Рішення № 81473245, 25.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Справа № 160/1617/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу від 18.01.2019 року №40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника полку ПП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП».

В обґрунтування позовної заяви позивачем вказано, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 18.01.2019 року №40 було накладено дисциплінарне стягнення у виді зауваження за вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що винесено з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25.02.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

28.03.2019 року на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення відповідно до якого вказано, що на даний час позивача не ознайомлено з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, у зв'язку з чим позивачу не відомо в чому саме полягає протиправна дія чи бездіяльність позивача, за наслідком якої було накладено оскаржуване дисциплінарне стягнення.

01.04.2019 року від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідач діяв правомірно та у відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

15.04.2019 року на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивача не було ознайомлено з матеріалами та висновком службового розслідування, на підставі якого було застосовано до позивача дисциплінарне стягнення, в діях позивача під час розгляду скарги відсутній склад дисциплінарного проступку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.01.2019 року Департаментом патрульної поліції було винесено наказ №40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника полку ПП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП», яким вирішено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог статей 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VІІ, пунктів 1,2,3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1,2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» від 09.11.2016 №1179, вимог статей 18,19 Закону України «Про звернення громадян», на підставі пункту 1 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VІІ до старшого інспектора відділення адміністративної практики полку ПП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Позивач не погоджується із вказаним наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вважає його протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України"від 15.03.2018 №2337-VІІІ, яким затверджений Дисциплінарного статуту Національної поліції України .

Як передбачено ст. 19 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію України" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.2 вказаною статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 1. Дисциплінарного статуту Національної поліції України зазначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України. Присяги поліцейського, наказів керівників.

У відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2)догана; 3)сувора догана; 4)попередження про неповну службову відповідність; 5)пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7)звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807.

Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до Розділу VI Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування було звернення громадянки ОСОБА_2 від 29.08.2018 року вх.№Л-594 від 29.08.2018 року щодо можливих неправомірних дій працівників полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг , у зв'язку із порушенням вимог ст.ст.18,19 Закону України «Про звернення громадян», а саме ігнорування її права бути особисто присутньою під час розгляду її скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2018 року з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни старшим інспектором відділення адміністративної практики полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майором поліції ОСОБА_1, що виразилось у невиконанні усного наказу командира полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 стосовно обов'язкового запрошення громадян на розгляд скарг на постанови по справі про адміністративне правопорушення, Департаментом патрульної поліції було винесено наказ №5094 «Про призначення та проведення службового розслідування».

10.12.2018 року наказом Департаменту патрульної поліції №5532 було продовжено термін проведення службового розслідування призначеного наказом від 13.11.2018 року №5094 на один місяць.

04.01.2019 року за результатом проведення службового розслідування було складено висновок згідно якого було встановлено факт порушення службової дисципліни та рекомендовано оголосити позивачу зауваження.

Під час службового розслідування Комісією було встановлено, що 06.08.2018 до полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП надійшла скарга від громадянки ОСОБА_2, в якій вона просить скасувати постанову серії ЕАВ № 518629 від 05.08.2018 винесеної відносно неї, а також бути присутньою під час розгляду скарги. Дана скарга знаходилась на виконанні майора поліції ОСОБА_1, який нехтуючи її правом бути присутньою при розгляді скарги не запросив громадянку ОСОБА_2 на розгляд скарги, чим порушив її права визначенні статтями 18, 19 Законом України «Про звернення громадян» та частиною 1 статті 268 КУпАП, де зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Отже, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження стало не виконання ним усного наказу керівництва та свого обов'язку щодо повідомлення особи про розгляд її скарги.

Судом встановлено, що командиром полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 був наданий усний наказ про обов'язкове запрошення осіб на розгляд скарг, які стосуються оскарження постанов про адміністративні правопорушення у разі зазначення про це в скарзі. Даний наказ доведений до особового складу відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що опитаний під час службового розслідування начальник відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_4 пояснив, що до особового складу відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП було доведено вимогу керівника підрозділу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про необхідність запрошення заявників на розгляд скарг на постанови про адміністративні правопорушення у разі зазначення такого в скарзі.

Наявність усного наказу про обов'язкове запрошення осіб на розгляд скарг, які стосуються оскарження постанов про адміністративні правопорушення у разі зазначення про це в скарзі та про обізнаність з ним позивач не заперечує.

При цьому, позивач зазначив, що вказаним наказом не роз'яснено, яким саме чином потрібно повідомляти осіб, відсутність інструкцій чи алгоритмів дій, оскільки стаціонарні телефони, які є у підрозділі не дозволяють це зробити (вказана функція заблокована), а надсилання письмових запрошень громадянам до підрозділу не надає змоги вчасно розглядати скарги (10- ти денний термін), що вже є прямим порушенням вимог КУпАП. Також, позивачем зазначено, що використання власного свого мобільного телефону для виклику та повідомлень громадян щодо розгляду їхніх скарг, призводить до порушення принципу неупередженості працівника поліції.

Суд зазначає, що згідно з статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.

Відповідно до частини 1,2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Таким чином, у разі неможливості виконання усного наказу позивач повинен був негайно повідомити про це безпосереднього керівника, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до керівництва із повідомленням щодо неможливості виконання вищевказаного усного наказу та вчинення будь-яких дій для своєчасного повідомлення скаржника про дату розгляду скарги.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на неодноразове намагання позивача дізнатись у керівництва яким чином потрібно викликати громадян, оскільки на підтвердження вказано позивачем не надано будь-яких доказів такого звернення.

Суд зазначає, що не дотримання вимог законодавства щодо повідомлення у встановленого порядку керівника про наявність поважних причин, що унеможливлюють виконання наказу, є самостійною підставою відповідальності.

Аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що своїми діями, які знайшли відображення у висновку службового розслідування, позивачем допущено порушення за яке було накладено дисциплінарне стягнення у виді зауваження застосоване для уникнення подальшого порушення позивачем вищевказаного наказу.

Щодо посилань позивача на те, що дисциплінарне стягнення було накладено з порушенням шестимісячного терміну з моменту проступку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Судом встановлено, що проступок за який було притягнуто позивача до Дисциплінарної відповідальності відбувся 06.08.2018 року останнім днем коли позивача можливо притягнути до Дисциплінарної відповідальності є 06.02.2019 року, при цьому оскаржуваний наказ винесено - 18.01.2019 року, тобто в межах встановленого законом строку.

Щодо посилань позивача на те, що командир ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_3 не мав бути у складі комісії під час службового розслідування оскільки був зацікавленою особою по даній справі, суд зазначає, що вказане твердження також не знайшло свого підтвердження, так як відсутні жодні обставини та докази, які б підтверджували вищезазначений факт.

Щодо посилань позивача на порушення його права позивача на ознайомлення з матеріалами службового розслідування суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Вказана норма передбачає право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, разом з тим, жодних доказів того, що позивач звертався до дисциплінарної комісії із відповідною заявою під час проведення службового розслідування до суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідача в наданні матеріалів дисциплінарної справи на ознайомлення.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що дії відповідача при винесенні оскаржуваного наказу відповідають даним критеріям оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено та судом не встановлено наявності підстав для скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв