Ухвала суду № 81473160, 24.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2019 року Справа №160/7690/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про застосування судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/7690/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ОКПП НОМЕР_1), з 01.06.2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо несвоєчасного поновлення пенсійних виплат та невиплати пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (код ОКПП НОМЕР_1), за весь минулий час, тобто за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ОКПП НОМЕР_1), належної йому пенсії за весь минулий час, а саме за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України;

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що правом на отримання пенсії по інвалідності (2 група інвалідності з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» він користується з 2011 року, що підтверджується пенсійним посвідченням №2245810834 (бланк серія ААЗ № 733113). Згідно з довідкою № 0000045823/120300414 від 25.11.2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Чечелівської районної у місті ради, позивач перемістився з тимчасово окупованої території в м.Антрацит Луганської області до м.Дніпро та зареєстрував місце свого перебування за адресою: 49089, м.Дніпро, вул. Макарова, б. 13, кв. 7. Позивач з 01.01.2017 року (розпорядження від 21.12.2016 року) був прийнятий на облік Правобережним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де позивач отримував пенсію по інвалідності. Однак, з 01.06.2018 року відповідач без повідомлення причин та безпідставно припинив виплату пенсії позивачу. 04.07.2018 року позивач особисто звернувся до відповідача із заявою про відновлення пенсійних виплат, але відповідач поновив виплату поточної пенсії лише з 01.08.2018 року і не виплатив пенсію за минулий час, а саме за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року. Отже, виплату пенсії за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року, Пенсійним фондом не здійснено. Позивач вважає, що ненарахування пенсії за цей період порушують його права на належне соціальне забезпечення, в зв’язку з чим, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (код ОКПП НОМЕР_1), з 01.06.2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо несвоєчасного поновлення пенсійних виплат та невиплати пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (код ОКПП НОМЕР_1), за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (код ОКПП НОМЕР_1), належної йому пенсії за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року.

16.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1, надійшла заява, в якій він просить:

- застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 160/7690/18 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати в місячний строк звіт про його повне виконання.

Заява обґрунтована тим, що станом на сьогодні заборгованість по пенсії не виплачена, тобто судове рішення до теперішнього часу не виконане. 13.02.2019 року на підставі заяви позивача про виконання судового рішення та виконавчого листа, отриманого в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження ВП №58361828. Листом від 27.02.2019 року за вих. № 4659/08-01/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило державного виконавця про те, що начеб то ним було добровільно виконано судове рішення, а саме позивачу проведено нарахування невиплаченої пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року в розмірі 7 405,20 грн., що у зв’язку з тим, що КМУ не визначено порядок щодо виплати соціальних виплат по внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий час, тому управління позбавлено можливості провести виплату цієї заборгованості.

Ухвалою від 18.04.2019 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 05.11.2018 року по справі №160/7690/18 призначено до розгляду в судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не прибули.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту ґ п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб’єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

З правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017р., вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється, шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов’язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов’язано відповідача здійснити певні дії, та шляхом розгляду адміністративних позовів стосовно оскарження дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні судових рішень.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб’єктом владних повноважень – відповідачем у справі можливо під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється шляхом зобов’язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту – встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Як було встановлено з матеріалів справи, в рішенні №160/7690/18 від 05.11.2018 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду, судом заходів судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/7690/18, передбачених ст. 382 КАС України, встановлено не було.

Вказана обставина позбавляє суд права та фактичної можливості здійснити перевірку факту подання та/або змісту звіту суб’єкта владних повноважень про виконання судового рішення, а відтак, і вжити передбачених ч. 2 ст. 382 КАС України заходів за наслідками розгляду такого звіту.

Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, не встановлення заходів судового контролю виконання рішення під час його винесення, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивача про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/7690/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (94613, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: 49089, АДРЕСА_2, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков