
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року Справа № 160/1459/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить:
1. Визнати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 - протиправним та скасувати його;
2. Зобов’язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового трудового стажу:
- час навчання за професією електрослюсар підземний, машиніст ПУ в Ровеньківському профтехучилищі №77 з 01.09.1992 р. по 26.01.1996 р.;
- період роботи на Шахті ім.В.В. ОСОБА_3: 22.02.1996 р. по 14.05.1996 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 22.01.1998 р. по 11.09.2005 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 12.09.2005 р. по 26.10.2005 р. на посаді механік дільниці з повним робочим днем під землею, 27.10.2005 р. по 24.05.2006 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 19.10.2006 р. по 15.09.2011 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 16.09.2011 р. по 29.12.2011 р. на посаді головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами;
- період роботи на ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП «Шахта ім.. ОСОБА_3»: 30.12.2011 р. по 13.02.2012 р. на посаді головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами, 14.02.2012 р. по 06.11.2012 р. на посаді старший механік по стаціонарному обладнанню з повним робочим днем під землею, 07.11.2012 р. по 13.06.2013 р. на посаді електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- період роботи на ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»: 14.06.2013 р. по 01.09.2013 р. на посаді головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами, 02.09.2013 р. по 17.03.2017 р. на посаді заступник начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею та здійснити призначення пенсії з дня звернення з заявою;
3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 768,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням періодів роботи на підприємствах ДП «Ровенькиантрацит», ДХК «Ровенькиантрацит», ДВАТ «ДТЕК Ровенькиантрацит», ВП «Шахтоуправління Ясенівське» та періоду навчання, відповідно до записів трудової книжки, довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, довідок про підтвердження наявного трудового стажу, диплому про навчання, оскільки працював в той період, коли Луганська область була невід'ємною частиною України та безпосередньо входила до її складу, та досі залишається невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Посилання відповідача про недійсність будь-яких актів виданих органами та/або особами на тимчасово окупованій території позивач вважає безпідставними і такими, що не можуть вважатися вагомими причинами відмови для призначення пенсії, оскільки це порушує норми конституційних прав і свобод. Зауважив, що підприємство, яке видало копії архівних документів не знаходиться на окупованій території, оскільки Луганська область не є окупованою територією в розумінні визначення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 року. Вважає, що Пенсійний фонд прийняв незаконне рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах, в результаті чого позивач втратив право на своєчасне отримання пенсії, чим порушено його право на соціальне забезпечення, встановлене ст.46 Конституції України.
Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.160 КАС України, тому ухвалою суду від 15.02.2019 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 26.02.2019 р. вх.№10286/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20.03.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає адміністративний позов та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позов відповідач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 13.12.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Для підтвердження оспорюваного періоду роботи та навчання, заявником надані довідки видані невизнаною ЛНР, які не можуть бути доказами на підтвердження заявлених вимог у позовній заяві. Враховуючи вище викладене, зарахувати оспорюваний період роботи та час навчання до пільгового стажу роботи немає законних підстав. Станом на дату звернення за призначенням пенсії, загальний стаж заявника складає 24 роки 9 місяців 21 день, з них стаж роботи на пільгових умовах складає 7 років 11 місяців 8 днів, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії. Зауважив, що на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25 листопада 2014 р. "Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях" виробнича та фінансово-господарська діяльність підприємств повністю припинена на час проведення антитерористичної операції з 28 листопада 2014 року.
27.03.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив не враховувати заперечення відповідача на адміністративний позов при прийнятті рішення по справі, з огляду на доводи аналогічні тим, що були викладені у позові.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внутрішньо переміщеною особою з території проведення антитерористичної операції (на теперішній час «район здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях»), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.11.2018 року №0000387809.
13 грудня 2018 року позивач звернувся до Першотравенського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, вважаючи, що досяг права на призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 21.12.2018 року №902/03.23-26 позивача було повідомлено, що на момент звернення із заявою – 13.12.2018 року, йому підтверджено загальний стаж роботи - 24 роки 9 місяців 21 день, пільговий стаж, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 року №202 - 7 років 11 місяців 8 днів, тому 21.12.2018 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно із п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У листі від 21.12.2018 року також було зазначено, що до заяви про призначення пенсії не було надано довідки про підтвердження пільгового стажу, у зв’язку з чим пільговий стаж зараховано за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового соціального страхування. З наданої відповідачем відповіді також вбачається, що позивачу не було враховано до пільгового стаж навчання в профтехучилищі №77, оскільки не виконані умови ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року страхувальником не надано відомості про спецстаж, нараховану заробітну плату та відрахування страхових внесків, за період з 01.12.2016 року по 17.03.2017 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні інформація про сплату страхових внесків.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, фактичною підставою для не зарахування позивачу до пільгового стажу спірні періоди навчання та праці стало те, що позивачем були надані довідки для підтвердження пільгового стажу видані невизнаною ЛНР, які не можуть бути доказами на підтвердження пільгового стажу.
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії за віком та підставами відмови викладеними у листі від 21.12.2018 року №902/03.23-26, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон України №1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХII (далі – Закон України №1788) та ч.3 ст.114 Закон України №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно з ст.62 Закону України №1788, ч. 1 ст. 48 КЗпП України та п.1 постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637 (далі – Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за №383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку, із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ України від 12 серпня 1993 року.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 навчався і працював:
- з 01.09.1992 р. по 26.01.1996 р. - навчання за професією електрослюсар підземний, машиніст ПУ;
- Шахта ім.В.В. ОСОБА_3: з 22.02.1996 р. по 14.05.1996 р. - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 29.05.1996 р. по 10.12.1997 р. - служба в армії;
- Шахта ім.В.В. ОСОБА_3: з 22.01.1998 р. по 11.09.2005 р. - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 12.09.2005 р. по 26.10.2005 р.- механік дільниці з повним робочим днем під землею, з 27.10.2005 р. по 24.05.2006 р.- електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 19.10.2006 р. по 15.09.2011 р. - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 16.09.2011 р. по 29.12.2011 р.- головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами;
- ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» Вп «Шахта ім.В.В. ОСОБА_3»: з 30.12.2011 р. по 13.02.2012 р.- головний енергетик, зв’язаний з підземними роботами, з 14.02.2012 р. по 06.11.2012 р.- старший механік по стаціонарному обладнанню з повним робочим днем під землею, з 07.11.2012 р. по 13.06.2013 р. - електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»: з 14.06.2013 р. по 01.09.2013 р.- головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами, з 02.09.2013 р. по 17.03.2017 р. - заступник начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею;
- ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське»: з 06.04.2017 р. по 17.11.2017 - заступник начальника дільниці підземної з повним робочим днем у шахті, з 18.11.2017 по теперішній час - електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Отже, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1, на момент звернення із заявою про призначення пенсії, стаж його роботи складав більше 25 років.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу підтвердження зайнятості на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, позивачем до Пенсійного фонду були надані наступні документи: трудова книжка БТ-ІІ№5519567, диплом ДО №023366, довідка «Ровеньківського коледжу», архівна довідка Ровеньківського коледжу «Об организации реорганизации ПТУЗ», завірені фотокопії наказів про зарахування на навчання, військовий квиток, наказ ВО «Ровенькиантрацит» Шахта і.м.В.В.Вахрушева від 22.02.1996 р. №75/к. наказ ВО «Ровенькиантрацит» Шахта ім.В.В.Вахрушева від 14.05.1996 р. №197/к, наказ ДХК «Ровенькиантрацит» ДВАТ «Шахта ім. В.В. Вахрушева» від 21.01.1998 р. №29-к, наказ ДП «Ровенькиантрацит» Шахта ім.В.В.Вахрушева від 27.10.2005 р. №895-К, наказ ДП «Ровенькиантрацит» Шахта ім.В.В. ОСОБА_3 від 25.05.2006 р. №899-К, наказ ДП «Ровенькиантрацит» Шахта ім.В.В. ОСОБА_3 від 16.09.2011 р. №1020к, наказ ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП Шахта ім.В.В. ОСОБА_3 від 13.01.2012р. №62к; наказ ВП Шахта ім.В.В. ОСОБА_3 від 29.12.2011р. №1458-К; ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП Шахта ім.В.В. ОСОБА_3 від 30.12.2011 р. №1к; наказ ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП Шахта ім. В.В. Вахрушева від 07.11.2012р №1404-К; наказ ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» від 01.04.2013р. №2-к/2; наказ ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП Шахта ім.В.В. ОСОБА_3 від 14.06.2013 р №627 к/1; наказ відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровнькиантрацит» від 02.09.2013 р. №3083к; наказ ТОВ «ДТЕК Ровнькиантрацит» від 17.03.2017 р. №450к; наказ ГХК «Ровеньктантрацит» ДВАТ «Шахта ім. В.В. Вахрушева» від 20.06.1997 р. №285 «Об итогах аттестации робочих мест по условиям груда» з додатком; наказ ГХК «Ровеньктантрацит» ДВАТ «Шахта ім. В.В. Вахрушева» від 20.06.2002 р. №376 «Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда» з додатком; наказ ДП «Ровеньктантрацит» ВП «Шахта ім. В.В. Вахрушева» від 20.06.2007 р. №498 «Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда» з додатком; історична довідка підприємства; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 30.12.2011 по 13.02.2012 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 14.02.2012 по 06.11.2012 р., довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 01.05.2012 по 31.03.2013 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 07.11.2012 по 31.03.2013 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 01.04.2013 по 13.06.2013 р., довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 14.06.2013 по 01.09.2013 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 02.09.2013 по 17.03.2017 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 16.09.2011 по 29.12.2011 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 22.01.1998 по 11.09.2005 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 12.09.2005 по 26.10.2005 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 27.10.2005 по 24.05.2006 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 19.10.2006 по 15.09.2011 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 04.09.1995 по 19.01.1996 р., довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 22.02.1996 по 14.05.1996 р., довідки про спуск-виїзд у шахту з шахти за період з 1995 р. по 2017 р.; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період 1995-2000 роки.
Копії наведених вище документів були також надані до суду разом з копією трудової книжки.
Судом встановлено, що всі відомості зазначені у наданих позивачем документах співпадають із записами зазначеними у його трудовій книжці.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом міністерства соціальної політики №383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Так, під час роботи позивача по професіям електрослюсар підземний, заступник начальника дільниці підземний, старший механік, головний енергетик застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461, наведені посади відносились до Списку № 1 розділу 1 «Підземні роботи», а тому стаж роботи позивача на зазначених посадах повинен бути віднесений до пільгового.
Посилання відповідача на неможливість зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 час навчання в профтехучилищі №77, оскільки не виконані умови ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем не було визначено, які саме умови наведеної норми не дотримано і що саме унеможливлює зарахувати цей стаж до пільгового.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, навчання позивача у профтехучилищі №77 м.Ровеньки Луганської області за спеціальністю «електрослюсар підземний» закінчилось 26.01.1996 року, а 22.02.1996 року (менше ніж через три місяці після закінчення навчання) позивача було зараховано на роботу за набутою професією «електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею», отже дотримано вимоги ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», тому стаж навчання позивача у профтехучилищі №77 повинен бути зарахований до трудового стажу і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.
Щодо посилань відповідача на відсутність в період з 2014 р. по 2017 р. інформації про сплату ЄСВ в системі персоніфікованого обліку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України №1058 персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України №1058 сСтраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Згідно із ст. 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Такі ж вимоги передбачає ст.106 вказаного Закону, згідно якої відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на підприємство, а не на працівника, який на такому підприємстві працював.
Крім того, у відповідності до абз.2 ч. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08.11.2010 року №2464-VI (далі – Закон України №2464) платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошовою забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
При цьому, відповідно до п. 94 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання таким, що втратили чинність, деяких розпоряджень КМУ» м.Ровеньки є населеним пунктом на території якого здійснювалася антитерористична операція та в силу приписів п.94 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464 тимчасово звільняються від сплати єдиного внеску.
За наведених обставин суд вважає безпідставним неврахування стажу роботи позивача за період з 2014 року по 2017 рік до пільгового стажу, у зв’язку з тим, що інформація про сплату ЄСВ в системі персоніфікованого обліку за цей період щодо позивача відсутня.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, що довідки, видані на тимчасово окупованій території України (як зазначає відповідач «довідки невизнаної ЛНР») не є належними доказами та не можуть підтверджувати пільговий стаж позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1 постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 року визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
За положеннями, наведеними у ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 року, тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
У відповідності до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 року державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
З аналізу вищевикладених норм права суд приходить до висновку, що з метою захисту прав і свобод громадян України органи державної влади України мають право враховувати і документи видані незаконними органами (посадовими особами).
Окрім того, суд вважає, що з метою забезпечення захисту прав і свобод позивача до спірних правовідносин застосуванню також підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди, і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Оскільки надані позивачем документи підтверджують роботу позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд прийшов до висновку, що спірні періоди повинні бути зараховані до стажу роботи позивача, необхідного для призначення пенсії.
До аналогічних висновків прийшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2018 року по справі №235/2357/17.
Відповідно до п.8 постанови КМУ «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» №595 від 07.11.2014 р. особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені вище норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням періодів роботи на підприємствах ДП «Ровенькиантрацит», ДХК «Ровенькиантрацит», ДВАТ «ДТЕК Ровенькиантрацит», ВП «Шахтоуправління Ясенівське» та періоду навчання, відповідно до записів його трудової книжки та наданих разом з заявою про призначення пенсії додаткових документів, а тому відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною та підлягає скасуванню.
З метою захисту прав та свобод позивача, які були порушені протиправним рішенням відповідача, виникає необхідність зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1, з моменту звернення із заявою – 13.12.2018 року, пенсію за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до пільгового трудового стажу спірні періоди роботи та навчання.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийняття спірного рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та дій щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу час навчання позивача за професією електрослюсар підземний, машиніст ПУ в Ровеньківському профтехучилищі №77, періоди роботи на Шахті ім.В.В. ОСОБА_3, періоди роботи на ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП «Шахта ім.В.В.Вахрушева», періоди роботи на ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача суму сплаченого ним судового збору - 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 21.12.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового трудового стажу:
- час навчання за професією електрослюсар підземний, машиніст ПУ в Ровеньківському профтехучилищі №77 з 01.09.1992 р. по 26.01.1996 р.;
- період роботи на Шахті ім. В.В. Вахрушева: 22.02.1996 р. по 14.05.1996 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 22.01.1998 р. по 11.09.2005 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 12.09.2005 р. по 26.10.2005 р. на посаді механік дільниці з повним робочим днем під землею, 27.10.2005 р. по 24.05.2006 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 19.10.2006 р. по 15.09.2011 р. на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, 16.09.2011 р. по 29.12.2011 р. на посаді головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами;
- період роботи на ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ВП «Шахта ім.В.В. ОСОБА_3»: 30.12.2011 р. по 13.02.2012 р. на посаді головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами, 14.02.2012 р. по 06.11.2012 р. на посаді старший механік по стаціонарному обладнанню з повним робочим днем під землею, 07.11.2012 р. по 13.06.2013 р. на посаді електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- період роботи на ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»: 14.06.2013 р. по 01.09.2013 р. на посаді головний енергетик, зв'язаний з підземними роботами, 02.09.2013 р. по 17.03.2017 р. на посаді заступник начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею та здійснити призначення пенсії з дня звернення з заявою.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2019 р.
Суддя О.М. Неклеса
Судове рішення № 81473353, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/1459/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: