Ухвала суду № 81475002, 22.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2352/19

У Х В А Л А

22 квітня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000079/2 від 29.12.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000079/2 від 29.12.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу - питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 80 КАС особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Стаття 147 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, суд вважає за необхідне витребувати з Одеської митниці ДФС:

- зазначення переліку документів, яких саме не подано ТОВ «ВЕДАНТА-ІМПОРТ» до Одеської митниці ДФС для митного оформлення товарів за митною декларацією №UA500650/2018/065644 від 07.12.2018 року, враховуючи вимоги ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України;

- належним чином засвідчену копію роздруківки з баз даних ЄАІС та форми контролю 106-2, використаних Одеською митницею ДФС при митному оформленні товарів за митною декларацією №UA500650/2018/065644 від 07.12.2018 року.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 80, КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Витребувати з Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, 21-А м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39441717):

- зазначення переліку документів, яких саме не подано ТОВ «ВЕДАНТА-ІМПОРТ» до Одеської митниці ДФС для митного оформлення товарів за митною декларацією №UA500650/2018/065644 від 07.12.2018 року, враховуючи вимоги ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України;

- належним чином засвідчену копію роздруківки з баз даних ЄАІС та форми контролю 106-2, використаних Одеською митницею ДФС при митному оформленні товарів за митною декларацією №UA500650/2018/065644 від 07.12.2018 року.

Зобов'язати Одеську митницю ДФС надати належним чином оформлені та витребувані документи, у строк до 15 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду (65005, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов