.2019 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивач - ОСОБА_1 18.05.2017 року звернувся до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. За результатами розгляду заяви позивача та наданих документів, відповідачем з 03.06.2017 року було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 довічно в розмірі 1811,71 грн., яке оформлено відповідним протоколом № 3725 від 16.08.2017 року та розрахунком стажу позивача. Однак, з лютого 2018 року відповідач припинив виплату пенсії. Позивач з метою з'ясування причин припинення виплати пенсії звернувся до відповідача. В усній формі йому було повідомлено, що спеціалісти Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, які розглядали заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та приймали рішення про її призначення, припустилися помилки при обчисленні пільгового стажу і для призначення пенсії у позивача не вистачає 5 місяців 12 днів, а право на пенсію має бути через 5 місяців. Крім того, позивача запевнили, що повернення вже виплаченої суми пенсії від позивача вимагати ніхто не буде. 01.03.2018 року позивач отримав на руки рішення №7 від 23.01.2018 року (далі - спірне рішення № 1), згідно з яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. У спірному рішенні № 1 відповідач зазначив: «... керуючись частиною 5 статті 45, пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 1028 від 09.12.2015 р.), прийнято рішення, відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Список №1, згідно п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України п.4.1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 7 років (в наявності 6 років 5 місяців 18 днів). Згідно вимог Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій посад і показників при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 - період роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, повинен бути підтверджений за результатами атестації робочого місця. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.10.1992 року по 01.12.1993 року, оскільки наказом від 08.10.1997 року № 12.6 проведено атестацію робочого місця обрубника обрубної ділянки цеху стального литва, а Ви працювали на посаді обрубника на термообрубній ділянці цеху сталевого литва. Отже, право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах Ви набудите при досягненні 54 років» (а.с.27).

Після того, як позивачу виповнилося повних 54 роки, 04.06.2018 року він повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. За результатами розгляду зазначеної заяви та наданих документів відповідачем з 03.06.2018 року було призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 довічно в розмірі 1890,45 грн., що оформлено відповідним протоколом № 8204 від 13.06.2018 року та розрахунком стажу позивача. Однак, з жовтня 2018 року відповідач знову припинив виплату пенсії. З метою з'ясування причин припинення виплати пенсії позивач звернувся до відповідача і 04.12.2018 року йому було видано на руки рішення № 112 від 08.10.2018 року (далі - спірне рішення № 2), згідно з яким відповідач повторно відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. У спірному рішенні №2 відповідач зазначив: «... керуючись частини 5 статті 45, пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону прийнято рішення, що Вам відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Список №1 згідно пункту 1 частини 2 розділу XIV-1 Закону, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 6 років. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 04.03.1986 року по 21.08.1992 року, оскільки Списком №1 передбачені обрубники, зайняті на обробці литва наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментом), що не підтверджено перевіркою первинних документів виконання саме цих робіт. Також до пільгового стажу не зараховано період роботи 08.10.1992 року по 01.12.1993 року, оскільки наказом від 08.10.1997 року №12.6 проведено атестацію робочого місця обрубника обрубної ділянці цеху стального литва, а Ви працювали на посаді обрубника на термообрубній ділянці цеху сталевого литва.». Позивач вважає рішення відповідача №1 та №2 безпідставними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню (а.с.28).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Конституція України Стаття 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Стаття 92

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (20 березня 1952 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та№ 71378/10) від 26 червня 2014 року.

У рішенні «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідними статтями Закону передбачено:

Стаття 5. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 46. Виплата пенсії за минулий час

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Стаття 47. Виплата пенсії

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 49. Припинення та поновлення виплати пенсії

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

ОЦІНКА СУДУ

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд вважає, що для вирішення спору необхідно з'ясувати відповідність оскаржуваних дій відповідача ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Право на пенсійне забезпечення в Україні

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України ч.1 ст.46 Конституції України.

Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами «досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.

Статтею 8 Закону №1058-ІV, передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст.4 Закону № 1058-ІV, визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Ураховуючи те, що відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-ІV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - закон № 1788), чинного на дату прийняття рішення про призначення позивачу пільгової пенсії (16.08.2017 року), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з протоколом №3725 від 16.08.2017 року та розрахунком стажу на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (18.05.2017 року) страховий стаж ОСОБА_1 складав 28 років 10 місяців 11 днів, в т.ч. пільговий стаж за Списком №1 - 7 років 7 місяців 12 днів (при необхідності 7 років). На дату прийняття рішення про призначення пільгової пенсії позивачу було повних 53 роки.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIVі «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону № 1058, чинного на дату повторного звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (04.06.2018 року) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України (далі Список № 1) і за результатами атестації робочих місць, чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком за Списком № 1 призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини першої статті 26 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з протоколом № 8204 від 13.06.2018 року та розрахунком стажу на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (04.06.2018 року) страховий стаж ОСОБА_1 складав 30 років 3 місяці 11 днів, в т.ч. пільговий стаж за Списком №1 - 6 років 5 місяців 18 днів (при необхідності 6 років). На дату прийняття повторного рішення про призначення пільгової пенсії позивачу було повних 54 роки.

Згідно з абз. 4 п.4.3 Порядку №22-1, нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення пенсії. В той же час, в порушення вище викладеного припису, після прийняття рішення про призначення пенсії від 16.08.2017 року відповідач з лютого по серпень 2018 року припинив нарахування та виплату позивачу раніше призначеної пенсії. Крім того, після повторного прийняття рішення про призначення позивачу пенсії від 13.06.2018 року відповідач з листопада 2018 року по теперішній час знову припинив нарахування та виплату раніше призначеної пенсії.

Вищезазначені обставини щодо нарахування і виплати, а також щодо припинення нарахування і виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії підтверджуються випискою АБ «Південний» по картковому рахунку НОМЕР_1, відкритого позивачем для нарахування пенсії, а також довідками відповідача про доходи №5459499385446446-20818, № 2839296285886885-20816, № 6940959346259930-20824 (а.с.61-66).

Щодо правових підстав для відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, як в першому, так і в другому випадку, відповідач приймав рішення про призначення позивачу довічної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до приписів Закону № 1058. В той же час, як у спірному рішенні № 1, так і в спірному рішенні № 2, відповідач відмовляв у призначенні зазначеної пенсії знову ж таки з посиланням на Закон № 1058. Зазначеним законом, ні будь- яким іншим нормативно-правовим актом України прийняття повторного рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії не передбачено.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - постанова КМУ № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно записів у трудовій книжці позивача АС № 903250 з 04.03.1986 року він був прийнятий у ТОВ «Одеський ливарний завод «Центролит» (з подальшим її перейменуванням) у цех сталевого литва на посаду обрубника литва на термо-обрубній ділянці та звільнився з цієї посади 01.12.1993 року. Крім записів у трудовій книжці період його роботи на зазначеній вище посаді з 04.03.1986 по 01.12.1993 роки, підтверджується довідкою ВАТ «ОДЕСЬКИЙ ЗАВОД ЦЕНТРОЛИТ» №227 від 20.09.2016 року (а.с.43).

Відповідно до пункту 20 постанови КМУ № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Саме таку уточнюючу довідку за №336 позивачем було надано відповідачу разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У зазначеній довідці зазначено, що позивач з 04.03.1986 по 01.12.1993 роки працював у ТОВ «Одеський ливарний завод «Центролит», виконував металообробку в ливарному виробництві, працював повний робочий день у шкідливих умовах за професією обрубника, зайнятого на обрубці литва наждаком і вручну (а.с.42).

Також, характер виконуваних позивачем робіт підтверджується довідкою ВАТ «ОДЕСЬКИЙ ЗАВОД ЦЕНТРОЛИТ» б/н, наданої ОСОБА_1 відповідачу, де він працював на ОЛЗ «Центролит» з 04.03.1986 по 21.08.1992 роки в якості обрубника на термообрубній ділянці, виконував роботи по обробці, обпилюванні, зачищення і вирубці пневматичним молотком або зубилом вручну, на підвісних наждакових верстатах і спеціальних машинах складних тонкостінних та відповідальних відливок та деталей з внутрішніми ребрами і перегородками у важкодоступних місцях. Займався обрубкою і вирубкою пневматичним молотком і зубилом вручну, зовнішніх і внутрішніх поверхонь тонкостінного литва середньої складності в поточно-масовому виробництві, видаленням залишків стрижнів і каркасів з тонкостінних багатоканальних і відповідальних виливків, видаленням літників і прибутків з виливків точного литва складної форми, вирубкою дефектів в складних виливках і деталях за шаблонами і лекалами (а.с.44).

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Списком № 1 робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 (Розділ XI «Металообробка», код 1110100а-15379) передбачено професію обрубників, зайнятих на обробці литва наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментом).

Тобто, зазначеним Списком № 1 в Розділі «Металообробка» визначено загальну назву професії обрубників, зайнятих на обробці литва наждаком і вручну без уточнення конкретного місця розташування робочого місця - в конкретному структурному підрозділі, в цеху, на ділянці тощо.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (далі - наказ Мінпраці № 58) у графі 3 записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Державний класифікатор професій зі змінами, внесеними ДК 003-95, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 27.07.1995 року № 257, призначений для застосування всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу в трудові книжки працівників. Професія - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації. Об'єктами класифікації в КП є професії. Робота є статистичною одиницею, що класифікується відповідно до кваліфікації, необхідної для її виконання. Спеціалізація пов'язана як з необхідною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з вироблюваною продукцією чи надаваними послугами і відповідає більш-менш деталізованому колу професійних завдань та обов'язків. Види виконуваних робіт та кваліфікаційні вимоги до обрубників, зайнятих на обробці литва наждаком і вручну чітко визначено «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників» (ДКХП) Випуск 42 «Оброблення металу», частина 2 «Робітники» призначений забезпечити регламентацію трудової діяльності працівників, раціональний розподіл їх функцій, обов'язків та відповідальності в процесі роботи на підприємствах. ДКХП розроблений у відповідності з Державним класифікатором професій. Професія обрубника в ливарному виробництві (Випуск 42 ДКХП ) має код КП 7211 та код ЗКППТР 15379.

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників» (ДКХП) Випуск 42 «Оброблення металу» обрубування в ливарному виробництві здійснюється декількома способами: молотками, зубилами, пневмоінструментом, засобами термічної обробки. Саме тому в межах цеху сталевого литва ТОВ «Одеський ливарний завод «Центролит» організаційно було створено декілька ділянок в залежності від розміщення на них приладів та засобів для обрубки виробів лиття. Тобто, обрубники литва в межах одного цеху, незалежно від їх перебування на будь-якій ділянці виконують різними способами одну і ту ж саму роботу - обрубку виробів литва.

Відповідно до Наказу ТОВ «Одеський ливарний завод «Центролит» № 12.6 від 08.10.1997 року було затверджено результати атестації робочих місць. Пунктом 11 зазначеного наказу визначено, що робоче місце обрубника цеху сталевого литва віднесено до переліку професій, які дають право на пільгове забезпечення за Списком № 1. Позивач працював саме в цеху сталевого литва обрубником литва. Зазначеним наказом підтверджується право позивача на пільгову пенсію за Списком № 1 обрубників цеху сталевого литва, які виконували роботу відбивними молотками та наждаком.

Також, цим наказом затверджено перелік професій и посад працівників, зайнятих на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці на ТОВ «Одеський ливарний завод», які мають право на пільгову пенсію по старості, передбачену Списком №1. Пунктом 10 Розділу І вказаного переліку визначено професію - «Обрубники, зайняті на обрубці литва наждаком і вручну (молотками і пневмоінструментом)».

Крім наказу по ТОВ «Одеський ливарний завод «Центролит» № 12.6 від 08.10.1997 року право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується висновком державної експертизи умов праці на матеріали атестації робочих місць за умовами праці № 743 від 11.08.1999 року (а.с.53-56).

Відповідно до зазначеного висновку атестацію проведено відповідно до Методичних вказівок з проведення атестації робочих місць №41, затверджених Міністерством праці і Міністерства здоров'я України від 01.02.1992 року з оформленням всіх необхідних документів (вимірювань, фотографій тощо) з урахуванням показників шкідливості виробничого середовища, тяжкості, шкідливості і напруги трудового процесу.

Згідно висновку за матеріалами атестації (на момент проведення атестації) показники виробничих факторів на робочих місцях відповідають критеріям Списку № 1 обрубники в ливарних цехах. По робочих місцях визначені пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах праці (доплати, додаткові відпустки тощо). Постійно діючою комісією підприємства на підставі матеріалів атестації встановлено додаткову відпустку за роботу у несприятливих умовах праці: по цеху сталевого лиття обрубнику - 15 календарних днів. Право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується особистою карткою працівника форми Т-2, у якій містяться відомості про його роботу у шкідливих умовах, а також про надання йому щорічної додаткової відпустки.

За період роботи позивача на посаді обрубника з обробки литва наждаком та вручну діяв Список №1 робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 (далі - постанова КМ СРСР № 10).

Постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань №52 від 28.02.1991 року затверджено роз'яснення за №5 від 28.02.1991 року «Щодо порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРС від 26.01.1991 року № 10» (далі - роз'яснення Держкомітету СРСР № 10).

Відповідно до пункту 12 зазначених роз'яснень у випадках, коли у Списках № 1 і №2 передбачені робочі, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники незалежно від найменування їх професій, які виконують ці роботи.

Щодо порядку застосування Списків №1 і №2 слід зазначити, що при призначенні пільгових пенсій, крім іншого, існує офіційне роз'яснення Міністерства юстиції України від 22.07.2011 року «Порядок застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», у якому, зокрема, зазначено: держава гарантує право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам, які працюють на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Специфіка пільгового пенсійного забезпечення даної категорії громадян пов'язана із особливими умовами, характером та тривалістю роботи, наявністю і тривалістю спеціального трудового стажу, що дає їм право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, за записами трудової книжки позивача визначається не тільки загальний стаж роботи, але і встановлюються відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах. В переважній більшості випадків для призначення пенсій на пільгових умовах потрібні дані про характер виконуваної роботи, наприклад, про зайнятість на гарячих ділянках робіт, про роботу з відповідними шкідливими речовинами, про виконання робіт визначеним способом і у відповідному місці та інші важливі дані. Враховуючи наведене, дотримання правильного порядку застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, забезпечить належне пільгове пенсійне забезпечення працівників з шкідливими та важкими умовами праці.

Згідно статтей 2, 3 та 6 Кодексу адміністративного судочинства в Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Аndrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку - незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків - ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу №1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, (заява № 38677/06) ЄСПЛ також нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та є обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року № 816/4505/14.

Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.3).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі підлягають задоволенню повністю відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №7 від 23.01.2018 року та №112 від 08.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

3. Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у ТОВ "Одеський ливарний завод" на посаді обрубника литва в цеху сталевого лиття з 04.03.1986 року по 01.12.1993 рік.

4. Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до 01.10.2017 року, - з 03.06.2017 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 25.04.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.