Ухвала суду № 81472204, 10.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3933/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Рибіцького Валерія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Рибіцький Валерія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Своє клопотання обґрунтовувало тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУН у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12013110000000398 внесеного до ЄРДР від 19.04.2013 р., за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №7 від 11.07.17 року нежитлові приміщення групи АДРЕСА_1 - визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню. Ухвалою Подільського районного суду від 13.07.2017 р. накладено арешт на вказані нежитлові приміщення. Скаржник вважає накладення арешту незаконним та призводить до порушення прав та законних інтересів власника.

10.04.2019 р. до суду надійшла заява від адвоката Рибіцького В.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 про розгляд клопотання без його участі, в якому вищезазначене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві та прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 в судове засідання не з'явилися. Слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про скасування арешту майна за відсутності осіб, що не з'явилися, які про день, час та місце розгляду вищезазначеного клопотання належним чином повідомлялися.

Заслухавши учасників даного судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв'язку з наступним.

В провадженні СВ Подільського УП ГУН у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12013110000000398 від 19.04.2013 р., за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, щодо вчинення протиправних дій гр. ОСОБА_3.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.07.2017 р. було накладено арешт на нежитлові приміщення групи АДРЕСА_1.

Згідно висновку експерта №19/13-3/29-СЕ/18 від 24012019 р. до нежитлової групи приміщення АДРЕСА_1 (що є предметом іпотечних зобов'язань перед банком ПАТ «ПУМБ») не входить нежитлове приміщення АДРЕСА_1, оскільки зазначені нежитлові приміщення розташовані в різних частинах відносно плями забудови. До складу нежитлового приміщення АДРЕСА_1, в межах цокольного поверху та плями забудови, входять нежитлові приміщення АДРЕСА_1, що є предметом іпотечних зобов'язань перед банком ПАТ «ПУМБ».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що власник арештованого майна ОСОБА_2 не є стороною у кримінальному провадженні №12013110000000398 від 19.04.2013 р., а згідно наданого суду висновку експерта нежитлові приміщення на які накладено арешт не є предметом кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом від 05.04.2013 №223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» визначив, що слід звернути увагу суддів судів апеляційної інстанції, що у разі подання особами, визначеними у ст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв'язку з необґрунтованістю його накладення вони мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання може залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.

Відповідно до наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що, станом на час розгляду даного клопотання в суді,заявником, з посиланням на належні та допустимі докази, доведено необґрунтоване накладення арешту, а відтак, накладений Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.07.2017 р. арешт на нежитлові приміщення групи АДРЕСА_1 потребує скасування.

Відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених судом при розгляді клопотання обставин, приходжу до висновку, що вимоги щодо виключення нежитлового приміщення зі складу речових доказів по кримінальному провадженню задоволенню не підлягає, оскільки таке рішення слідчого судді буде втручанням у слідчий розсуд та його дискреційні повноваження. Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 170, 174КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Рибіцького Валерія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна - задовольнити частково;

Скасувати арешт майна, накладений Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.07.2017 року по справі № 758/9302/17 на нежитлові приміщення групи АДРЕСА_1;

В іншій частині в задоволенні вимог клопотання відмовити;

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.В. Гребенюк