
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2019 р. справа № 300/695/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовною заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, за наслідками розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, відмовлено в призначенні пенсії, мотивуючи тим, що відсутній необхідний пільговий стаж роботи (6 років 3 місяці). Вважає відмову відповідача протиправною, оскільки в період з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року він працював в ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за професією машиніст крана автомобільного з повним робочим днем, що підтверджено довідкою № 20 від 25.07.2017 року, трудовою книжко та архівною довідкою № 01.7-01/242 від 25.03.2019 року про видачу заробітної плати робітникам. Вважає, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягнене негативні наслідки лише щодо самого страхувальника та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалась заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувались страхові внески, тому він не може нести відповідальності за не виконання обов'язків підприємством на якому він працював.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
11.04.2019 року ухвалою суду залишено заяву про переведення у загальне позовне провадження ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 30-31).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.04.2019 року, який міститься в матеріалах справи (а.с.34-35). Зокрема, просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що позивач працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 на ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за професією машиніст крана, однак підприємством сплачені страхові внески лише по 31.07.2008 року, то для зарахування до страхового стажу та страхового стажу на роботах за Списком № 2 періоду роботи позивача з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року підстав немає.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, з врахуванням правових висновків Верховного Суду встановив таке.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.13-14) та довідки № 02 від 25.07.2017 року працював на ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за професією машиніст крана автомобільного, що передбачена Списком № 2 з 18.11.2002 року по 30.12.2009 року (а.с. 16).
27.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 43), однак, рішенням Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.11.2018 року № 6 йому відмовлено у призначені такої пенсії, через відсутність необхідного пільгового стажу 6 років 3 місяці. Вказане рішення обґрунтовано тим, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 31 рік 4 місяці 3дні, а пільговий стаж за Списком № 2 складає 5 років 5 місяців 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії, оскільки період з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року не врахований, тому що сплата страхових внесків ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» не проводилась.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 46 Конституції України держава гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788).
Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.
Тобто, при неповному пільговому стажу за нормами п. "б" ст. 13 Закону №1788 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку мають чоловіки при наявності страхового стажу 27 років та пільгового стажу не менше 6 років 3 місяці (не менше половини від необхідних 12 років 6 місяців).
Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Наказ №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно п. 10 Наказу №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно п.23 та 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Як було встановлено судом, відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 18.11.2002 року по 30.12.2009 року працював у ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за професією машиніст крана автомобільного (а.с. 14).
Згідно наданої довідки про підтвердження наданого трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 20 від 25.11.2017 року вказано, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» і за період з 18.11.2002 року по 30.12.2009 року виконував роботу на Домбровському кар'єрі, гірничому цеху, за професію машиніст крана автомобільного, що передбачена Списком № 2, розді І (а.с. 16).
Судом встановлено, що рішенням № 6 від 22.11.2018 року Пенсійним фондом встановлено, що ОСОБА_1 необхідно мати 27 років страхового стажу, з них не менше 6 років 3 місяці пільгового стажу. За поданими документами заявника загальний страховий стаж складає 31 рік 4 місяці 3 дні, пільговий стаж за Списком №2 відповідно до довідки № 20 від 28.07.2017 року за період з 18.12.2002 року по 31.12.2009 року складає 7 років 13 днів. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховано особу, сплата страхових внесків по ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за період з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року не проводилась, тому пільговий стаж склав 5 років 5 місяців 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії із зниженням віку по Списку № 2 (а.с. 18).
Таким чином, відповідач відмовив у зарахуванні стажу робити у ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року у зв'язку з несплатою підприємством страхових внесків.
Як встановлено судом з довідки виданої архівним відділом Калуської міської ради №01.7-01/242 від 25.03.2019 року, в особових рахунках на видачу заробітної плати робітникам і службовцям з січня 2008 року по грудень 2009 року, ОСОБА_1 значиться машиністом автокрана (а.с. 12).
Також, у індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), що містять інформацію про страховий стаж, заробітну плату та сплату страхових внесків страхувальниками, зазначено суми заробітку для нарахування пенсії у тому числі доплата до мінімальної пенсії, з серпня 2008 року по грудень 2009 року, однак страхові внески за цей період ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» не сплачено (а.с.57).
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 20 Закону України №1058-IVстрахові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, фактично внаслідок невиконання ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному господарстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
В даному випадку, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019р. (справа №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Отже, аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти висновку, що неперерахування ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за позивача страхових внесків не є підставою для не врахування спірного періоду роботи до загального страхового стажу, що дає право на трудову пенсію, оскільки відповідно до статті 62 Закону України № 1058-IV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо виключення з загального стажу ОСОБА_1 страхового стажу - періоду роботи в ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року є протиправними, тому рішення Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області № 6 від 22.11.2018 року про відмову в призначенні пенсії із зниженням віку за Списком № 2 ОСОБА_1 в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи є не законним.
Таким чином, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати до пільгового стажу період роботи в ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року та повторно розглянути заяву від 27.09.2018 року з урахуванням трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позивача не спростовано в повній мірі, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Скасувати рішення Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №6 від 22.11.2018 року.
Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період роботи в ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повторно розглянути заяву від 27.09.2018 року з урахуванням трудового стажу ОСОБА_1 в ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» за період з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1
Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37824000), вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77304.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.
Судове рішення № 81474255, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 26.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/695/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: