Ухвала суду № 81462117, 22.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4651/19

Провадження № 2-з/761/250/2019

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жицька Яна Євгенівна про скасування рішення прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.

В своїх вимогах позивач просить: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жицькою Я.Є. щодо реєстрації права власності за відповідачем на квартиру АДРЕСА_1, а також скасувати запис про право власності на вказане нерухоме майно.

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява від позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить: заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та приватним нотаріусам, як державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на майно та їх обтяжень щодо квартири, загальною площею 261,2 кв.м., житловою площею 148,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В своїй заяві заявник зазначає, що реєстрація права власності на зазначене майно за відповідачем порушує права власності позивача на дану квартиру, як іпотекодавця, оскільки дані дії державного реєстратора були незаконними та наразі, оспорюються. Окрім цього, позивач посилається на те, що постановою державного виконавця від 22.01.2014 року в межах виконавчого провадження було накладено арешт на вказаний об'єкт нерухомості. При цьому, як стверджує заявник, 25.01.2016 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жицькою Я.Є. було прийнято рішення про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за відповідачем, а тому в даному випадку є підстави вважати, що ОСОБА_2 як власник, може в будь-який момент скористатися своїми правами та здійснити відчуження зазначеної квартири іншим особам, в тому числі і добросовісним набувачам, або іншим способом розпорядитися нею, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення даного позову.

У відповідності із ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом вжиття видів забезпечення, передбачених частиною 1 цієї статті. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Разом з тим, частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частина 1 ст. 153 ЦПК України визначає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Водночас, згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, суд в даному випадку не вбачає підстав для застосування такого виду забезпечення, як заборона вчинення будь-яких дій суб'єктам державної реєстрації прав відносно спірної квартири, адже дані вимоги не є конкретизованими та не відповідають положенням ЦПК України, що унеможливить їх виконання, оскільки, у відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ухвала суду про забезпечення позову - є виконавчим документом, до якого згідно норм ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є відповідні вимоги щодо його змісту та належного оформлення, для можливості його виконання в примусовому порядку.

Таким чином, суд вивчивши матеріали справи, враховуючи заявлені позовні вимоги, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, адже заявником фактично не зазначено конкретних осіб, яким необхідно заборонити вчиняти відповідні дії щодо об'єкта нерухомості, шляхом вжиття заходів забезпечення даного позову, що позбавить можливості компетентні органи належним чином виконати її в межах виконавчого провадження у випадку задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відхилити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя: Н.Г.Притула