Рішення № 81474990, 25.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5005/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6 міської ради Львівської області, ОСОБА_7, про зобов’язання здійснити знесення самовільно збудованого об’єкту будівництва,-

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6 міської ради Львівської області, ОСОБА_7, з вимогами:

-зобов’язати відповідача за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого об’єкту будівництва – двоповерхову господарську будівлю розміром бічних стін у плані 4,10 х 70 м за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, м. Стрий, Львівська область.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що будівельні роботи з будівництва двоповерхової господарської будівлі розміром бічних стін у плані 4,10 х 70 м за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, м. Стрий, Львівська область, виконувалися без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій», чинного на час виконання будівельних робіт. Також об'єкт збудовано без дотримання протипожежних та санітарних розривів між вказаною господарською будівлею та житловим будинком, не дотримано відстаней від найбільш виступних конструкцій стіни господарської будівлі до меж сусідніх земельних ділянок. Оскільки відповідачем не усунуто в добровільному порядку порушення вимог містобудівного законодавства на виконання вимог припису від 09.10.2017 № 7/1122, Державна архітектурно-будівельна інспекція України змушена звернутися до суду з даним позовом про знесення самочинно збудованого об'єкту будівництва.

Відповідач, ОСОБА_2, на заперечення позовних вимог подав до суду відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву, в яких покликається на те, що побудована ним господарська будівля відповідає безпечній експлуатації, не порушує прав інших землекористувачів і побудована на власній приватизованій земельній ділянці, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, тому, за твердженням відповідача, вона не створює небезпеку для оточуючи і має бути узаконена згідно ст.376 Цивільного кодексу України, а не знесена. В обгрунтування сказаного, зазначає, що весною 2017 року звернувся до Стрийського міськрайонного суду з позовом про виділ часток в натурі, що є у спільній частковій власності, та визнання права власності, де відповідачами є його сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа – ОСОБА_6 міська рада. За даним позовом відкрито провадження у справі. Подаючи цей позов до суду, ОСОБА_2 бажав узаконити самочинно збудовану ним господарську будівлю на своїй приватизованій земельній ділянці та припинити право спільної часткової власності на будинок між ним та відповідачами. Як запевняє відповідач, до того часу його сусід ОСОБА_7 жодного разу не скаржився на нього з приводу побудови даної господарської споруди, на будівництво якої сам надав згоду, яка була побудована ще у 2010 році.

Третя особа ОСОБА_7 свою позицію щодо предмету спору виклав у письмових поясненнях, де покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 на земельній ділянці, що належить йому на праві приватної спільної часткової власності разом із ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 806599 від 27.05.2009, здійснив будівництво господарської будівлі без права на виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також у подальшому припис позивача № 7/1122 від 09.10.2017 відповідач не виконав, чим порушив вимоги п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011. На підставі викладеного ОСОБА_7 позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Ухвалою суду від 31.10.2018 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2018 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 11.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалами суду від 11.12.2018, 12.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від позивача надійшло клопотання (вх.№ 12083 від 09.04.2019) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Третя особа ОСОБА_7 подав клопотання (вх.№ 11956 від 09.04.2019) про розгляд справи у його відсутності.

Частиною 9 ст.205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 194, 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі скарг гр. ОСОБА_7 від 25.05.2017 та від 26.07.2017, що надійшли до ОСОБА_11 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - ОСОБА_11) 15.05.2017 та 26.07.2017 і зареєстровані за № 1013/17/9-Д-327, № 1013/17/9-Д-471, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та направлення на здійснення позапланової перевірки від 05.10.2017 № 1122/17-пз, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_11Бошком у строк з 05.10.2017 до 10.10.2017 проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівне діяльності на будівництві господарської будівлі на вуя. ОСОБА_12. 49 у м. Стрию Львівської області.

За результатами перевірки складено:

1) Акт за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт від 09.10.2017 № 7/1122;

2) Протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2017 № 7/1122;

3) Видано припис від 09.10.2017 № 7/1122 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарт і правил;

4) Здійснено фотофіксацію.

Згідно з Актом від 09.10.2017 № 7/1122, за результатами проведеної перевірки встановлено: ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 та членів його сім'ї: ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_13 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку (від 27.05.2009, серія ЯЖ, № 806599), у 2010 році (рік побудови встановлено з таблиці: характеристика будинку, господарських будівель та споруд паспорта та технічної інвентаризації, виготовленого ОСОБА_6 міжрайонним бюро технічної інвентаризації станом 15.06.2015, інвентаризаційна справа № 612/56, реєстровий № 69) здійснив будівництво двоповерхової господарської будівлі розміром бічних сторін у плані 4,10x6.70м.

Будівельні роботи виконувалися без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено частину 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статтю 29 Закону України «Про планування і забудову територій», чинного на час виконання будівельних робіт.?

Не дотримано протипожежні та санітарні розриви між вказаною господарською будівлею та житловим будинком гр. ОСОБА_7 по вул. Б.Хмельницького. 49а, який прийнятий в експлуатацію (декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 19.10.2015 № ЛВ 182152920545) і внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2016 № 54035936), а саме: найменша відстань від найбільш виступної частини стіни об'єкта вказаної господарської будівлі - стіни другого поверху до стіни житлового будинку складає 1.05 м.

Відповідно до таблиці 1 пункту 1* Додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН .360-92** щонайменша допустима відстань від господарської будівлі до житлового будинку у цій ситуації повинна складати 10м.

Відповідно до таблиці 3.2а* пункту 3.25а* ДБН 360-92** найменша допустима відстань від господарської будівлі до житлового будинку повинна складати 1 5м.

Не дотримано відстаней від найбільш виступних конструкцій стіни господарської будівлі до меж сусідніх земельних ділянок, зокрема відстань від стіни господарської будівлі до межі земельної ділянки гр. ОСОБА_7 складає 0.76-0.48 м., з протилежного боку – стіна господарської будівлі збудована на межі земельної ділянки комунальної власності міста.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.25* та пункту ДВІІ 360-92** для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.».

Недотримання вищевказаних відстаней є порушенням абзацу 1 та 3 пункту 3.25*, додатку 3.1 «Протипожежні вимоги», пункту 3.25а* ДБН 360-92** «Містобудування: Планування і забудова міських і сільських поселень.

Ознак експлуатації господарської будівлі не виявлено.

Приписом вимагалось привести об'єкт самочинного будівництва: будівництво господарської будівлі на вул. Б.Хмельницького, 49 у м. Стрию відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності протягом двох календарних місяців з дня отримання цього припису.

23.10.2017 головним інспектором будівельного нагляду Фаренюк Я,В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 7/195-ф/пз (відповідно до ч.1 ст. 96 КУпАП накладено на ОСОБА_2 адмінстягпення у вигляді штрафу у розмірі 901 грн.) Штраф в сумі 901 грн. гр.ОСОБА_2 оплачено повністю в добровільному порядку згідно квитанції від 07.11.2017.

На підставі перевірки виконання вимог припису ОСОБА_11 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - ОСОБА_11), відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та направлення для проведення позапланового заходу від 06.11.2017 № 1244/17-пз, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_14Бардином у строк з 18.12.2017 до 28.12.2017 проведено перевірку виконання вимог припису від 09.10.2017 № 7/1122 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на будівництві господарської будівлі на вул. ОСОБА_12. 49 у м. Стрию Львівської області.

За результатами проведеної перевірки встановлено:

Вимоги припису ОСОБА_14 Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівській області від 09.10.2017 № 7/1122 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, стосовно приведення об'єкта самочинного будівництва господарської будівлі на вул. Б.Хмельницького, 49 у м. Стрию відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, замовником будівництва ОСОБА_2 не виконано.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття об’єкта до експлуатації за вказаною адресою. Ознак експлуатації господарської будівлі не виявлено.

