Ухвала суду № 81460995, 25.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/548/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2014 року по цивільній справі № 755/548/14-ц,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2014 року по цивільній справі № 755/548/14-ц.

Заява мотивована тим, що 24 березня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва було задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заявник вказує, що ним заочне рішення не отримувалося, так само як і позовна заява та виклики до суду.

Про існування рішення суду йому стало відомо під час його виконання, тобто коли відповідні документи органів державної виконавчої служби надійшли до бухгалтерії за місцем роботи з метою звернення стягнення боргу на доходи.

06 лютого 2019 року його представник ОСОБА_2 звернулась до суду та мала можливість ознайомитись з матеріалами справи та заочним рішенням суду.

Рішенням суду з нього було стягнуто заборгованість за кредитним договором № ВL 3983/1 від 20.08.2011 року та кредитним договором № ВL 7416/1 від 26.08.2011 року (станом на 12.09.2013 року) у розмірі 114 233 грн. 16 коп. та судовий збір в сумі 1 142 грн. 33 коп., а всього суму 115 375 грн. 49 коп.

Оскільки він не був присутній під час розгляду справи та постановления заочного рішення то не мав можливості повідомити про докази, які є суттєвою обставиною для правильного рішення по справі.

Так, він не мав можливості надати банківські документи які свідчать про кошти, які були ним отримані та відповідно інформацію про погашення кредиту.

Виходячи із розрахунку заборгованості, банком не було враховано кошти в повному об'ємі, які були ним сплачені та кошти сплачені в рахунок судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що свідчать банківські квитанції.

Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши наведені заявником підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Дніпровським районним судом м. Києва 24.03.2014 року у цивільній справі № 755/548/14-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № ВL 3983/1 від 30.08.2011 року та кредитним договором № ВL 7416/1 від 26.08.2011 року станом на 12.09.2013 року у розмірі 114 233 грн. 16 коп. та судовий збір в сумі 1142 грн. 33 коп., а всього стягнуто 115 375 грн. 49 коп. (а.с. 76-78).

Рішення від 24.03.2014 року у вищевказаній страві ухвалене заочне з тих підстав, що відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України у ред. від 18.03.2004 року, про причини неявки суд не повідомляв, документів, що підтверджують поважність причин його відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи, заяв з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, або заперечень проти позову суду не надавав.

Відповідно положень ст. 74 ЦПК України (у редакції від 18.03.2004 року зі змінами, чинній на час розгляду справи) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України у редакції, що була чинна на час ухвалення рішення суду, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку із тим, що представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності представника ПАТ «Універсал Банк», зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує, судом ухвалено проведення заочного розгляду справи без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ст. ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України.

За вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування заяви відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що він не був повідомлений про розгляд справи, оскільки судові повістки ним не отримувалися.

Так, у матеріалах справи наявні поштові конверти в яких відповідачу за адресою місця реєстрації та адресою місця проживання надсилалися повістки про виклик в судові засідання, які повернулися до суду із відмітками про закінчення терміну зберігання (а.с. 67, 68, 69).

Крім цього в обґрунтування заяви зазначає, що відсутність його під час розгляду справи позбавило його можливості повідомити про докази, які є суттєвою обставиною для правильного рішення по справі. Так, він не мав можливості надати банківські документи які свідчать про кошти, які були ним отримані та інформацію про погашення ним кредиту. Вказує, що при зверненні до суду із позовом банком не було враховано кошти які були сплачені в рахунок погашення кредиту та кошти сплачені в рахунок судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на підтвердження чого надав відповідні копії платіжних документів про сплату ним грошових коштів за період з серпня 2011 року по листопад 2011 року.

Даючи оцінку вказаним обставинам суд бере до уваги також наступне.

У відповідність до положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, відповідачем для належного обґрунтування підстав скасування заочного рішення не надано жодних власних розрахунків, які б містили відомості про те, що сплачені ним кошти не були враховані позивачем під час здійснення розрахунку заборгованості перед зверненням до суду. Додані до заяви документи щодо перерахування коштів стосуються періоду в часі з серпня 2011 року по листопад 2011 року, при цьому заборгованість позивачем за двома кредитними договорами нарахована станом на 12.09.2013 року.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає посилань відповідача на будь які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 127, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2014 року по цивільній справі № 755/548/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала виготовлена 25 квітня 2019 року.

Суддя Виниченко Л.М.