Рішення № 81462018, 14.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42335/17

Провадження № 2/761/838/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий союз» про стягнення страхового відшкодування та була розподілена на суддю Малинникова О.Ф.

В зв'язку з перебуванням судді Малинникова О.Ф. на довготривалому лікарняному було проведено повторний авторозподіл справи та справа надійшла в провадження судді Притули Н.Г.

Під час слухання справи як третю особу було залучено ОСОБА_2

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 35 894,19 грн., завдану внаслідок ДТП, забезпеченим транспортним засобом.

Вимоги обгрунтовані тим, що у вересні 2017 року в м.Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «HundaiGets», державний номер НОМЕР_1 власником якої є ОСОБА_3 та під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ToyotaCamry», державний номер НОМЕР_2 власником якого є позивач та під керуванням ОСОБА_4.

Позивач зазначає, що факт ДТП підтверджується повідомленням про ДТП, складеним учасниками ДТП спільно на спеціальному бланку, встановленого МТСБУ зразка (європротокол).

Як зазначає позивач, винуватим в даній пригоді є водій автомобіля «HundaiGets», державний номер НОМЕР_1, відповідальність якої застрахована у відповідача.

Згідно з дослідженням, матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «ToyotaCamry», державний номер НОМЕР_2 становить 35 894,19 грн.

26.09.2017 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування разом з документами, що підтверджують обставини ДТП, проте такий лист 28.10.2017 року повернувся без вручення з відміткою «у зв'язку із закінченням строків зберігання». На день звернення до суду з позовом, відповідач не виконав власні зобов'язання та не виплатив страхове відшкодування.

В судове засідання позивач не з'явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

А тому у відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Статтею 988 ч.1 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, 12.09.2017 року о 17 год. 05 хв. в м.Харків на вул. О.Яроша, 39 (гаражі) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «HundaiGets», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ToyotaCamry», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

Як зазначено у повідомленні, зіткнення відбулось під час стоянки автомобіля «HundaiGets», державний номер НОМЕР_1 та виїзду з місця стоянки автомобіля «ToyotaCamry», державний номер НОМЕР_2.

Внаслідок зіткнення автомобілі зазнали ушкоджень: «HundaiGets», державний номер НОМЕР_1 - передній бампер та капот, автомобіль «ToyotaCamry», державний номер НОМЕР_2 - передній бампер, права блок фара, капот.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника автомобіля «HundaiGets», державний номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз» згідно з полісом №АК/7435111.

Згідно з Звітом №310/2017 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного 21.09.2017 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ToyotaCamry», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 35 894,19 грн.

Огляд транспортного засобу, як вбачається відбувся 13.09.2017 року.

Листом від 26.09.2017 року ОСОБА_1 направив на адресу відповідача - м.Київ, вул.. М.Коцюбинського, 6 (що не є юридичною адресою відповідача) повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування, копію паспорту, копію коду, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію полісу, Європротокол, звіт та квитанцію про сплату за складання звіту.

Лист повернувся без вручення «За закінченням встановленого строку зберігання».

Суд викликав в судове засідання позивача, визнавши його явку обов'язковою для встановлення обставин ДТП, а також для надання пояснень викликалась в судове засідання ОСОБА_2, проте вони виклики суду проігнорували, в судове засідання не з'явились, про обставини ДТП суду пояснення не надали.

Згідно Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка погоджена Начальником Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України 31.08.2011 року та затверджена Протоколом Президії Моторного(транспортного) страхового бюро України від 11.08.2011р. № 274/2011, рекомендовано, раніше ніж заповнювати Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, за наявності відповідних технічних засобів, провести фотографування місця події та обох транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Вказані фотографії надати страховику разом із Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Проте суду фотокартки з місця пригоди надані не були, тому суд позбавлений можливості оцінити обставини викладені в повідомленні про ДТП.

У відповідності до положень статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Стаття 22.1 Закону визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями статті 28 Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону).

Стаття 33.2 Закону передбачає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відповідності до положень статей 33-1, 34, 36 Закону не здійснював розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та не приймав рішення щодо виплати чи невиплати страхового відшкодування .

Отже, оскільки відповідач не здійснював розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, не відмовляв у виплаті страхового відшкодування, позивач не позбавлений був звернутись до відповідача, зокрема, за місцем знаходження відповідача, так як вул.М.Коцюбинського,6 в м.Києві не є його адресою знаходження, тому суд приходить до висновку, що в даному випадку права позивача не є порушеними, а звернення до суду є передчасним, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування- відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула