Рішення № 81473036, 16.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 квітня 2019 р. Справа № 120/178/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Савелової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Управління Держпраці у Вінницькій області, начальника Управління Держпраці у Вінницькій області Марунька Володимира Васильовича

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач 1), начальника Управління Держпраці у Вінницькій області Марунька Володимира Васильовича (далі - відповідача 2) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанов №ВН/1943/197/НП/АВ/ІП-ФС від 26.12.2018 року та №ВН/1943/197/НП/АВ/ТД-ФС від 26.12.2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій.

Ухвалою від 23.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.02.2019 року.

Судове засідання 11.02.2019 року відкладено до 11.03.2019 року, з метою надання позивачу часу для ознайомлення із відзивом на позовну заяву.

Ухвалою від 11.03.2019 року задоволено клопотання позивача та викликано в наступне судове засідання в якості свідків: ОСОБА_5 (АДРЕСА_1); ОСОБА_6 (АДРЕСА_2); ОСОБА_7 (АДРЕСА_2).

Даною ухвалою також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2019 року.

Ухвалою від 20.03.2019 року заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

У судовому засіданні 03.04.2019 року оголошено перерву до 16.04.2019 року, в зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів.

Ухвалою від 04.04.2019 року відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві. Зокрема зазначили, що після передачі позивачу в користування частин нежитлових приміщень в школах №2, №3, №4, які знаходяться в місті Ладижин, для здійснення господарської діяльності щодо реалізації продуктів харчування, вона замовила усе необхідне обладнання (меблі, електроприлади, інше). При цьому, торгівлю продуктами харчування в школах №2, №3, №4 позивач розпочала лише на початку листопада 2018 року, та здійснювала її самостійно під час перерв між уроками. Зрозумівши, що самостійно провадити таку господарську діяльність неможливо, позивач розпочала пошуки працівників, які б могли здійснювати реалізацію продуктів харчування в школах. В результаті таких пошуків, було знайдено кандидатів на реалізацію продуктів харчування, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. При цьому, у зв'язку з необхідністю навчання даних кандидатів реалізації продуктів харчування дітям, вони іноді приходили в точки реалізації та спостерігали як позивач готує та здійснює реалізацію продукції дітям. Як наслідок, 29.11.2019 року позивач уклала трудові договори із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після чого вони приступили до виконання робіт продавців харчування в школах №2, №3, №4, які знаходяться в місті Ладижин. Про працевлаштування працівників позивач повідомила органи ДФС 29.11.2018 року ще до почату виконання ними робіт з продажу продуктів харчування. Також зазначили, що до 29.11.2018 року із будь-якими працівниками ФОП ОСОБА_1 у трудових відносинах не перебувала. З огляду на викладене, вважають, що висновки перевірки щодо не укладання позивачем трудових договорів із найманими працівниками є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Також зазначили, що процес інспекційного відвідування не фіксувався будь-якими засобами технічної фіксації.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що дійсно факт реалізації продукції продавцями - ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зафіксовано не було, оскільки фото та відео зйомка не проводилась. Разом із тим, факт роботи зазначених працівників без оформлених трудових договорів підтверджується їх усними поясненнями, довідками шкіл та актами інспекторів.

Крім того, у судовому засіданні 03.04.2019 року були допитані в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Так, ОСОБА_5, який є батьком позивача, зазначив, що у них вся сім'я підприємці. Близько 12-ої години 28.11.2018 року йому зателефонувала донька та попросила прибути до школи №2. Коли він приїхав до школи в буфеті вже була інспектор. ОСОБА_5 зазначив, що у пред'явленому йому направлені термін проведення перевірки було зазначено з 06 по 07 грудня 2018 року. Також зазначив, що 17.12.2018 року по робочому телефону його повідомили про необхідність прибуття на розгляд справи до Управління Держпраці у Вінницькій області. Разом із тим, враховуючи, що донці стало погано, до управління поїхав він, однак до розгляду справи його не допустили. ОСОБА_5 також вказав, що в період з жовтня до листопада 2018 року у позивача не оформлених працівників не було та жодних перешкод щодо проведення інспекційного відвідування 28.11.2018 року з боку позивача не чинилось. Наголосив також на тому, що просив відповідача відкласти розгляд справи про накладення штрафу на іншу дату, в зв'язку з поганим самопочуттям позивача, однак це було проігноровано.

