Рішення № 81471833, 23.04.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №644/10016/18

провадження №2/619/716/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.

Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України,

відповідач: ОСОБА_3,

розглянув позов про відшкодування завданої майнової шкоди.

Стислий виклад позиції позивача.

27 грудня 2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат у розмірі 9577,16 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що 30.12.2016 о 03 год 00 хв в м. Харкові по вул. Миру №10 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Toyota Prius» р/н НОМЕР_4. В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 09.03.2017 у справі №644/346/17 особою, винною в настанні вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_3 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 130 ч.1,1222 КУпАП.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

19 лютого 2019 року надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області.

01 березня 2019 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу передано до Дергачівського районного суду Харківської області для розгляду по суті.

26 березня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №644/10016/18 розподілена судді Болибоку Є.А.

27 березня 2019 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 12 год 00 хв 23 квітня 2019 року. Також запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 18 квітня 2019 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 19 квітня 2019 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду в строк до 22 квітня 2019 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення судову повістку ОСОБА_3 було вручено 05.04.2019.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного, вважається, що судовий виклик відповідачу вручений належним чином та він не з'явився в судове засідання без поважних причин.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 березня 2017 року (справа №644/346/17, провадження №3/644/379/17; №3/644/380/17; №3/644/381/17), ОСОБА_3 30.12.2016 о 02 годині 35 хвилин, керуючи транспортним засобом «Renault Lоgan» р/н НОМЕР_2, рухаючись по проспекту Московському №90 в м. Харкові, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану через гучномовець зі службового автомобілю. Водій ОСОБА_3 був затриманий шляхом переслідування на вулиці Миру №10. Крім того, ОСОБА_3 30.12.2016 о 03 годині, рухаючись по вулиці Миру, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Toyota Prius» р/н НОМЕР_4. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам були завдані механічні пошкодження, а їхнім власникам майнова шкода. Також, працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в обласному наркологічному диспансері.

Згідно звіту від 10.03.2017 №130/М/2017, складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія», вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу наданого автомобіля «Toyota» складає 9027,16 грн.

22 травня 2017 року МТСБУ було видано наказ №4352 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих Управління патрульної поліції ДПП у м. Харкові у розмірі 9027,16 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та відповідно до платіжного доручення №4352рв від 23.05.2017 МТСБУ України виплатило страхове відшкодування у розмірі 9027,16 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000218 від 10.03.2017 Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатили суму у розмірі 550,00 грн за роботи суб'єкта оціночної діяльності.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність вини водія ОСОБА_3 в скоєнні ДТП, яка відбулася 30 грудня 2016 року. Такі висновки суду підтверджуються постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 березня 2017 року у справі №644/346/17 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.124, 130 ч.1,1222 КУпАП, стосовно дій ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху, що вони мали місце та вчинені ним.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України в п.4 своєї постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз'яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обов'язку доказування та зобов'язує саме відповідача довести, що шкода спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за винних дій ОСОБА_3 автомобіль отримав механічні пошкодження.

За загальним правилом ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно звіту від 10.03.2017 №130/М/2017 складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія» вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу наданого автомобіля «Toyota» складає 9027,16 грн.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на те, що водій ОСОБА_3 безпосередньо вчинив адміністративне правопорушення, яким завдано шкоду, то й відповідальність за спричинену шкоду повинен нести ОСОБА_3

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц) у пунктах 68-74 вказала наступне.

«68. Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

70. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

71. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

73. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інститутустрахування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

74. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.»

Після спричинення позивачу матеріальної шкоди, МТСБУ виплатило УПП ДПП у м. Харкові страхове відшкодування у розмірі 9027,16 грн.

Згідно ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.40.3 ст.40 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Нормами ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до платіжного доручення №4352рв від 23.05.2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило Управлінню патрульної поліції ДПП у м. Харкові страхове відшкодування у розмірі 9027,16 грн.

Також, Моторне (транспортне) страхове бюро України за платіжним дорученням платіжного доручення №СФ-0000218 від 10.03.2017 Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатили суму у розмірі 550,00 грн за роботи суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового при поданні позову.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму у розмірі 9577,16 грн, яка складається з виплаченого страхового відшкодування в розмірі 9027,16 грн та роботи суб'єкта оціночної діяльності в розмірі 550,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у розмірі 1762 гривні.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02154 м. Київ Русанівський бульвар №8, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3.

Повне судове рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя Є. А. Болибок