Чим порушено пункт 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02,2011 № 3038-V1, абзац 4 пункту 14 Порядку здійсненення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04,2011 № 553.

За результатами перевірки та виявлених правопорушень складено:

1) Акт за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт №7/1244;

2) Протокол про адміністративне правопорушення від 27.12.2017 № 7/1244;

3) Здійснено фотофіксацію.

Враховуючи те, що ОСОБА_2М відмовився від підпису та отримання складеного акту та протоколу, відповідно до абзацу 3 пункту 21 Порядку № 553 та Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_14 надіслав особі - правопорушнику вказані документи у додатку до цінного листа від 27.12.2017 № 1013-6/7410-17 з повідомленням про вручення поштового відправлення з інформацією, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15.00 год 10.01.2018 у приміщенні ОСОБА_14. Зазначене поштове відправлення за № 8240006426875 вручене адресату (отримувачу) особисто 04.01.2018 об'єктом поштового зв'язку «Стрий» з індексом 82400.

10.01.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_14 Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівській області ОСОБА_15 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 5/7/18-ф/пз відносно ОСОБА_2, якою постановлено визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5185 грн.

ОСОБА_2 штраф в сумі 5185,00 оплачено у повному розмірі в добровільному порядку.

Відтак, покликаючись на невиконання вимог, встановлених у приписі від 09.10.2017 № 7/1122 та керуючись ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач звернувся до суду з позовом знесення самочинно збудованого об’єкту будівництва – двоповерхову господарську будівлю розміром бічних стін у плані 4,10 х 70 м за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, м. Стрий, Львівська область.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, спори за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ці спори є публічно-правовими, такими, що виникли за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування. Аналогічна правова позиція викладена в постановах ОСОБА_16 Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №161/14920/16-а, від 16.05.2018 у справі №522/5487/17 та від 21.11.2018 у справі №826/12372/17. Враховуючи викладене, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом.

Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно із положеннями ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 .

Частина 1-4 ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

При цьому, як передбачено положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як передбачено положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування..

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

-подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

-видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно п. 3.25а* ДБН 360-92** "Планування і забудова сільських і міських поселень", відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, як передбачено приписами статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Суд зауважує, що відповідач доказів оскарження припису не надав, як і не надав суду доказів, що об'єкт за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, м. Стрий, Львівська область не є самочинним будівництвом, зокрема дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, наявні всі підстави для зобов'язання ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого об’єкту будівництва – двоповерхову господарську будівлю розміром бічних стін у плані 4,10 х 70 м за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, м. Стрий, Львівська область.

Аналогічного змісту позиція наведена у постанові ОСОБА_16 Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, в якій ОСОБА_16 Верховного Суду зазначила, що:

«У зв'язку з виявленими порушеннями містобудівного законодавства 17 червня 2016 року ОСОБА_14 ДАБІ видано ОСОБА_7 як особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, припис № С-1706/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № С-1706/5 про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, яких станом на 10 серпня 2016 року відповідач не виконав.

Вказані приписи ОСОБА_14 ДАБІ є чинними, відомості про їх оскарження відповідачем відсутні. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень, ОСОБА_7 не надано.

Ураховуючи те, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво багатоповерхового будинку на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети та мають інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів ОСОБА_14 ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, ОСОБА_16 Верховного Суду на підставі положень статті 376 ЦК України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДАБІ в особі ОСОБА_14 ДАБІ про зобов'язання ОСОБА_7 знести об'єкт самочинного будівництва.

При цьому відсутність у відповідача проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов'язання ОСОБА_7 провести перебудову об'єкта самочинного будівництва.».

Так, згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд з врахуванням висновків ОСОБА_16 Верховного Суду дійшов висновку про задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого об’єкту будівництва – двоповерхову господарську будівлю розміром бічних стін у плані 4,10 х 70 м за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, м. Стрий, Львівська область.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2019.

Суддя В.М. Сакалош