ОСОБА_7 зазначила, що в кінці листопада 2018 року, після стажування, вона прийшла працевлаштовуватись продавцем в буфет школи №4, яка знаходиться в м. Ладижин, взявши для цього усі необхідні документи. При цьому, у період коли позивач взяла її документи та поїхала знімати їх копії, до буфету прийшли перевіряючий. В ході розмови із ним вона показала йому санітарну книжку. ОСОБА_7 також зазначила, що з липня по середину листопада 2018 року працювала в іншому місці.

ОСОБА_6 зазначила, що є продавцем в буфеті школи №3. В листопаді 2018 року знайшла повідомлення про те, що набирають продавців. В кінці листопада 2018 року позивач сказала принести документи для оформлення трудового договору. У періоду часу, коли позивач пішла виготовляти копії документів, до буфету прийшов чоловік, який запитав хто вона і що вона тут робить. У відповідь на запитання ОСОБА_6 повідомила інспектора про те, що має намір тут працювати продавцем та показала свою санітарну книжку. При цьому, на запитання суду про те, чи отримувала вона в жовтні 2018 року заробітну плату, ОСОБА_6 зазначила, що не отримувала, оскільки не працювала та була у доньки в Києві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Так, згідно договорів оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Ладижин №37, №31, №33, №35 від 01.10.2018 року ФОП ОСОБА_1 передано у користування задля здійснення господарської діяльності частини нежитлових приміщень, розташованих в м. Ладижин в загальноосвітніх школах №2, №3, №4, що знаходяться на балансі Відділу освіти Ладижинської міської ради.

Факт передачі відповідних приміщень позивачу підтверджується актами приймання-передачі орендованих приміщень від 01.10.2018 року.

Встановлено, що 28.11.2018 року інспектором праці Кацан Н.К., за участю державного інспектора Жовтяка В.Г. відповідно до направлення №5119/04-03 від 27.11.2018 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 у місцях її діяльності: школах №3, №2 та №4 в м. Ладижин Вінницької області.

28.11.2018 року інспектором праці Кацан Н.К., за участю державного інспектора Жовтяка В.Г. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ВН 1943/197/НП, із змісту якого слідує, що неможливо провести інспекційне відвідування, в зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування та відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Зокрема, як слідує із наявного у матеріалах справи акту від 28.11.2018 року, складеного головними державними інспекторами Кацан Н.К. та Жовтяком В.Г., при відвідуванні буфета шкільної їдальні школи №3 по вул. Кравченка, 53, м. Ладижин, було виявлено найманого працівника на робочому місці в буфеті, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, яка підтвердила свою особу медичною книжкою (НОМЕР_2) - ОСОБА_6, яка відмовилась надати письмово пояснення, але усно повідомила, що працює в ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2018 року продавцем в буфеті їдальні.

Із змісту даного акту також вбачається, що при відвідуванні школи №2 по вул. Процишина, 21, м. Ладижин, в буфеті шкільної їдальні було виявлено найманого працівника ОСОБА_8, яка надала медичну книжку і повідомила, що проживає в АДРЕСА_3, і працює в даному буфеті з жовтня 2018 року. Надати письмові пояснення відмовилась, однак повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_1 і подзвонила їй щоб вона прибула до буфету (а.с. 71).

Крім того, 28.11.2018 року інспектором праці Кацан Н.К., за участю державного інспектора Жовтяка В.Г. складено вимогу про надання документів №ВН 1943/197/ПД, якою зобов'язано позивача у строк до 9 год. 30 хв. 06.12.2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: трудові договори, укладені з найманими працівниками; копії повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу за 2018 рік; документи щодо сплати ЄСВ за 2018 рік; свідоцтво про державну реєстрацію ФОП.

На виконання даної вимоги, 06.12.2018 року, позивачем надано інспекторам праці копії трудових договорів від 29.11.2018 року, укладених із ОСОБА_7 та ОСОБА_6, копію повідомлення до ДФС про прийнятих працівників від 28.11.2018 року, копію платіжного доручення про сплату ЄСВ від 04.12.2018 року, а також копію заяви на ім'я начальника відділу освіти про намір розірвати договір оренди №31 від 01.10.2018 року, щодо оренди частини приміщення у школі №2.

Разом із тим, за наслідками інспекційного відвідування, проведеного 06.12.2018 року, інспектором праці Кацан Н.К., за участю державного інспектора Жовтяка В.Г. та в присутності ОСОБА_1, складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ВН 1943/197/НП/АВ, у висновках якого, окрім іншого, відображено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 1 ст. 21, ч. 2 та 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ №413 від 17.06.2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальні службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

На підставі виявлених порушень, 26.12.2018 року відповідачем винесено постанови за №ВН/1943/197/НП/АВ/ІП-ФС від 26.12.2018 року та №ВН/1943/197/НП/АВ/ТД-ФС від 26.12.2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій.

Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Згідно із ч. 4 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

В даному випадку, обґрунтовуючи протиправність постанов відповідача, позивач, окрім іншого, зазначає, що при проведенні інспекційного відвідування 28.11.2018 року інспекторами було пред'явлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.12.2018 року із строком здійснення заходу з 06 по 07 грудня 2018 року. На підтвердження даних обставин, позивач надає копію направлення від 05.12.2018 року №5297/04-03 із відміткою про його отримання ФОП ОСОБА_1 28.11.2018 року.

Разом із тим, такі посилання позивача суд оцінює критично, адже як слідує із наданої представником відповідача копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.12.2018 року №5297/04-03, жодних відміток про його отримання ФОП ОСОБА_1 28.11.2018 року на ньому не міститься.

Крім того, у матеріалах справи також наявне направлення на проведення інспекційного відвідування №5119/04-03 від 27.11.2018 року із терміном дії з 28 по 29 листопада 2018 року, на підставі якого інспекторами і було проведено інспекційне відвідування 28.11.2018 року.

В той же час, надаючи оцінку порушенням, які були виявлені інспекторами в ході інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

Так, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно із п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником (п. 20 Порядку №295).

Як вбачається із розділу ІІІ (опис виявлених порушень) акту інспекційного відвідування №ВН 1943/198/НП/АВ від 06.12.2018 року, в ході інспекційного відвідування інспекторами встановлено, що трудові договори з найманими працівниками продавцями ОСОБА_8 (школа №2 по вул. Процишина, 21, м. Ладижин), ОСОБА_6 (школа №3 по вул. П. Кравчика, 53, м. Ладижин), ОСОБА_9 (школа №4) по вул. Будівельників, 63, м. Ладижин), які були допущені до виконання обов'язків продавців у буфетах цих шкіл з жовтня 2018 року не було укладено в письмовій формі. Факт їхньої роботи підтверджується наданими цими працівниками усними поясненнями, а також довідками адміністрацій цих шкіл про здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в буфетах вищевказаних шкіл та про працю вищевказаних працівників в цих буфетах. А також було допущено до роботи з 01.11.2018 року ОСОБА_7 на посаду продавця в буфет школи №4, що підтверджується її усними поясненнями та довідкою адміністрації школи №4. Трудовий договір з ОСОБА_7 з 01.11.2018 року не укладено.

В акті перевірки також зазначено, що на запит Управління Держпраці у Вінницькій області ГУ ДФС у Вінницькій області надало інформацію, що ФОП ОСОБА_1 повідомлення про прийом на роботу працівників до ДФС не подавала та не сплачувала єдиний соціальний внесок за найманих працівників.

З метою перевірки обставин, відображених в акті інспекційного відвідування, щодо допуску позивачем до роботи найманих працівників без укладених трудових договорів починаючи з жовтня 2018 року, судом були допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Так, допитані у судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2019 року, свідки - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечили факт своєї роботи у ФОП ОСОБА_1 починаючи з жовтня 2018 року та зазначили, що розпочали працювати на посадах продавців у шкільних буфетах лише з кінця листопада 2018 року, пройшовши перед цим стажування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в акті інспекційного відвідування зазначено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відмовились від надання інспекторам письмових пояснень, натомість усно підтвердили те, що працюють у позивача з жовтня 2018 року.

Наведені обставини ставлять під сумнів достовірність висновків, відображених в акті інспекційного відвідування №ВН 1943/197/НП/АВ від 06.12.2018 року, адже спростовуються показами свідків - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, наданими під присягою у судовому засіданні 03.04.2019 року.

В той же час, надаючи оцінку посиланням представника відповідача на довідки адміністрації шкіл, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, як слідує із наявних у матеріалах справи довідок Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 від 28.11.2018 року №437, Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 від 28.11.2018 року №01-28/316 та Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 від 28.11.2018 року №363, буфети у школах працюють починаючи з жовтня 2018 року.

Із змісту даних довідок також слідує, що ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працюють у буфеті з жовтня 2018 року, а ОСОБА_7 з листопада 2018 року.

При цьому, як повідомила представник відповідача у судовому засіданні, дані довідки були складені адміністраціями шкіл на підставі інформації, отриманої від медсестер, які, як зазначила представник відповідача, кожного ранку перевіряли роботу буфетів.

Разом із тим, суд критично оцінює посилання представника відповідача на наведені вище довідки, адже жодного документального підтвердження (журналів, реєстрів, тощо) проведення медсестрою щоденної перевірки роботи буфетів, відповідачем не надано.

Крім того, як слідує із пояснень ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 певний період проходили стажування, спостерігаючи як позивач готує та здійснює реалізацію продукції дітям, а тому їх можлива присутність в буфетах шкіл, на думку суду, жодним чином не може свідчити про те, що вони були допущені позивачем саме до реалізації продукції.

Позивач також зазначила, що дійсно договори оренди приміщень (буфетів) у школах №2, №3 та №4 були укладені нею ще в жовтні 2018 року. Проте, 03.10.2018 року між нею (замовник) та ФОП ОСОБА_11 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №65, предметом якого було надання виконавцем послуг з виробництва, доставки та монтажу меблів, необхідних для провадження позивачем господарської діяльності у буфетах шкіл №2, №3 та №4. При цьому, позивач зазначила, що фактично роботу буфетів вона самостійно розпочала з листопада 2018 року.

Дані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи договором про надання послуг №65 від 03.10.2018 року та актом приймання-передачі наданих послуг №65/1 до Договору №65 від 03.10.2018 року (а.с. 99-100).

Із змісту даного акту приймання-передачі наданих послуг №65/1 до Договору №65 від 03.10.2018 року слідує, що роботи щодо встановлення меблів на об'єкта здійснення торгівлі ФОП ОСОБА_1 були виконані 06.11.2018 року.

Таким чином, факт того, що встановлення меблів, необхідних для провадження ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, відбулось лише 06.11.2018 року, в сукупності із відсутністю будь-якого документального підтвердження проведення медсестрою щоденної перевірки роботи буфетів, ставлять під сумнів достовірність інформації, відображеної у довідках, які містять відомості про початок роботи буфетів шкіл з жовтня 2018 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 8 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Аналогічні за змістом положення також містяться в п. п. 6 п. 11 Порядку №295, яким визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

В даному ж випадку, представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала, що факт реалізації дітям продукції ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зафіксований не був, оскільки фото і відео зйомка інспекційного відвідування не проводилась. При цьому, зазначила, що факт роботи зазначених осіб у ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2018 року підтверджується їх усними поясненнями, довідками шкіл та актами інспекторів.

В той же час, суд звертає увагу на те, що факт надання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усних пояснень інспектору із підтвердженням їх роботи у ФОП ОСОБА_1, був спростований зазначеними особами у судовому засіданні, які заперечили факт своєї роботи у позивача на момент проведення інспекційного відвідування.

Крім того, акт, складений головними державними інспекторами Кацан Н.К. та Жовтяком В.Г. 28.11.2018 року містить інформацію про те, що при відвідуванні були виявлені працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які, як зазначено у акті, усно підтвердили факт своєї роботи у ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2018 року. В той же час, жодної інформації про пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у даному акті не зафіксовано.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б спростовували показання свідків чи/або підтвердили інформацію, відображену в довідках адміністрацій шкіл №2, №3 та №4 в м. Ладижин, а також в акті інспекторів від 28.11.2018 року щодо роботи ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2018 року та ОСОБА_7 з листопада 2018 року.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 1 ст. 21, ч. 2 та 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ №413 від 17.06.2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальні службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, слід враховувати, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 5235,40 грн., в той час як належна до сплати за подання даного адміністративного позову сума судового збору становила 4504,83 грн.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 4504,83 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.

Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сума надміру сплаченого судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Вінницькій області №ВН/1943/197/НП/АВ/ІП-ФС від 26.12.2018 року та №ВН/1943/197/НП/АВ/ТД-ФС від 26.12.2018 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 4504 (чотири тисячі п'ятсот чотири) гривні 83 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483);

Начальник Управління Держпраці у Вінницькій області Марунько Володимир Васильович (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця).

Повний текст рішення складено 26.04.2019 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна