Рішення № 81474927, 17.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000452

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Тур Т.О.,

за участі представників:

позивача Сала А.М.,

відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.09.2018 року №0261401231 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 60558,47 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Посилається на те, що не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 24.09.2018 року №3673/13-01-12-31/23272445 «Про результати камеральної дотримання вимог п.п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід», вважає їх помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Як вказано в акті, позивачем порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» із затримкою більше 30 календарних днів в сумі 82792,35 грн. Натомість, позивач стверджує, що у товариства відсутня будь-яка заборгованість по сплаті податків до державного бюджету. Поряд з тим, відзначив, що кошти, які товариство сплачувало кожного місяця за результатами господарської діяльності та на підставі поданих декларацій з податку на додану вартість, відповідач спрямовував у погашення заборгованості (якої не було) згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України незалежно від призначення платежу, що, на думку позивача, є неправомірним. До того ж вказав, що товариством не порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Також, звернув увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем в той самий день, коли складено акт перевірки, чим порушено право платника податків на ознайомлення з актом перевірки та подання заперечень на нього. Вважаючи у зв'язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та наданих суду пояснень, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до наступного. Проведеною Головним управлінням ДФС у Львівській області камеральною перевіркою ТОВ «Електроконтакт-Захід» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, результати якої оформлені актом від 24.09.2018 року №3673/13-01-12-31/23272445, встановлено порушення товариством строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Зокрема, позивач не сплатив податкові зобов'язання, самостійно визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість, протягом визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України строку сплати податкового зобов'язання. У зв'язку із цим та на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що становить 16558,47 грн. А тому, покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Ухвалою судді від 25.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 11.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ «Електроконтакт-Захід» (місцезнаходження: вул.Ю.Липи, 10/54, м.Львів. 79020; код ЄДРПОУ: 23272445) зареєстроване, як юридична особа, 04.09.1995 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є електромонтажні роботи.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Електроконтакт- Захід» з дотримання вимог п.п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу, за результатами якої складено акт від 24.09.2018 року №3673/13-01-12-31/23272445 (далі - акт перевірки від 24.09.2018 року).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, що перевищує 30 календарних днів у сумі 82792,35 грн, чим порушено п.п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 24.09.2018 року №3673/13-01-12-31/23272445 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2018 року №0261401231 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 16558,47 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача відповідач протиправно застосував до платника штрафні (фінансові) санкції (штраф) та, як наслідок, безпідставно виніс спірне рішення. Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Приписами підп.16.1.4 п.16.1тст.16 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За правилами п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вказане кореспондується з положеннями п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

У ст.126 Податкового кодексу України визначено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Так, за змістом п.126.1 цієї статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, диспозиція п.1 ст.126 Податкового кодексу України не визначає спосіб погашення боргу платником податків (самостійна сплата чи зарахування контролюючим органом в рахунок погашення боргу в порядку черговості його виникнення) як обставину, з якою законодавець пов'язує притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу. Визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за п.1 ст.126 Податкового кодексу України є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Електроконтакт-Захід» несвоєчасно сплачувало суми самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, при цьому із затримкою, що є більшою, ніж 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Втім, позивач заперечив вказаний факт, в обґрунтування чого ствердив, що відповідач протиправно зараховував кошти платника податків на погашення грошового зобов'язання в рахунок погашення неіснуючого боргу з податку на додану вартість.

Однак суд не враховує зазначені доводи представника позивача, з огляду на наступне.

Як встановив суд, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року в справі №2а-2979/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, позов ТОВ «Електроконтакт-Захід» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001872300/386 від 22.03.2012 року, №0001862300/391 від 22.03.2012 року, №0001852300/391 від 22.03.2012 року задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 22.03.2012 року №0001852300/391 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 338140,87 грн, № 0001862300/391 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 271934,50 грн та №0001872300/386, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016 року відкрито касаційне провадження у справі №2а-2979/12/1370 за апеляційною скаргою ТОВ «Електроконтакт-Захід» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року.

Водночас, станом на момент розгляду цієї справи в суді (№1.380.2019.000452), касаційна скарга не розглянута.

Поряд з тим, після постановлення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, тобто після набрання законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року в справі №2а-2979/12/1370, контролюючий орган виніс нові податкові повідомлення-рішення, а саме: №0001792201/17594 та №0001802201/17596 від 13.11.2015 року на нескасовану частину податкового зобов'язання, які, в свою чергу, були оскаржені ТОВ «Електроконтакт- Захід» до Львівського окружного адміністративного суду(справа №813/3026/16).

Ухвалою суді від 14.09.2016 року відкрито провадження у справі №813/3026/16 та призначено її до судового розгляду, а 03.11.2016 року - провадження у справі зупинено до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України у справі №2а-2979/12/1370.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового Кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначалось судом вище, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі №2а-2979/12/1370 залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року, відтак рішення суду набрало законної сили і, відповідно, нескасоване грошове зобов'язання вважається узгодженим і підлягає сплаті позивачем у встановленому Податковим кодексом України порядку.

За правилами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд вважає, що в даному випадку, відповідач правомірно зараховував кошти, які сплачувались позивачем кожного місяця за результатами господарської діяльності, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, як-то передбачено імперативними приписами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Тому, з огляду на несплату позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності на підставі п.126.1 ст.126 цього Кодексу у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази та встановлені на їх підставі обставини справи, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.09.2018 року №0261401231 є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України. Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для його скасування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 02.05.2019 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 25.04.2019 року.